Рішення № 15838061, 26.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.11 р. Справа № 16/95

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Гавриленко І.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк

до відповідача: Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк

про стягнення 805405,73грн.,

за зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк

про визнання недійсним з моменту укладання договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007р.,

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреностями

від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 за довіреностями

СУТЬ СПОРУ: у судовому засіданні 23.05.2010р. було оголошено перерву до 26.05.2010р. відповідно до ст.77 ГПК України

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.04.2011р. порушено провадження по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк до Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 805405,73грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 10.05.2011р. 10год. 30хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007р., акт приймання-передачі від 01.11.2007р., платіжні вимоги (рахунки) та реєстри їх отримання, акти про виконання умов договору, розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість з орендної плати.

Відповідач у відзиві від 06.05.2011р. № 43-17/5вх заперечує проти позовних вимог, посилаючись на приписи ст.761 ЦК України, та вважає, що майнові права на предмет договору позивачеві не належали, а тому у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості.

До початку розгляду справи по суті, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач, Приватне акціонерне товариство “Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, про визнання недійсним з моменту укладання договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007р.

Розпорядженням від 06.05.2011 р. зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк, у звязку із знаходженням судді Манжур В.В. у відпустці, було передано на розгляд судді Довгалюк В.О.

У звязку з виходом судді Манжур В.В. з відпустки, розпорядженням від 10.05.2011р. зустрічну позовну заяву було передано на розгляд судді Манжур В.В.

В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічним позовом посилається на договір оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007р., відсутність у позивача права передавання майна у найм, приписи ст.ст. 203, 215, 761 Цивільного кодексу України.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві від 10.05.2011р. № 17/9/2исх проти зустрічних позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на реєстрацію права власності предмету договору оренди, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22442178.

У заяві від 20.05.2011р. № 17/9/3исх позивач за первісним позовом, Відкрите акціонерне товариство „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, просить замінити його на правонаступника Публічне акціонерне товариство „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк.

Із наданих до заяви статуту товариства та виписки з єдиного державного реєстру вбачається, що Публічне акціонерне товариство „Донецький металургійний завод” є правонаступником щодо всіх прав та обовязків державного підприємства „Донецький державний металургійний завод” та Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” (ЄДРПОУ 00191164) , створеного за рішенням Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України (наказ № 1749 від 10.04.1996р.) шляхом перетворення державного підприємства „Донецький державний металургійний завод” у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України „Про задачі та особливості приватизації державного майна у 1996 році” від 19.03.1996р. № 194/96.

В порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про заміну позивача, Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, на правонаступника Публічне акціонерне товариство „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01 листопада 2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецький металургійний завод” (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „Мініметалургійний завод „Істіл (Україна)”(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство „Донецький електромета-лургійний завод”) (Орендар) був укладений договір оренди за № 4500003393/13375 (далі за текстом договір), згідно пункту 1.1. Орендодавець передав Орендареві у тимчасове платне користування майно цеху благоустрою, ЦВС, ЖДЦ, ЦСП (далі майно), розташоване за адресою: М.Донецьк, 83062, вул.Ткаченка, 122, перелік та вартість якого наведені у додатку № 1, що є невідємною частиною договору, для здійснення статутної діяльності, про що складений акт приймання-передачі.

Згідно пункту 3.1. договору, строк оренди відраховується з моменту прийняття майна за актом приймання-передачі та становить 12 місяців з 01.11.2007р. по 31.10.2008р.

В порядку статті 764 Цивільного кодексу України, оскільки Орендар продовжував користуватися орендованим майном після закінчення строку договору, зважаючи на відсутність заперечень Орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно пунктів 4.1. та 4.3. договору, орендна плата в місяць складає 19408,44грн., в тому числі ПДВ 3234,74грн., та сплачується Орендарем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця протягом 90 календарних днів з моменту отримання відповідної платіжної вимоги (рахунку) від Орендодавця, за умови виконання п.4.4. договору.

Розмір орендної плати може змінюватись тільки за згодою сторін у випадку зміни централізованих цін, тарифів, індексів інфляції, при зміні фактичних умов експлуатації орендованого майна (п.4.2. договору).

