Ухвала суду № 15792111, 23.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

23 травня 2011 року справа № 5020-3/370 За скаргоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99040, АДРЕСА_1)

на діїВідділу державної виконавчої служби

Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі

(99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)

щодо винесення постанови від 27.04.2011 про арешт цінних паперів у справі:

за позовомВідкритого акціонерного товариства „Райагрохим”,

ідентифікаційний код 05489744

(99002, м. Севастополь, Мекензієви гори, вул. Енергетиків, буд. 30)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(99040, АДРЕСА_1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,Товариства з обмеженою відповідальністю

„Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”,

ідентифікаційний код 31362539

(04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4а, підїзд 2, поверх 4)

про стягнення 476000,00 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

стягувач (ВАТ „Райагрохим”) Вознюк С.В., керівник, довідка з ЄДРПОУ серії АА №337952; паспорт серії АР №НОМЕР_2 виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 03.10.2003;

скаржник-боржник (ФОП ОСОБА_1) ОСОБА_3, представник, довіреність ВМВ №863840 від 11.01.2011;

орган виконання судових рішень (ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив.

ВСТАНОВИВ:

11.05.2011 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Севастополя зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі щодо винесення постанови від 27.04.2011 про арешт цінних паперів у справі № 5020-3/370 за позовом ВАТ „Райагрохим” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 476000,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 10.02.2010 у справі № 5020-3/370 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства „Райагрохим” стягнуто 476000,00 грн.

На виконання зазначеного рішення 26.02.2010 видано судовий наказ, який перебуває на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі.

В межах зазначеного виконавчого провадження 27.04.2011 державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі винесено постанову про арешт цінних паперів /том 2, арк. с. 8/.

Вважаючи вказану постанову державного виконавця від 27.04.2011 такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства, ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Севастополя із заявою про визнання її недійсною.

Ухвалою від 13.05.2011 скарга прийнята до розгляду; судове засідання призначене на 23.05.2011.

До початку засідання суду 23.05.2011 відділ Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ у м. Севастополі надіслав клопотання про відкладення розгляду скарги через неможливість забезпечити явку свого представника до суду у призначений час /том 2, арк. с. 20/.

Згідно з частиною другою статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом в судовому засіданні, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За викладених обставин, суд вважає можливим розглянути скаргу у відсутність представника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі.

В судовому засіданні судом розглянуто заяву ФОП ОСОБА_1 від 19.05.2011 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

В обґрунтування поданої заяви боржник посилається на статті 66-67 Господарського процесуального кодексу і зазначає, що одним із заходів забезпечення є, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Вважаючи оскаржувану постанову від 27.04.2011 про арешт цінних паперів такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, заявник просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документа до отримання результатів розгляду скарги.

Представник стягувача (ВАТ „Райагрохим”) заперечував проти задоволення заяви ФОП ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа з тих підстав, що на даному етапі виконання лише накладено арешт на цінні папери, що належать боржникові, і заборонено їх відчуження, а власне стягненню передують подальші етапи виконання, як-от: вилучення та реалізація акцій. Водночас стягувач зауважив, що боржник всякими способами намагається уникнути виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Суд відмовив в задоволенні заяви про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить в собі положення щодо регулювання правовідносин лише в сфері забезпечення позову, проте жодним чином не містить приписи щодо можливості забезпечення скарги на дії органів Державної виконавчої служби при виконанні останніми судового рішення.

Розгляд скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби є окремою стадією судового розгляду справи, на яку не поширюються правила, встановлені щодо позовного провадження.

Крім того, заходи до забезпечення позову можливі тільки за ініціативи позивача або суду та тільки у випадках, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте, заява про забезпечення скарги подана відповідачем (боржником).

Також, заява про забезпечення скарги подана не з метою забезпечення належного виконання рішення суду, а з метою його не виконання.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 у справі №5020-2/099.

За викладених обставин, заява ФОП ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, суд вважає, що скарга ФОП ОСОБА_1 на дії ВДВС Ленінського РУЮ у м.Севастополі щодо винесення постанови про арешт цінних паперів не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження” (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону).

