Рішення № 1580296, 19.03.2007, Миронівський районний суд Київської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2007 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Капшук Л. О.

При секретарі - Бесараб І. С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миронівка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» до ОСОБА_1про стягнення матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями працівника, № справи 2-11/2007,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що відповідач з 6.03.2006 року за трудовою угодою працював у ТОВ «Термінал» водієм автомобіля, що був задіяний для перевезення паливно-мастильних матеріалів, та за сумісництвом - експедитором. При прийнятті на роботу з ним було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно п.1 якого відповідач взяв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності паливно-мастильних матеріалів, які він, відповідно до трудових обов'язків отримує, перевозить та здає матеріально - відповідальним особам товариства. Адміністрацією товариства відповідачу були створені всі умови, необхідні для його нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого йому майна.

26.07.2006року відповідач за товарно-транспортною накладною № 020879 отримав у ТОВ «Срібний Корат» за адресою : м.Обухів вулиця Будьонного,35 для доставки позивачу 9130 л бензину А-76 та 7630 л бензину А-95. Вказані паливно-мастильні матеріали автомобілем «МАЗ-5337» д.н.з. НОМЕР_1, власником якого є ТОВ «Термінал», відповідач доставив до АЗС ТОВ «Термінал», де злив бензин А-76. З бензином А-95 відповідач зобов'язаний був прибути на територію товариства, де повинен був залишити автомобіль.

В порушення трудових обов'язків, відповідач не прибув автомобілем на територію товариства, а вирішив заїхати до місця свого проживання, щоб завезти придбаний мішок цукру. По дорозі додому він зустрів знайомого, з яким вжив спиртні напої та, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, продовжив рух додому. При під»їзді до місця проживання, відповідач, рухаючись в умовах, де не дозволено рух незавантаженого автомобіля із завантаженою цистерною-причіпом із-за великого схилу, скоїв ДТП, в результаті якої цистерна-причіп з бензином відірвалась від автомобіля і перевернулася. При цьому цистерна пошкодилась, а бензин А-95 в кількості 6997 л вилився в грунт.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №1057 від 11.08.2006 року матеріальний збиток, заподіяний ТОВ «Термінал» пошкодженням цистерни, склаладає 16890 грн. Вартість втраченого бензину

2

 в кількості 6997 л становить 26448 грн. Загалом розмір збитку склав 44 723,60 грн.

Зазначений збиток позивач просив стягнути з відповідача в повному об'ємі, посилаючись на те, що він несе повну матеріальну відповідальність за винні дії відповідно до укладеного договору, бензин отримав за товарно-транспортною накладною, яка є разовим документом, шкоду заподіяв у стані алкогольного сп'яніння.

Крім збитку позивач просив стягнути з відповідача витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 385 гривень, судові витрати в розмірі 463 грн. та витрати за надання правової допомоги в розмірі 1000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача Яцюк В.І. уточнив вимоги, заявлені позивачем, посилаючись на те, що при написанні заяви була допущена арифметична помилка. Просив стягнути з відповідача збиток в розмірі 43338,60 гривень, 385 гривень витрачених на проведення автотоварознавчого дослідження, 463 гривні судових витрат, 1000 гривень за надання правової допомоги, а разом 45186,60 гривень. В поясненнях зіслався на обставини, викладені в поданій до суду заяві. Додатково пояснив, що не вбачає підстав для зменшення розміру шкоди, зазначених в статті 137 КзпП України.

Відповідач позов визнав частково і пояснив, що не заперечує своєї вини у ДТП, що сталася 26.07.2006 року, оскільки того дня дійсно змінив маршрут автомобіля, яким перевозив паливно-мастильні матеріали, керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та скоїв ДТП. При цьому погоджується відшкодувати лише вартість втраченого бензину в розмірі 26 448,60 гривень та особисто відремонтувати пошкоджену цистерну-причіп. Решту вимог не визнав, не обґрунтувавши свою позицію.

Представник відповідача ОСОБА_2. позов визнав та пояснив, що відповідно до законодавства відповідач повинен нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, оскільки вона заподіяна з його вини. Проте розмір шкоди, заподіяної відповідачем, з урахуванням його майнового стану має бути зменшеним відповідно до ч.2 ст. 137 КзпП України, оскільки відповідач утримує двох дітей, його сім'я має незначний сукупний дохід.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані в справі докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КзпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

В судовому засіданні встановлено, що 6.03.2006 року відповідача було прийнято водієм автомобіля та за сумісництвом експедитором ТОВ "Термінал". Ці обставини підтверджуються наказом директора ТОВ "Термінал" №11-к від 6.03.2006 року, трудовою книжкою відповідача.

