Рішення № 15792198, 05.05.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.11 Справа № 5021/752/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №5021/752/2011

за позовом:Молченського Печерського Різдва Присвятої Богородиці монастиря, м. Путивля

до відповідачів:1) приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», м. Київ

2) Головного управління юстиції у Сумській області, м. Суми

про стягнення 12464,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Біловол Л.О.

від відповідачів:1.не зявився

2.Маслов В.В.

Суть спору: позивач просить стягнути з першого відповідача приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» 11784,17 грн. страхового відшкодування, 175,29 грн. пені, 250 грн. вартості проведеної експертизи відповідно до полісу обовязкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/7536926 від 17.03.2010 року; стягнути з другого відповідача - Головного управління юстиції у Сумській області 255 грн. матеріальної шкоди, а також стягнути з відповідачів судові витрати, повязані з розглядам справи.

04.05.2011 року представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Путивльського РВ УМВС України у Сумській області від 27.09.2010 року та копію листа ВДАІ по обслуговуванню м. Путивль, Путивльського району та автомобільно-технічної інспекції від 07.04.2011 року № 1211.

Перший відповідач в судове засідання не зявився, проте електронною поштою надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує посилаючись на те, що відсутні документи, якими б визначалась ступінь вини позивача та другого відповідача у скоєнні ДТП.

Другий відповідач 04.05.2011 року подав відзив на позовну заяву, в якому також не визнає позовні вимоги з посиланням на те, що постановою Путивльського районного суду від 27.12.2010 року вся відповідальність за вчинення ДТП покладена тільки на водія автомобіля, що належить позивачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

09.08.2010 року на автодорозі Суми-Путивль-Глухів відбулося зіткнення мобілю ВАЗ-21150, державний номер НОМЕР_1, що належить Головному івлінню юстиції у Сумській області та транспортного засобу, VOLSWAGEN Transporter, державний номер НОМЕР_2, який належить Монастирю.

Обидва транспортні засоби були застраховані однією страховою компанією-приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп»: транспортний засіб VOLSWAGEN Transporter державний номер - НОМЕР_2, було застраховано за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/7536926 від 17.03.2010 року та автомобіль ВАЗ-21150, державний номер НОМЕР_1 - за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2189443 від 11.09.2009 року.

За обома договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності страхової компанії встановлювався у розмірі 25500 грн., безумовна франшиза встановлювалася у розмірі 2% від ліміту відповідальності, що становить 510 грн.

Про настання страхового випадку перший відповідач 10.08.2010 був письмово повідомлений позивачем та йому надано всі необхідні документи для проведення страхових виплат на виконання вимог ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

23.02.2011 року від першого відповідача на адресу позивача надійшов лист № 936 про неможливість здійснення страхового відшкодування у звязку з не визначенням ступеня вини кожного з учасників ДТП.

Висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ім. Бокаріуса № 460 від 24.09.2010 року проведено автотехнічне дослідження дорожньої ситуації та надано висновки щодо невідповідності ПДР дій водія автомобіля ВАЗ 21150, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 та дій водія транспортного засобу VOLSWAGEN Transporter, державний номер - НОМЕР_2 ОСОБА_2 та щодо наявності технічної можливості у обох водіїв уникнути зіткнення, що й знайло своє відображення в постанові Путивльського районного суду Сумської області від 27.12.2010 року по справі № 1-131/10, якою встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 09.08.2010 року сталася внаслідок обоюдних винних дій водія автомобіля ВАЗ 21150, д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та водія транспортного засобу VOLSWAGEN Transporter, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 при допущенні ними рівнозначних порушень правил дорожнього руху.

Крім того, в постанові слідчого СВ Путивльського РВ УМВС від 27.09.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні водія другого відповідача ОСОБА_1 зазначено, що в діях цієї особи відсутні ознаки злочину, передбачені ст. 286 Кримінального кодексу України, однак встановлено, що згідно висновку автотехнічної експертизи № 160 від 24.09.2010 року видно, що в даній дорожній ситуації водії обох вищевказаних транспортних засобів мали технічну можливість попередити зіткнення один з одним, тобто їх вина є обоюдною, але тілесні ушкодження за які настає кримінальна відповідальність отримав лише гр. ОСОБА_1

Згідно зі ст. 22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, зокрема пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Також слід зазначити, що при розгляді скарги позивача на бездіяльність Путивльського МРВ УМВС у Сумській області щодо не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху під час скоєння ДТП, начальник ВДАІ повідомив листом від 07.04.2011 року, що інспекція не була проінформована належним чином про винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно цього громадянина, що не дало змоги своєчасно притягнути його до адміністративної відповідальності.

Отже, виходячи із того, що шкода була заподіяна транспортним засобам в результаті ДТП, яке сталося внаслідок спільних обоюдних винних дій ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 при допущенні ними рівнозначних порушень правил дорожнього руху, можна зробити висновок, що розміри часток ступенів їх вини є рівними.

Відповідно до ст. З Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до висновку спеціаліста з оцінки транспортного засобу сектору по комплексному дослідженню транспортних засобів та документів , що їх супроводжують Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Сумській області від 26.03.2011 року 36 матеріальний збиток, заподіяний Молченському Печерського Різдва Пресвятої Богородиці монастирю в результаті пошкодження транспортного засобу VOLSWAGEN Transporter, державний номер НОМЕР_2 при ДТП складає 24078,33 грн.

Так як цивільно-правова відповідальність Головного управління юстиції у Сумській області застрахована в приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», заподіяні монастирю матеріальні збитки в розмірі 24078,33 грн. не перевищують лімітів відповідальності за шкоду заподіяну майну, передбачений ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в сумі 25500 грн., то з приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» на користь монастиря підлягає стягненню матеріальні збитки, які відповідають ступеню вини Головного управління юстиції у Сумській області 50%, без врахування франшизи, яка становить 510 грн., а саме на суму 11784,17 грн. (50% від 23568,33 грн.).

Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Так як ступінь вини Головного управління юстиції у Сумській області у процентному співвідношенні становить 50%, то з нього підлягає стягненню на користь монастиря франшиза, в межах ступеню його вини 255 грн. (510х50%).

Разом з тим, щодо позовних вимог про стягнення суми 175,29 грн. пені з страхової компанії за невиплату страхового відшкодування, то вказана сума не підлягає стягненню із приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», оскільки, по-перше, страхова компанія не порушувала вимоги Закону та прав позивача, по-друге, наявність обоюдної вини без відсоткового значення позбавляє повно, обєктивно та всебічно визначити розмір страхового відшкодування, по-третє, на виконання п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прийняла рішення по події, що має ознаки страхового випадку, але із-за певних обєктивних причин (відсутність ступеня вини учасників ДТП) була позбавлена виплатити страхове відшкодування (п. 32.1 ст.32 ЗУ України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідачів відшкодовується 120,34 грн. витрат по сплаті державного мита та 232,61 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44 і.к. 24175269) на користь Молченського Печерського Різдва Пресвятої Богородиці монастиря (41300, м. Путивль, вул. Сеймська, 1/1 і.к. 20052565) 11784,17 грн. страхового відшкодування, 250 грн. вартості проведеної експертизи, а також 60,17 грн. витрат по сплаті державного мита, 116,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Головного управління юстиції у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Кірова, 28 і.к. 34933040) на користь Молченського Печерського Різдва Пресвятої Богородиці монастиря (41300, м. Путивль, вул. Сеймська, 1/1 і.к. 20052565) 255 грн. матеріальної шкоди, а також 60,17 грн. витрат по сплаті державного мита, 116,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В частині стягнення 175,29 грн. пені відмовити.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2011 р.