Рішення № 15818906, 03.04.2011, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 2-191/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2011 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Шавиріної Л.П.

при секретарі - Киркач Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман за участю сторін справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення нарахування по акту, суд

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії в сумі 4788,45 грн., який в судовому засіданні змінив і просив покласти солідарну відповідальність як на відповідача ОСОБА_1 так і на відповідача ОСОБА_2 і суду показав, що відповідачі проживають без реєстрації та користуються жилим будинком, розташованим в АДРЕСА_1 і споживають електричну енергію, яку постачає позивач.

13 грудня 2010 року при проведенні планової перевірки представниками позивача виконання відповідачами Правил користування електричною енергією було встановлено, що відповідачі порушують вказані правила і безобліковно використовують електроенергію, самовільно приєднавши струмоприймачі до мереж енергопостачання поза приладом обліку (накид на вводі), про що було складено відповідний акт.

Виходячи з Методики розрахунку обємів електричної енергії, не облікованої в результаті порушення споживачем правил, було встановлено розмір збитків в сумі 4788,45 грн., які до теперішнього часу не сплачено. Тому позивач просить стягнути з відповідачів на користь позивача вказану суму, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги позивача не визнала, не заперечуючи проти того, що 13.12.2010 року вона приходила в будинок по АДРЕСА_1, яким користується відповідач ОСОБА_2, батько її дитини, щоб його відвідати.. В цей час рейдова бригада представника позивача перевіряла виконання споживачами вимог Правил користування електроенергією для населення, встановивши при цьому в її присутності, що в гілках біля будинку була змонтована поза приладом обліку прихована проводка, при перевірці якої шляхом підключення струмоприймачів, прилад обліку електроенергію не обліковував, про що було складено акт, який відповідач підписала без зауважень. Незважаючи на це позов не визнала, бо в будинку не проживає і ним не користується, а 13.12.2010 року лише гостила у відповідача ОСОБА_2, який в момент обстеження тимчасово вийшов із будинку.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і просив відмовити у його задоволенні, бо в будинку не зареєстрований, договір на постачання електроенергії з ним особисто ніхто не укладав, будинок належить на праві власності сторонній особі, особисто він «накид» не виконував. Але ОСОБА_2 не заперечував того, що саме він з кінця літа 2010 року користується вказаним будинком з дозволу власника, який передав йому свою згоду на таке право через своїх родичів, проводить в ньому ремонтні роботи в звязку з тим, що бажає придбати будинок. Відповідачка ОСОБА_1 являється лише матірю його дитини, в будинку ніколи не проживала та ним не користувалася, лише іноді відвідує відповідача, як і 13.12.2010 року. Не заперечував того, що коли він став користуватися будинком влітку 2010 року, будинок було відключено від електромереж, в звязку з чим влітку 2010 року він звертався до позивача з прохання приєднати будинок до електромереж. Але йому було відмовлено в звязку з тим, що він не власник будинку і не надав згоду такого на проведення вказаних робіт.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив, що незважаючи на те, що ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_2(а.с.45), він з літа 2010 року користується будинком АДРЕСА_1 де користується послугами позивача, який подає електроенергію, чого він особисто не заперечував в судовому засіданні (а.с.10).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562.

Постачання фізичним особам електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Судом встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 був в свій час підключений до мереж позивача за заявою його дійсного власника, на якого і було відкрито рахунок. Пізніше вказаний будинок було відключено від мереж, у звязку з чим відповідач ОСОБА_2 влітку 2010 року звертався до позивача з заявою про його повторне підключення.

Незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований у спірному будинку, саме він, що було встановлено в судовому засіданні з пояснень відповідачів, з літа 2010 року користується ним за домовленістю з власником.

Відповідач ОСОБА_1 взагалі у вказаному будинку не проживає і ним не користується, що було встановлено з пояснень відповідачів та матеріалів справи(а.с.25,26).

Тому позовні вимоги позивача до ОСОБА_1 суд знаходить необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживання енергії можливо лише на підставі договору, укладеного з енергопостачальником.

