Постанова № 15792402, 04.05.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

04.05.11 Справа № 17/172 (10)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Юркевич М.В., Кузь В. Л., розглянувши апеляційну скаргу субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 (м. Пустомити)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 01.02.2011 р. у справі № 17/172 (10)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новасофт Україна»(селище Дослідне)

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 (м. Пустомити)

про стягнення 45000,00 грн.

за участю представників:

від Позивача: Барабаш П.М.;

від Відповідача: ОСОБА_5

З правами та обовязками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники Сторін ознайомлені.

Рішенням від 01.02.2011р. у справі №17/172(10) Господарського суду Львівської області (суддя Ділай У.І.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новасофт Україна»(селище Дослідне) до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 (м. Пустомити) про стягнення 45000,00 грн..

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 (м. Пустомити) подано апеляційну скаргу та доповнення до неї, у яких Скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області скасувати, з огляду на наступне:

- судом не прийнято до уваги, що рішенням суду від 28.10.2010 року у справі №10/198 задоволено позов ТзОВ «Новасофт-Україна»та визнано повністю недійсною лише додаткову угоду № 1 від 15.05.2010 року, а не сам договір суборенди нежитлового приміщення;

- позивач не здійснював жодних платежів згідно додаткової угоди №1, а тому рішення господарського суду є необґрунтованим, інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників Сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Львівської області підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог на суму 30000,00 грн, а в позові в цій частині слід відмовити, з огляду на наступне:

Як було правильно встановлено Господарським судом Львівської області та підтверджується матеріалами, наявними у справі, 15.12.2009р. між сторонами у справі укладено Договір суборенди нежитлового приміщення (надалі - Договір), на виконання умов якого Позивачу було передано у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Дудаєва, буд. 2, поверх № 1. загальною площею 85.5 м кв. для організації господарської діяльності суборендаря (а.с. 11-12).

Вказане приміщення перебувало в оренді Відповідача згідно Договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2009р., укладеного між СПД-ФО ОСОБА_3 та ЗАТ «Світлиця».

Факт передачі приміщення в суборенду ТзОВ «Новасофт-Україна»підтверджується Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2010р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників Сторін (а.с. 13).

Відповідно до п. 4.1. Договору сторони погодили, що суборендну плату позивач сплачує відповідачу незалежно від наслідків своєї господарської діяльності до 10-го числа поточного місяця. Щомісячний розмір суборендної плати становить 45 000,00 грн.

П. 4.3. Договору предбачено. що Позивач протягом 5 банківських днів від дня підписання Договору перераховує відповідачу кошти в сумі 45000,00 грн., які є суборендною платою за червень 2010р.

Згідно п. 8.1. Договору він набуває чинності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення і діє 6 місяців.

15.05.2010р. сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. (а.с. 13), якою продовжено строк дії Договору до 31.12.2010р.

Окрім того, Додатковою угодою внесено зміни у п.п. 4.1., 4.3 Договору та визначено, що на період з червня 2010р. по листопад 2010р. суборендна плата становить 15000,00 грн.

Позивач протягом 5 банківських днів від дня підписання Договору перераховує відповідачу кошти в сумі 45 000.00 грн., які є суборендною платою за грудень 2010р.

Відповідно до рішенням Господарського суду Львівської області від 28.10.10р. у справі № 10/198(10) за позовом ЗАТ «Світлиця»до СПД-ФО ОСОБА_3, ТзОВ «Новасофт Україна»задоволено позов та визнано недійсною повністю додаткову угоду № 1 від 15.05.2010р. до договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р.

Позивачем сплачувалась суборендна плата, про що свідчать платіжні доручення: № 75 від 01.01.2010р. на суму 90 000,00 грн. з призначенням платежу - оплата за суборенду за січень 2010р. та червень 2010р.; Платіжне доручення № 226 від 05.02.2010р. на суму 45000.00 грн. з призначенням платежу - оплата за суборенду за лютий 2010р.; Платіжне доручення № 425507 від 09.03.2010р. на суму 45000,00 грн. з призначенням платежу - оплата за суборенду за березень 2010р.; Платіжне доручення № 197 від 07.04.2010р. на суму 45000,00 грн. з призначення платежу - оплата за суборенду за квітень 2010р.; Платіжне доручення № 447 від 06.05.2010р. на суму 45000,00 грн. з призначенням платежу - оплата за суборенду за травень 2010р.; Платіжне доручення № 777 від 08.06.2010р. на суму 15000.00 грн. з призначенням платежу - оплата за суборенду за червень 2010р. (а.с. 35-40).