При прийнятті на роботу 6.03.2006 року між: сторонами було укладено трудовий договір, відповідно до якого позивач зобов'язався правильно

3

організувати працю відповідача, забезпечити належні умови праці, провести інструкцію по техніці безпеки, створити умови для забезпечення повного збереження майна, яке довірено працівнику та інше. Відповідач зобов'язався добросовісно і якісно виконувати доручену роботу, дотримуватись трудової та виробничої дисципліни, не допускати порушення трудових обов'язків, що тягнуть негативні наслідки, в тому числі у виді збитків, у випадку нанесення збитку нести матеріальну відповідальність. Даний договір було укладено строком на 1 рік, тобто до 6.03.2007 року.

Крім того 6.03.2006 року між: сторонами було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого відповідач, який має виконувати роботу, пов'язану з отриманням, зберіганням та перевезенням паливно-мастильних матеріалів, прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому матеріальних цінностей.

Зазначені обставини підтверджуються трудовим договором та договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 6.03.2006 року, що маються в справі.

Відповідно до робочої інструкції водія автомобіля, затвердженої директором ТОВ "Термінал" 1.03.2004 року, водій зобов'язаний в тому числі забезпечувати збереження вантажів і дбайливо ставитись до переданих йому матеріальних цінностей, вживати заходи щодо недопущення нанесення шкоди підприємству, а також: несе відповідальність за використання автомобіля в особистих цілях, відхилення від маршруту при виконанні покладених на нього завдань, пошкодження та втрату довірених йому матеріальних цінностей, порушення правил дорожнього руху, в результаті чого нанесено матеріальні збитки підприємству, порушення трудової дисципліни та керування автомобілем у нетверезому стані. З інструкції, що мається у справі вбачається, що відповідач ознайомлений з нею, про що власноручно поставив підпис.

Встановлено, що 26.07.2006 року відповідач за товаро­транспортною накладною №020879 від 26.07.2006 року отримав у ТОВ "Срібний Корат" м.Обухів для доставки в ТОВ "Термінал" 9130 л бензину А-76, який був завантажений в цистерну автомобіля, та 7630 л бензину А-95, що був завантажений в цистерну-причіп. При наявності дорожнього листа №2646 серії 02 АЖК автомобілем марки "МАЗ-5337", д.н.з. НОМЕР_2з причіпом -цистерною 98357 д.н.з. НОМЕР_3, що належить ТОВ "Термінал" на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4та був закріплений за власним наказом директора ТОВ «Термінал» №61-в від 4.07.2006 року, відповідач перевозив паливно-мастильні матеріали до місця призначення у місто Миронівку.

Прибувши до АЗС ТОВ «Термінал», відповідач злив бензин А-76 в кількості 9130 л, що був завантажений в цистерну автомобіля, та був зобов'язаний бензин, що містився в цистерні-причіпі, доставити на територію ТОВ «Термінал», що по вулиці Парижської Комуни в місті Миронівка.

4

В порушення зазначених трудових зобов'язань відповідач, використовуючи автомобіль в особистих цілях, відхилився від маршруту, та, після вживання спиртних напоїв, спрямував автомобіль до місця свого проживання по АДРЕСА_1. В дорожній обстановці, що не дозволяла рух автомобіля з загруженою цистерною-причіпом, відповідач, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, не впорався з управлінням автомобіля та скоїв ДТП, в результаті якої відбулося перевертання цистерни з бензином. При цьому цистерна була пошкоджена, бензин марки А-95 в кількості 6997 л вилився в грунт.

Зазначені обставини підтверджуються актом службового розслідування причин ДТП від 31.07.2006 року, яке було проведено комісією, створеною наказом директора ТОВ «Термінал» від 27.07.2006 року №81. Із зазначеним актом відповідач був ознайомлений, що підтверджується його підписом. Крім того вказані обставини підтверджуються протоколом огляду транспортного засобу від 28.07.2006 року, матеріалами адмінстративних справ № 654 та № 655, порушених відносно відповідача за ст.ст. 124 та 130 КпАП України, а також: не оспорюються відповідачем та його представником.

Факт перебування відповідача у стані алкогольного сп'яніння при скоєнні ДТП підтверджується протоколом медичного огляду № 597 від 27.07.2006 року.

Відповідно до постанови судді Миронівського районного суду від 15.08.2006 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КпАП України у виді штрафу в розмірі 300 гривень.

