Рішення № 15837450, 23.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р.

Справа № 5004/894/11

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Продукт Волинь", м. Луцьк

про стягнення 2646,05грн.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність у справі)

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Продукт Волинь", м. Луцьк, в якій просить стягнути 2646,05грн. заборгованості в т.ч. 2541,70грн. основного боргу, 29,14грн. пені, 75,21грн. 40% річних.

До початку розгляду справи по сутті від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 321 від 20.05.2011р., в якій просить стягнути з відповідача 2541,70грн. основного боргу, 46,41грн. пені, 119,77грн. 40% річних.

Відповідач, письмових пояснень не подав, суми позову не оспорив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не навів..

Ухвала суду від 12.05.2011р. направлена ТзОВ "Гранд Продукт Волинь" за адресою вказаною в позовній заяві (м. Луцьк, вул. Вячеслава Чорновола, 8/15) повернулась без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Повернення кореспонденції органами звязку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

26 жовтня 2009 року між фізичною особи - підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Продукт Волинь" було укладено договір № Р09-406, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу по видатковій накладній № 147292 від 18.12.2010р. товар на загальну суму 3052,45грн.

Згідно накладної на повернення № ВН-0000239 від 16.02.2011р. відповідач повернув позивачу залишки нереалізованого товару на суму 376,48грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідач оплату провів частково внаслідок чого виникла заборгованість станом на момент звернення з позовом в сумі 2541,70грн., що підтверджуєтьсяв т.ч. актом звіряння розрахунків станом 31.01.2011р.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У звязку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п. 8.4 договору та за неналежне виконання договірних зобовязань та несвоєчасне проведення обовязкових платежів позивачем було нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, яка у відповідності до представленого суду уточненого розрахунку становить 46,41грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 119,77грн. 40 % річних.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Продукт Волинь", (м. Луцьк, вул. Вячеслава Чорновола, 8/15, код 36606469) в користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 2541,70грн. основного боргу, 46,41грн. пені, 119,77грн. 40% річних, 102грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя П. Р. Слободян