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (ч. 1 ст. 19 Закону).

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.02.2010 у справі №5020-3/370 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ВАТ „Райагрохім” стягнуто 476000,00 грн.

На виконання зазначеного рішення 26.02.2010 виданий відповідний наказ, який перебуває в провадженні ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі (виконавче провадження №20259152).

27.04.2011 старший державний виконавець ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі В.С. Змеєвська в межах виконавчого провадження винесла постанову про арешт цінних паперів, які належать ОСОБА_1 /том 2, арк. с. 8/. При винесенні постанови державним виконавцем встановлено, що згідно з відомостями ТОВ „Реєстри Криму” в системі реєстру ВАТ „Севастопольське АТП 14369” на імя боржника, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстровано 95652 штуки простих іменних акцій ВАТ „Севастопольське АТП 14369”, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн, всього на суму 23913,00 грн.

Зазначеною постановою заборонено відчуження цінних паперів, які належать ФОП ОСОБА_1

Постанову ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі від 27.04.2011 скаржником отримано 10.05.2011.

За приписами статті 11 Закону державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, серед іншого, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до підпунктів 5, 6 пункту 3 статті 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

-накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

-накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У своїй скарзі заявник посилається на порушення державним виконавцем черговості звернення стягнення на гроші та майно боржника та порушення Порядку накладення арешту на цінні папери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.1999 №1744.

Суд вважає доводи скаржника неспроможними, зважаючи на таке.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 52 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем (п. 5 ст. 52 Закону).

Згідно з частинами першою та другою статті 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

-винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

-винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

-винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

-проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Таким чином, арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту є окремими виконавчими діями з різним порядком їх проведення.

Частиною восьмою статті 57 Закону унормовано, що арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 3-6 Порядку накладення арешту на цінні папери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1744 від 22.09.1999, арешт на цінні папери застосовується:

-для забезпечення збереження майна боржника у вигляді цінних паперів, яке підлягає наступній передачі стягувачу або реалізації;

-на виконання рішення суду про конфіскацію майна боржника;

-на виконання ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Арешт може бути накладено на будь-які цінні папери незалежно від їх виду та форми випуску як одного власника, так і кількох співвласників.

Для накладення арешту на цінні папери державний виконавець відповідно до законодавства виносить окрему постанову або в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає факт накладення арешту на майно.

У разі накладення арешту на іменні цінні папери у документарній формі копія постанови надсилається реєстратору або емітенту, що веде реєстр власників іменних цінних паперів згідно із законодавством, а у разі накладення арешту на цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та/або знерухомлені цінні папери зберігачу, а також іншим особам, визначеним законодавством про виконавче провадження.

Цінні папери, на які накладено арешт, підлягають опису в порядку, передбаченому законодавством. У процесі проведення опису цінних паперів складається акт за встановленою формою, в якому зазначається їх вид, найменування випуску, категорія та кількість.

З аналізу наведених норм убачається, що під час проведення арешту простих іменних акцій ВАТ „Севастопольське АТП 14369” (постанова від 27.04.2011) державним виконавцем у повній мірі дотримано вимог чинного законодавства, яке регулює питання накладення арешту на цінні папери. Так, арешт накладено для забезпечення збереження майна боржника у вигляді цінних паперів, яке підлягає наступній реалізації, з метою реального виконання рішення суду.

При цьому, опис цінних паперів та складання відповідного акту є наступним етапом виконання пункту 2 статті 57 Закону і здійснюється після арешту.

Таким чином, дії старшого державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ у м.Севастополі В.С. Змеєвської при винесенні постанови про арешт цінних паперів від 27.04.2011 є такими, що повністю відповідають чинному законодавству, а доводи скаржника є безпідставними і не ґрунтуються на законі.

Отже, скарга на дії ВДВС Ленінського РУЮ у м.Севастополі не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі щодо винесення постанови від 27.04.2011 про арешт цінних паперів у справі № 5020-3/370, відхилити.

Суддя підпис В.О. Головко