Крім того відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 30 гривень, що також: підтверджується постановою судді Миронівського районного суду від 15.08.2006року.

Відповідно до наказу директора ТОВ «Термінал» №16-К від 11.08.2006 року відповідача було звільнено з роботи за п.7 ст. 40 КзпП України, що підтверджується витягом з наказу та трудовою книжкою відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 130 КзпП України при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівника гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Статтею 134 цього Кодексу передбачений вичерпний перелік випадків, коли працівники несуть повну матеріальну відповідальність, в тому числі такими є випадки, коли між працівником і підприємством відповідно до статті 135-1 КзпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей

5

та якщо шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.

Відповідачем, як особою, яка виконує роботу водія, що безпосередньо пов'язана з перевезенням паливно-мастильних матеріалів та за сумісництвом займає посаду експедитора та з якою укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, допустив порушення трудових обов'язків, передбачених укладеним з позивачем трудовим договором та інструкцією водія автомобіля. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння він використав автомобіль в особистих цілях, при виконанні покладених на нього завдань, відхилився від маршруту та допустив порушення правил дорожнього руху, в результаті чого сталася ДТП та позивачу було завдано збитків.

Вказані обставини свідчать про винні, протиправні дії відповідача та є підставами для покладення на нього повної матеріальної відповідальності за спричинену ним шкоду.

Відповідно до ч.5 ст. 130 КзпП України працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Із пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не приймав жодних мір для добровільного покриття заподіяної шкоди. Форму часткового відшкодування шкоди шляхом ремонту пошкодженої цистерни-причіпа, запропоновану відповідачем в судовому засіданні, суд не може застосувати , оскільки така форма відшкодування може бути застосована лише за згодою власника. Позивач проти такого відшкодування заперечує.

Частиною першою статті 135-3 КзпП України передбачено, що розмір заподіяної підприємству шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 1057 від 11.08.2006 року матеріальний збиток, заподіяний позивачу пошкодженням паливоцистерни ПЦ-7,5 цистерна - Е, реєстраційний номер НОМЕР_1склаладає 16890 грн. Із довідки позивача №67 від 4.08.2006 року та № 16 від 14.03.2007року вбачається, що вартість втраченого бензину А-95 станом на час події складала 3,18 грн. Розмір збитку в зв'язку з втратою бензину в кількості 6997 л склав 26448,60 грн. На даний час вартість втраченого бензину є меншою, проте відшкодуванню підлягає його вартість, яка складає витрати на його придбання, на час спричинення шкоди.

Загалом на користь позивача з відповідача підлягає стягненню в примусовому порядку збиток в розмірі 43338,60 гривень, що складає пряму дійсну шкоду.

Стаття 137 КзпП України передбачає обов'язкове зменшення розміру відшкодування шкоди у випадках, коли шкода є наслідком не лише вини працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей.

6

Зазначені обставини, які можуть бути враховані судом при визначенні розміру відшкодування, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Встановлено, що позивачем відповідачу було створено умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення збереження дорученого йому майна, з ним проведено необхідні інструктажі по техніці безпеки та з питань дотримання правил охорони праці.

Відповідно до ч.2 ст. 137 КзпП України суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

В судовому засіданні встановлено, що шкода позивачу спричинена діями відповідача, які не являються злочинними та скоєними з корисливою метою. При цьому суд не вбачає підстав для зменшення розміру стягнення. Із наданих відповідачем доказів щодо майнового стану вбачається, що він працює, має заробіток, до складу його сім»ї входить дружина, яка також: має достатній заробіток, та неповнолітній син. Зазначені докази не свідчать про тяжкий майновий стан відповідача та не можуть бути розцінені судом, як такі, що дають підстави для зменшення розміру відшкодування. Інших доказів тяжкого майнового стану відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в розмірі 433 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 385 гривень, а всього в сумі 848 гривень.

Крім цього з відповідача підлягають стягненню витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, в розмірі 1000 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 130, 131, 134, 135-1, 135-3, 137 КзпП України, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 131, 174 ч.4, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» (р/р 26008052601009 в Філії «Розрахунковий центр» ПриватБанку, МФО 320649, код 32547138) 43338,60 гривень матеріальної шкоди, 433 гривні сплаченого судового збору, ЗО гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 385 гривень витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 1000 гривень витрат на правову допомогу, а всього стягнути 45 186 гривень 60 копійки (сорок п»ять тисяч сто вісімдесят шість гривень шістдесят копійок).

7

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.