Рішення № 15837404, 24.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2011 р.

Справа № 5004/726/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Луцьк", м. Луцьк до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш", м. Ковель

про стягнення 3925572,80грн.

Суддя Слободян П. Р.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність у справі)

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (довіреність у справі)

В судовому засіданні 17.05.2011р. оголошено перерву до 19.05.2011р. для підготовки додаткових заперечень, щодо нарахованих відсотків.

Суть спору: позивач - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Луцьк" звернувся в господарський суд з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш", в якій просить стягнути 3925572,80грн. заборгованості в т.ч. 2746000,00грн. основного боргу, 189431,27грн. заборгованості за відсотками, 7560,00грн. борг за комісійною винагородою, 2602,17грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 118,78грн. розмір пені за несвоєчасне повернення комісійної винагороди, 308266,71грн. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 504440,20грн. розмір інфляції за кредитом, 490,17грн. розмір інфляції за відсотками, 22,68грн. розмір інфляції за комісійною винагородою, 166114,19грн. сума трьох відсотків за кредитом, 503,64грн. сума трьох відсотків за відсотками, 22,99грн. сума трьох відсотків за комісійною винагородою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 51/01/1989 від 26.04.2011р. та представник в судовому засіданні основний борг визнав та не погоджується з розрахунком пені в звязку із закінченням строку позовної давності та повідомив, що позивачем були невірно здійсненні розрахунки суми інфляції за час прострочення кредиту станом на 07.04.2011р., наведені позивачем формули не відповідають встановленим правилам розрахунку суми інфляції.

До початку розгляду справи по сутті від позивача надійшла заява № 13/1185/6 від 16.05.2011р. про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 3925572,80грн., що належать ПАТ "Ковельсьльмаш", які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову. Однак позивачем не подано жодних доказів в підтвердження заяви про забезпечення позову.

Отже, в даному випадку відсутні зазначені позивачем підстави для забезпечення позову по справі, а тому суд відмовив в задоволені клопотання позивача про забезпечення позову.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та надав суду письмове клопотання № 51/01-1406 від 17.05.2011р., в якому просив суд зупинити провадження по справі до вирішення повязаної справи за позовом ПАТ “Ковельсільмаш” про визнання недійсним кредитного договору №171 про відкриття кредитної лінії від 24.11.2006р.

В судовому засіданні 19.05.2011р. та в додаткових поясненнях по справі № 13/1212/6 представник позивача зазначив, в судовому засідання 17.05.2011р. по справі за позовом ПАТ Промінвестбанк до ПАТ «Ковельсільмаш»про стягнення заборгованості за кредитним договором №171 від 24.11.2006р. відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з поданням позовної заяви до Господарського суду про визнання недійсним вище вказаного кредитного договору. Підставою визнання недійсним кредитного договору є те, що ПАТ Промінвестбанк збільшив розмір процентної ставки за кредитним договором №171 від 24.11.2006р. до 26 % річних та те, що вказаний кредитний договір підписаний головою правління підприємства ОСОБА_4, який на той час не мав необхідних повноважень на підписання даного договору.

По суті заявленого клопотання позивач пояснив наступне: 24.11.2006р. між Промінвестбанком та ВАТ «Ковельсільмаш»укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №171 в якому встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 18 % річних. 28.11.2008р. між Промінвестбанком та ВАТ «Ковельсільмаш»укладено договір № 104 про внесення змін до кредитного договору №171 від 24.11.2006р. в якому п.З передбачено «викласти перший абзац пп.3.2. і п.З кредитного договору №171 від 24.11.2006р. укладеного між Банком та Позичальником в такій редакції: Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 26 відсотків річних. Даний договір про внесення змін до кредитного договору підписаний головою правління ВАТ «Ковельсільмаш»Заікіним М. М. З викладеного випливає, що відповідач, уклавши вказаний договір про внесення змін у письмовому вигляді погодився з процентною ставкою по кредиту на рівні 26 % річних, а тому підстав для визнання кредитного договору недійсним з даної причини немає.