Як вбачається із матеріалів справи 30.06.2010р. орендоване нежитлове приміщення суборендарем (ТзОВ «Новасофт-Україна») передано (повернуто) зі строкового користування орендодавцеві (ЗАТ «Світлиця»), про що свідчить Акт прийому-передачі (повернення) нежитлового приміщення від 30.06.2010р. У вказаному Акті зазначається, що орендар (СПД-ФО ОСОБА_3) від підписання Акту прийому-передачі (повернення) нежитлового приміщення зо Договором суборенди від 15.12.2009р. ухиляється.

У ч. 1. 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 526 ЦК України. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, задововольняючи позовні вимоги зі стягнення з Відповідача у справі 45000,00 грн. орендної плати за грудень 2010 року, місцевий господарський суд не врахував тієї обставини, що оскільки вищенаведеним рішенням Господарського суду Львівської області № 10/198(10) за позовом ЗАТ «Світлиця»до СПД-ФО ОСОБА_3, ТзОВ «Новасофт Україна»задоволено позов та визнано недійсною повністю додаткову угоду № 1 від 15.05.2010р. до договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р, орендна плата за червень місяць 2010 року (останній місяць користування Позивачем орендованих приміщень) повинна становити 45000,00 грн. згідно з умовами основного договору.

Разом з тим, як вже було зазначено, вище, відповідно до платіжного доручення №777 від 08.06.2010 року суборендарем (Позивачем у справі) на рахунок Відповідача було перераховано 15000,00 грн з призначенням платежу оплата за суборенду нежитлового приміщення за червень 2010 р.

Таким чином, сума коштів, що підлягає доплаті за користування приміщеннями відповідно до Договору б/н від 15.12.2009р. за червень 2010 року, становить 30000,00 грн.

За таких обставин, з Відповідача у справі до стягнення підлягає сума в розмірі 15000,00 грн, яка становить різницю між вартістю орендної плати, що була сплачена Позивачем в якості авансового платежу за грудень 2010 року у розмірі 45000,00 грн. та вартістю орендної плати, що підлягає сплаті Позивачем за користування орендованими приміщеннями за червень 2010 рік, а саме 30000,00грн.

Щодо вимог Скаржника, зазначених в апеляційній скарзі про припинення провадження у даній справі, то Скаржником не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено підстав щодо такого припинення.

З огляду на наведене, приймаючи оскаржуване рішення, Господарським судом Львівської області вказані обставини враховані не були, що призвело порушення норм матеріального та процесуального права, та, як наслідок до прийняття невірного по суті рішення в частині стягнення з Відповідача у справі на користь Позивача 30000,00 грн, а тому воно є таким, що підлягає скасуванню в цій його частині, а в позові слід відмовити. Відтак, згідно з вимогами с. 49 ГПК України, розподілу підлягають судові витрати, що підлягають сплаті за подання та розгляд позовної заяви.

Так, з Відповідача у справі підлягають до стягнення судові витрати за подання та розгляд позовної заяві у розмірі 150,00 грн державного мита та 78, 66 грн вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. А тому, оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області підлягає скасуванню також і в частині стягнення з Відповідача на користь позивача у справі вартості державного мита у розмірі 300,00 грн та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Окрім того, беручи до уваги часткове задоволення вимог апеляційної скарги, розподілу підлягають і судові витрати, понесені Скаржником за подання та розгляд апеляційної скарги у даній справі.

Так, з Позивача у даній справі на користь Відповідача підлягає стягнення державного мита за подання та розгляд апеляційної скарги у розмірі 150,00 грн.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення від 01.02.2011р. у справі №17/172(10) Господарського суду Львівської області в частині стягнення з СПД-ФО ОСОБА_3 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь ТзОВ «Новасофт -Україна»(52071, Дніпропетровська обл. Дніпропетровський р-н, с-ще. Дослідне, вул. Наукова. 1. Код СДРГІОУ 36441798) 30000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 300,00 грн державного мита та 157,34 грн вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення: в задоволенні позову відмовити.

3. В іншій частині рішення Господарського суду щодо стягнення 15000,00 грн безпідставно набутих коштів, 150,00 грн державного мита та 78,36 вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення залишити без змін.

4. Стягнути ТзОВ «Новасофт - Україна»(52071, Дніпропетровська обл. Дніпропетровський р-н, с-ще. Дослідне, вул. Наукова. 1. Код СДРГІОУ 36441798) на користь СПД-ФО ОСОБА_3 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний № НОМЕР_1) 150,00 грн вартості державного мита, що підлягає сплаті за подання та розгляд апеляційної скарги.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

ГоловуючийсуддяЖелік М.Б.

суддяКузь В.Л.

суддяЮркевич М.В.