Рішення № 15791855, 23.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.11 Справа № 5/36/2011

За позовом Державного підприємства “Укрдонбасекологія”, м. Свердловськ Луганської області

до Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 152810,45 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1ст.. інспектор в/к дов. №97 від 19.05.2010

від відповідача ОСОБА_2 юрисконсульт дов. №1-3/3б-40 від 04.05.2011

в с т а н о в и в:

Суть спору: Державне підприємство “Укрдонбасекологія” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані по договору №18-53гп від 24.12.2007р. роботи по гасінню способом зниження породного відвалу №1 ВП «Шахта ім. В.В. Вахрушева»ДП «Ровенькиантрацит»основного боргу в сумі 109578 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 8881 грн. 90 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 34350 грн. 55 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №139-юр від 18.05.2011, визнав заборгованість за договором №18-53гп від 24.12.2007 в сумі 109578,00 грн. в повному обсязі.

В судовому засіданні 12.05.2011р., на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 20.05.2011р. до 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 13.05.2011 розгляд справи було перенесено на 23.05.2011 на 12 год. 00 хв., у звязку з відрядженням судді.

В судове засіданні 23.05.2011 прибули повноважні представники сторін.

При цьому, позивачем подана заява, в якій користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, він зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 109578 грн. 00 коп. основного боргу, 33875 грн. 10 коп. інфляційних втрат та 8876 грн. 74 коп. три відсотка річних, які нараховані за період з квітня 2008р. по січень 2011р.

Подана заява не протирічить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

24 грудня 2007 року між сторонами у справі було укладено договір підряду №18-53гп (далі - договір), за умовами якого підрядник (позивач у справі) зобовязався за дорученням замовника (відповідач у справі) згідно з умовами зазначеного договору виконати роботи по гасінню способом зниження породного відвалу №1 відособленого підрозділу «Шахта ім.. Вахрушева»ДП «Ровенькиантрацит», а замовник зобовязався прийняти й оплатити виконані роботи.

Загальна сума договору у відповідності до п.3.2 договору складає 399987 грн. 60 коп. у тому числі ПДВ.

Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що підрядник зобовязується виконати роботи до 31.12.2008 р., згідно технології вказаної в проектно-кошторисній документації та в обємі вказаному в кошторисі.

За умовами п. 2.4 договору виконання робіт оформлюється актами здачі-приймання виконаних робіт (форма №2), які є підставою для здійснення розрахунків по договору. Так, згідно п. 3.8. договору замовник здійснює оплату за фактично виконаний обєм робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт форма (КБ-2) до пятнадцятого числа місяця наступного за звітним.

З наданих позивачем актів приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) за січень червень 2008р. (а.с.61-91), які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками, встановлено, що позивач виконав передбачені умовами договору роботи, а відповідач прийняв виконані роботи на загальну суму 176590 грн.80 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником умов договору.

Натомість відповідач свої обовязки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості виконаних робіт належним чином не виконав, сплативши лише 67012 грн. 80 коп., внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за виконані роботи у розмірі 109578 грн. 00 коп., який підтверджений актом звірки розрахунків від 01.03.2010 і визнаний відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи, що факт виконання позивачем робіт по гасінню способом зниження породного відвалу №1 відособленого підрозділу «Шахта ім.. Вахрушева»ДП «Ровенькиантрацит»та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної оплати виконаних робіт підтверджений матеріалами справи суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 109578 грн. боргу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №139-юр від 18.05.2011р. визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, ці дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобовязання позивачем на підставі даної норми цивільного законодавства нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості за кожним актом у загальному розмірі, згідно заяви про зменшення позовних вимог, 33875 грн. 10 коп. та три відсотка річних у розмірі 8876 грн. 74 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань, то оскільки арифметично вірний розмір інфляції, обрахованої судом за вказаний позивачем період, виходячи з того, що заборгованість за березень 2008р., яка врахована позивачем в розрахунку інфляційних втрат за січень 2011 року, була відсутня, становить 33512 грн. 91 коп., то вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягає частковому задоволенню у розмірі 33512 грн. 91 коп.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за виконані роботи відповідачем надано не було; не надано суду і належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, вул. Комуністична, 6 м.Ровеньки Луганської області, ідентифікаційний номер 32320704 на користь Державного підприємства “Укрдонбасекологія”, вул Карла Лібкнехта, 18а, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 20161768 основний борг в сумі 109 578 грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 8876 грн. 74 коп., інфляційні нарахування в сумі 33512 грн. 91 коп., а також витрати зі сплати державного мита в розмірі 1519 грн. 68 коп. та 234 грн. 70 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2011

Суддя Т.В.Васильченко