28.11.2008р. між Промінвестбанком та ВАТ «Ковельсільмаш»укладено договір про внесення змін №104 до кредитного договору №171 від 24.11.2006р, який підписаний головою правління ВАТ «Ковельсільмаш»Заікіним М.М. По вказаному кредитному договорі частково було погашено заборгованість за кредитним договором та сплачувались проценти за користування кредитними коштами. Також 17.01.2011р. ІІАТ «Ковельсільмаш»листом звернувся до ПАТ Промінвестбанку в якому просив розглянути можливість надання йому кредиту в сумі 4 200 000,00 грн. для реструктуризації діючих кредитів в сумі 3 200 000,00 грн. та поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 9.2. роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій,які свідчать про схвалення угоди (прийняття її до виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.) у такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Відповідно до вказаного роз'яснення можна зробити висновок, що навіть при відсутності необхідних повноважень в голови правління ВАТ «Ковельсільмаш»Понікарчука A. M., щодо підписання кредитного договору №171 від 24.11.2006р., наступне підписання головою правління Відповідача Заікіним М. М. договору № 104 про внесення змін до кредитного договору, сплата процентів за користування кредитним коштами свідчить про наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень.

На підставі вище наведеного, керуючись п. 9.2. роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»: просить відмовити ПАТ "Ковельсільмаш" в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі.

До подання позивачем позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, відповідач не звертався до суду з вимогою про визнання недійсним кредитного договору №171, укладеного ще 24.11.2006р. Отже, з врахуванням викладеного вище, в даному випадку, відсутні зазначені відповідачем підстави до зупинення провадження у справі, а тому, суд відмовив в задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник ПАТ "Ковельсільмаш" в судовому засіданні 19.05.2011р. подав додаткові пояснення № 51/01-1404 від 17.05.2011р., в яких останній повідомив, що згідно п. 2 договору № 104 від 28.11.2008 про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 171 від 24.11.2006 року дата остаточного повернення суми кредиту 01.04.2009 року.

Згідно п. 1.3. договору про відкриття кредитної лінії № 171 від 24.11.2006 року плата за кредит - це плата, яка включає відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду за управління кредитом, встановлюється банком та сплачується позичальником у розмірі та строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.4. договору про відкриття кредитної лінії № 171 від 24.11.2006 року відсотки за неправомірне користування кредитом - це плата, яка встановлюється Банком за користування кредитом після настання строку його погашення, та сплачується позичальником у розмірі та строки, передбачені цим договором. При сплаті відсотків за неправомірне користування кредитом відсотки за користування кредитом не сплачуються.

Приймаючи до уваги вищевикладені положення договору про відкриття кредитної лінії № 171 від 24.11.2006 року, з моменту прострочення виконання грошового зобов'язання ПАТ «Ковельсільмаш»повинно було сплачувати відсотки за неправомірне користування кредитом.

Таким чином, починаючи з 02.04.2009 року між сторонами фактично припинились кредитні правовідносини та виникли боргові відносини.

В тексті договору про відкриття кредитної лінії № 171 відсутнє визначення конкретної відсоткової ставки за неправомірне користування кредитом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України «Наслідки порушення договору позичальником», якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги вказані вище положення законодавства, а також той факт, що в тексті договору про відкриття кредитної лінії № 171 не визначена конкретна сума відсотків за неправомірне користування кредитом, з моменту прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту, ПАТ «Ковельсільмаш»могло сплачувати відсотки за неправомірне користування кредитом за ставкою 3% річних, яка передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, нарахування позивачем з 02.04.2009 року відсотків за неправомірне користування кредитом у розмірі відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 26 % є протиправним.

В період з 02.04.2009 по 31.01.2010 року позивачем було неправомірно нараховано, а ПАТ «Ковельсільмаш»безпідставно сплачено 1 310 862, 76 грн. у вигляді відсотків за неправомірне користування кредитом за ставкою 26%.

Плата за неправомірне користування кредитом в період з 02.04.2009 по 31.01.2010 року за ставкою 3% річних складає 151 218, 08 грн.