Але між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 такий договір не укладався і відповідачу ОСОБА_2 позивачем було відмовлено в укладенні такого влітку 2010 року.

Незважаючи на це відповідач ОСОБА_2 продовжував користуватися вказаним будинком, чого він сам не заперечував в судовому засіданні. І саме в цей час позивачем було виявлено самовільне підключення спірного будинку до мереж позивача. Тому суд вважає, що саме відповідач ОСОБА_2 виконав таке підключення, бо він бажав вказаного підключення і окрім нього ніхто вказаним будинком не користувався і тому нікому іншому не було потреби в його виконанні.

Нормами ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, в тому числі і за самовільне підключення до обєктів електроенергетики.

Відповідно до п. 53 Правил розмір збитків, завданих енергопостачальнику порушенням правил користування електроенергією, розраховується за добовою величиною розрахункового споживання електроенергії та за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку, до моменту усунення порушення за тарифами, які діяли у розрахунковий період. Розмір відшкодування збитків згідно з Правилами обчислюється за Методикою. У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.

А також відповідно до п.48 Правил споживач відповідає за :

порушення Правил користування електричною енергією для населення ;

крадіжку електричної енергії у випадках самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Судом встановлено, що 13 грудня 2010 року представниками позивача було встановлено факт того, що відповідач безобліковно споживає електричну енергію, самовільно приєднавши напругоприймачі до мереж енергопостачання поза приладом обліку (прихована проводка), що є порушенням п.2 та 42 Правил користування електричною енергією для населення, про що було складено акт № 104999(а.с.10).

На підставі Методики енергопостачальником визначено розмір заподіяних збитків у сумі 4788,45 грн. за період з 13.12.2009 року по 01.12.2010 року за 353 дні, тобто не більше ніж за рік та виходячи з добової величини розрахункового споживання електроенергії (а.с.11).

До теперішнього часу, не зважаючи на вимогу позивача відповідач у добровільному порядку шкоду не відшкодував (а.с.9).

Тому суд приходить до висновку про те, що безобліковне використання відповідачем електроенергії встановлено зібраними по справі доказами, а тому і порушення Правил мали місце.

Згідно ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року порушення в електроенергетиці тягнуть за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність у разі : крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до обєктів електроенергетики та споживання електроенергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією та інше.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 завдав збитків позивачу, останній обґрунтовано звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, бо вказане передбачено ст. 22 ЦК України, бо особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування При цьому збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідно до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При винесення рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.

Незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що акт № 104999 від 13.12.2010 року недійсний, бо його складено у відсутності сторонніх осіб і при цьому до його підписання було примушено відповідача ОСОБА_1, він не надав суду жодного доказу такого примушення, а відповідно до п. 53 Правил участь в складанні акту сторонніх осіб не передбачена і акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Тому суд не приймає заперечень відповідача ОСОБА_2, а позов в цій частині вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того при зверненні до суду позивач сплатив судові витрати по судовому збору в сумі 51,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.(а.с.1,2).

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову відповідно до ст.. 88 ЦК України судові витрати також підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача в повному розмірі 132,00 грн.

Керуючись ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року, Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 22.11.2006 року № 1497, зареєстрованою в МЮ України 8.12.2006 року за № 1294/13168, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562, ст.22, 714 ЦК України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року ст..ст..10,11,60,88,212-215 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народився в м. Харцизьк Донецької області, та проживає в АДРЕСА_2, на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (розрахунковий рахунок № 260303051295, ЕРДПОУ 00131127 ОПЕРВ філії Донецького обласного управління відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» МФО 335106) в рахунок відшкодування шкоди 4788,45 грн. та судових витрат(розрахунковий рахунок № 26001045365300, ЕРДПОУ 00131127 МФО 351005 АКЦ-КОМ Інов. Банк «Укрсіббанк») в сумі 81,0 грн.

В задоволенні інших позовних вимог ВАТ «Донецькобленерго» відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті у 1 примірнику.

Суддя -