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Розмір орендної плати в сумі 19408,44грн., визначений в пункті 4.1. договору, узгоджений в додатку № 1, який підписаний між сторонами та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до п.5 ст.1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-XII, оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Керуючись положеннями ст.21 зазначеного Закону, у звязку зі зміною стану обєкту оренди, розмір орендної плати за договором був змінений:

-за листопад 2008р., у звязку зі зміною залишкової вартості майна, що передано в оренду, нарахована орендна плата в розмірі 19405,55грн.,

-за грудень 2008р., у звязку зі зміною залишкової вартості майна, що передано в оренду, нарахована орендна плата в розмірі 19565,28грн.

- за період з січня по грудень 2009р., у звязку зі зміною залишкової вартості майна, що передано в оренду, орендна плата складала 18273,17грн.

- за період з січня 2010р. по грудень 2010р., у звязку з включенням до складу орендної плати суми відшкодування витрат Орендодавця зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовані обєкти оренди, в порядку ст.797 Цивільного кодексу України, Орендареві нараховувалась щомісячна орендна плата в розмірі 41671,82грн.

За умовами договору відповідач прийняв на себе зобовязання своєчасно та в повному обсязі платити орендну плату (п.6.1. договору).

У позовній заяві позивач зазначив, що заборгованість з орендної плати за договором в розмірі 805405,73грн., яка до теперішнього часу не погашена, з урахуванням вищезазначених нарахувань орендних платежів, виникла за період з 01.11.2007р. по 30.12.2010р.

Зважаючи на те, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо збільшення щомісячного розміру орендної плати до 41671,82грн., починаючи з січня 2010р., доказів такого узгодження до матеріалів справи не представлено, щомісячну орендну плату за період з січня по грудень 2010р. слід нараховувати виходячи з розміру орендної плати в сумі 18273,17грн., розмір якої визначений виходячи із зміни залишкової вартості майна, що передано в оренду.

Отже, з урахуванням здійсненого судом перерахунку за вказаний період, сума заборгованості з орендної плати за 2010р. становить 219278,04грн.

Під час розгляду справи судом було досліджено питання щодо реєстрації права власності на майно, що є обєктом договору оренди, оскільки відповідач за первісним позовом у своєму відзиві посилався на відсутність у позивача за первісним позовом права передавання майна у найм.

Позивачем за первісним позовом до матеріалів справи представлено витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22442178 за Публічним акціонерним товариством „Донецький металургійний завод”, в пунктах 67 та 68 якого визначені обєкти: автодорога в районі ЭСПЦ (інв. № 02000366) та автодорога для проїзду пожежних машин впродовж VI прольоту ЭСПЦ (інв. № 02000568).

Отже, матеріалами справи підтверджена реєстрація права власності на нерухоме майно (автодорога в районі ЭСПЦ (інв. № 02000366) та автодорога для проїзду пожежних машин впродовж VI прольоту ЭСПЦ (інв. № 02000568) саме за Публічним акціонерним товариством „Донецький металургійний завод”, а тому він мав право передачі спірного майна в оренду.

Оскільки на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати суми боргу з орендної плати за період з листопада 2007р. по грудень 2010р. в повному обсязі, вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково в розмірі 710428,19грн., з урахуванням здійсненого судом перерахунку.

В частині зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, про визнання недійсним з моменту укладання договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007р., суд виходить з наступного:

В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічним позовом посилається на договір оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007р., відсутність у позивача права передавання майна у найм, приписи ст.ст. 203, 215, 761 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

У зустрічній позовній заяві позивач зазначив, що на підставі наказу Фонду державного майна від 10.04.1996р. № 1749 про перетворення Державного підприємства „Донецький металургійний завод” у відкрите акціонерне товариство „Донецький металургійний завод” та переліку № 41 від 11.08.1998р. нерухомого майна, яке передається у власність ВАТ „ДМЗ”, були передані у власність ВАТ „ДМЗ” автодороги:

- внутрішньомайданчикових (інв. № 02000290, балансова вартість 4926944 тис. крб., обєкт включений до статутного фонду з певною вартістю в 2213871 тис. крб.),

- спорудження автодороги (інв. № 02000366, балансова вартість 4933768 тис. крб., обєкт включений до статутного фонду з певною вартістю в 2600543 тис. крб.),

- спорудження автодороги (інв. № 02000568, балансова вартість 178104 тис. крб., обєкт включений до статутного фонду з певною вартістю в 73694 тис. крб.).