Вважає, що загальна сума стягуваної з ПАТ «Ковельсільмаш»заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 171 від 24.11.2006 року підлягає корегуванню, оскільки починаючи з 02.04.2009 року за неправомірне користування кредитом за договором № 171 від 24.11.2006 року повинні нараховуватись відсотки у розмірі 3 % річних, а всі зайво сплачені ПАТ «Ковельсільмаш»грошові кошти за період з 02.04.2009 по 31.12.2010 року у сумі 1 159 644,68 повинні бути зараховані в погашення суми основної заборгованості по кредиту.

Крім того, за вказаних обставин сума інфляційних нарахувань підлягає корегуванню оскільки сума безпідставно нарахованих та сплачених відповідачем відсотків мала відноситись на погашення суми основного боргу по кредиту

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

24 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Відкритим (Публічним) акціонерним товариством "Ковельсільмаш" (Позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 171, відповідно до умов догоовру банк надав відповідачу кредит в грошовій формі в сумі 3000000,00грн. з процентною ставкою за кредитом до 18% річних та встановлено дату остаточного повернення суми кредиту - 22.11.2008р.

Згідно довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16.08.2005р. проведена державна реєстрація юридичної особи Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (код ЄДРПОУ 00238138), а 19.01.2010 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, тобто змінено найменування Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" на Публічне акціонерне товариство "Ковельсільмаш" (код ЄДРПОУ 00238138), що не повязано з реорганізацією субєкта господарювання, оскільки зміна найменування не є підставою для реорганізації.

Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства).

Відповідно до п. 2.1. договору Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 3000000,00грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 27.11.2008р.

28 листопада між сторонами укладено договір про внесення змін № 104 до кредитного договору, яким внесено зміни щодо розміру кредитної лінії до 2746000,00грн., збільшено процентну ставку за кредитом до 26% річних та встановлено дату остаточного повернення суми кредиту - 01.04.2009р.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Зобов'язання Банку відповідно до умов Кредитного договору № 171 про відкриття кредитної лінії виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи.

Проте, Позичальник неналежно виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 07 квітня 2011 року виникла заборгованість за кредитом (основним боргом) в сумі 2746000,00грн.

Згідно п. 3.2. кредитного договору відсотки за користуванням кредитом нараховуються Банком щомісячно за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця та сплачуються в останній робочий день поточного місяця з поточного рахунку Позичальника №260013011003 на рахунок №208235110003 відкритий Банком в філії.

Станом на 07 квітня 2011 року заборгованість Позичальника по сплаті відсотків становить 189431,27грн.

Відповідно до п. 3.3. кредитного договору за управління кредитом у формі кредитної лінії Позичальник сплачує Банку щомісячно комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 0,084% від ліміту кредитної лінії відповідно до п.2.1. кредитного договору, яка нараховується щомісячно в останній робочий день місяця і сплачується в останній робочий день місяця.

Станом на 07 квітня 2011 року сума заборгованості за комісійною винагородою становить 7 560,00 грн.

Згідно п. 5.3 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 6.8 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 171 від 24.11.2006 року передбачено, що строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю в 10 років.

Таким чином, виходячи із змісту кредитного договору, позивач може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості, яка передбачена кредитним договором, в тому числі пені, протягом строку позовної давності в десять років, який встановлений за домовленістю сторін.

Станом на 07 квітня 2011 року сума пені за несвоєчасне повернення відсотків становить 2 602,17 грн., сума пені за несвоєчасне повернення комісійної винагороди складає 118,78 грн., сума пені за несвоєчасне погашення кредиту - 308 266,71 грн.

Пункт 5.2. кредитного договору передбачає, що Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язань по поверненню Банку сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Станом на 07 квітня 2011 року заборгованість Відповідача по кредиту з врахуванням індексу інфляції складає 504 440,20 грн., заборгованість по відсотках з врахуванням індексу інфляції становить 490,17 грн., борг за комісійною винагородою з врахуванням індексу інфляції - 22,68 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу а також три проценти річних від простроченої суми.

