Рішення № 15792170, 12.05.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.11 Справа № 5021/802/2011. за позовом : Приватного виробничого підприємства «Вибір», м.Суми до відповідача : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Степанівка , Сумський район

про стягнення 8264,64 грн.

СУДДЯМоїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 8264,64 грн. заборгованості за поставлені за накладними товари., в тому числі 7000,18 грн. основного боргу, 954,02 грн. інфляційних збитків, 310,44 грн. 3% річних, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , про що свідчить поштове повідомлення від 22.04.2011р. про вручення поштового відправлення, відзив на позов не подав, його представник в судове засідання не зявився, про причини незявлення суд не повідомив.

Позивач направив клопотання від 05.05.2011р., в якому просить розглядати справу за відсутністю його представника., позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Крім того позивач направив клопотання від 05.05.2011р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Зазначені документи оглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив.

Між позивачем та відповідачем була укладена усна домовленість , згідно якої на підставі попередньої оплати відповідач зобовязувався поставити позивачу товари. Як вбачається з матеріалів справи , відповідачем був виставлений позивачу рахунок № ЦЮ-0000033 від 06.07.2009р., який був повністю оплачений позивачем , а саме: перший платіж 06.07.2009р. у сумі 13000,00 грн., другий платіж - 09.07.2009р. у сумі 13000,52 грн. Проте, відповідач свої зобовязання за усною домовленість у повній мірі не виконав. Фактично поставив позивачу товарів на загальну суму 17000,34 грн., заборгованість складала 9000,18 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію( а.с.16) з вимогою повернути кошти у розмірі 10017,56 грн. Як доказ направлення відповідачу вимоги позивачем подано копію претензії від 04.12.2009р. з розпискою відповідача про її отримання.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання відповідачем претензії 19.11.2010р. ним були перераховані на адресу позивача грошові кошти в сумі 2000 грн., тобто відповідач повністю розрахунки з позивачем не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 7000,18 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 7000,18 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 310,44 грн. 3 % річних та 954,02 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного виробничого підприємства «Вибір» (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, оф.№6, код 30608151 ) 7000,18 грн. основного боргу, 954,02 грн. інфляційних збитків, 310,44 грн. 3% річних, 102,00 грн . витрат по сплаті держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М.Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 12.05.2011р.