31.03.1999р. ВАТ „ДМЗ” передало Дочірньому підприємству „ДМЗ-Сталь”, а Дочірнє підприємство „ДМЗ-Сталь” прийняло до статутного фонду автодорогу внутрішньомайданчикову (інв. № 02000290, протяжність 1500 м.п., балансова вартість 66580 грн., знос 4049 грн., залишкова вартість 62531 грн.), однак відповідного акту приймання-передачі до суду не представлено.

10.06.1999р. ДП „ДМЗ-Сталь” передало ТОВ „Істіл-ДМЗ”, а ТОВ „Істіл-ДМЗ” прийняло до статутного фонду автодорогу внутрішньомайданчикову, однак відповідного акту приймання-передачі до суду не представлено. До бухгалтерії ТОВ „Істіл-ДМЗ” була передана картка обліку основних засобів із зазначенням її протяжності з посиланням на креслення 1286005А.

Як зазначив позивач за зустрічним позовом, на підставі схеми внутрішньозаводських доріг, площадок, тротуарів, йому стало відомо, що орендовані автодороги з інв. №№ 02000366, 02000568 є частиною автодороги з інв. № 02000290.

Отже, як доказ, що підтверджує реєстрацію права власності на майно, що є обєктом договору оренди, позивачем за зустрічним позовом до суду надана інвентарна картка обліку основних засобів (арк. 111, том справи 1) із зазначенням протяжності внутрішньомайданчикової автодороги з посиланням на креслення 1286005А.

Однак, суд не приймає інвентарну картку обліку основних засобів як належний доказ в підтвердження реєстрації права власності на автодорогу внутрішньомайданчикову за Приватним акціонерним товариством “Донецький електрометалургійний завод”, виходячи з наступного:

Відповідно п.1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту від 07.02.2002р. за № 7/5, державна реєстрація прав це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав реєстратор БТІ видає витяг про державну реєстрацію прав, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа (п.3.11. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно).

Отже, інвентарна картка обліку основних засобів надана Приватним акціонерним товариством “Донецький електрометалургійний завод” не є доказом підтвердження реєстрації права власності на автодорогу внутрішньомайданчикову у розумінні положень Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Інших доказів, що підтверджують реєстрацію права власності на зазначене майно за Приватним акціонерним товариством “Донецький електрометалургійний завод”, до матеріалів справи не представлено.

Із матеріалів справи вбачається, що право власності на спірний обєкт, переданий в оренду Відповідачеві за первісним позовом за договором оренди, зареєстровано в установленому порядку за Публічним акціонерним товариством “Донецький металургійний завод”, про що свідчить витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22442178, в пунктах 67 та 68 якого визначені обєкти: автодорога в районі ЭСПЦ (інв. № 02000366) та автодорога для проїзду пожежних машин впродовж VI прольоту ЭСПЦ (інв. № 02000568).

Отже, посилання Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” на відсутність у Публічного акціонерного товариства “Донецький металургійний завод” права передачі вищезазначеного майна в оренду спростовується матеріалами справи.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що:

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання недійсним правочину.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені основні вимоги для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд вважає, що в даному випадку спірний договір є укладеним сторонами належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Під час розгляду даної справи позивач не надав суду належних доказів невідповідності укладеного сторонами договору вимогам діючого законодавства України, а також не надав належних та допустимих доказів недодержання сторонами при укладенні договору, який підписаний обома сторонами без зауважень та заперечень, приписів ст.203 Цивільного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м.Донецьк, про визнання недійсним з моменту укладання договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007р. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються судом на відповідача за первісним позовом (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір; державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом покладаються судом на позивача за зустрічним позовом.

На підставі ст.ст. 203, 215, 525, 615, 761, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк до Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 805405,73грн. задовольнити частково.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк про визнання недійсним з моменту укладання договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007р. відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченка, 122; ЄДРПОУ 30479040; р/р 26004980110541 у ДФ ПАТ „Кредитпромбанк” м.Донецьк, МФО 335593) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченка, 122, ЄДРПОУ 00191164; р/р 26008198000922 у ДФ ПАТ „Кредитпромбанк” м.Донецьк, МФО 335593) заборгованість з орендної плати в розмірі 710428,19грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 7104,28грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 208,17грн.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк у задоволенні відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Манжур В.В.