Станом на 07 квітня 2011 року борг Позичальника по трьох відсотках річних по кредиту становить 166 114,19 грн., по трьох відсотках річних по відсотках становить 503,64 грн., по трьох відсотках річних по комісійній винагороді - 22,99 грн.

Станом на 07 квітня 2011 року сума заборгованості Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш»по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №171 від 24.11.2006 року становить 3 925 572 (три мільйони дев'ятсот двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 80 коп.

Відповідно до пункту 4.3.4. кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплатити у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених кредитним договором, за умови, якщо Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту, та/або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених кредитним договором.

21.07.2009 року за вих. №241 та 11.03.2010 року за вих. №23 позивачем направлялись відповідачу претензії з вимогою сплатити заборгованість.

Відповідач у своєму відзиві від 26.04.2011р. № 5/01-1989, додаткових поясненнях від 17.05.2011р. і 19.05.2011р. та його представники в судовому засіданні фактично борг визнали повністю, однак вважають необґрунтованим нарахування позивачем, з 02.04.2009р. відсотків за неправомірне користування кредитом у розмірі відсоткової ставки 26%.

Так, в додаткових поясненнях від 19.05.2011р. вх. № 01-296675/11 представник відповідача повідомив наступне:

Згідно п. 1.3. договору про відкриття кредитної лінії № 171 від 24.11.2006 року плата за кредит - це плата, яка включає відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду за управління кредитом, встановлюється банком та сплачується позичальником у розмірі та строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.4. договору про відкриття кредитної лінії № 171 від 24.11.2006 року відсотки за неправомірне користування кредитом - це плата, яка встановлюється Банком за користування кредитом після настання строку його погашення, та сплачується позичальником у розмірі та строки, передбачені цим договором. При сплаті відсотків за неправомірне користування кредитом відсотки за користування кредитом не сплачуються.

Приймаючи до уваги вищевикладені положення договору про відкриття кредитної лінії № 171 від 24.11.2006 року, з моменту прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач мав би сплачувати відсотки за неправомірне користування кредитом.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що в договорі про відкриття кредитної лінії № 171 не визначена конкретна сума відсотків за неправомірне користування кредитом, з моменту прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту, ПАТ «Ковельсільмаш»могло сплачувати відсотки за неправомірне користування кредитом за ставкою 3% річних, яка передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, нарахування позивачем з 02.04.2009 року відсотків за неправомірне користування кредитом у розмірі відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 26 % є протиправним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд не бере до уваги зазначені вище заперечення відповідача, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. 1.4 договору договору про відкриття кредитної лінії № 171 від 24.11.2006 року відсотки за неправомірне користування кредитом - це плата, яка встановлюється Банком за користування кредитом після настання строку його погашення, та сплачується позичальником у розмірі та строки, передбачені цим договором. При сплаті відсотків за неправомірне користування кредитом відсотки за користування кредитом не сплачуються.

Отже, за умови сплати відсотків за неправомірне користування кредитом, відсотки за користування кредитом не сплачуються.

Доказів, які б підтверджували факт сплати відповідачем відсотків за неправомірне користування відсотків останній суду не надав.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача підставні і підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 610, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в :

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (м. Ковель, вул. Варшавська, 1, код ЄДРПОУ 00238138, р/р260013011003 у філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ковель Волинської області”, МФО 303194) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Луцьк" (м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20, код ЄДРПОУ 09303133) 2746000,00грн. основного боргу, 189431,27грн. заборгованості за відсотками, 7560,00грн. борг за комісійною винагородою, 2602,17грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 118,78грн. розмір пені за несвоєчасне повернення комісійної винагороди, 308266,71грн. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 504440,20грн. розмір інфляції за кредитом, 490,17грн. розмір інфляції за відсотками, 22,68грн. розмір інфляції за комісійною винагородою, 166114,19грн. сума трьох відсотків за кредитом, 503,64грн. сума трьох відсотків за відсотками, 22,99грн. сума трьох відсотків за комісійною винагородою, а також 25500,00грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

24.05.11