Рішення № 15791752, 17.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2011 р. Справа № 12/059-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомвідкритого акціонерного товариства

«Крушинський птахівничий комплекс»

до державного підприємства Міністерства оборони України

«Білоцерківський військовий торг»

про стягнення заборгованості у розмірі 90857,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №12 від 20.12.2010 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс»(далі позивач) до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 90857,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки №5-1/72 від 01.07.2009 року (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався систематично поставляти відповідачу яйце куряче харчове (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар приймати та оплачувати вчасно та в повному обсязі, проте відповідач поставлений товар не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 84420,16 грн., 3449,17 грн. пені, три проценти річних у розмірі 708,73 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2279,34 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2011 року, справу призначено до розгляду 19.04.2011 року.

19 квітня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 17.05.2011 року.

11 квітня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

17 травня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю. Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

01 липня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Крушинський птахівничий комплекс»(далі позивач) та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі відповідач) був укладений договір поставки №5-1/72 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався систематично поставляти яйце куряче харчове (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар приймати та оплачувати вчасно та в повному обсязі.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 84420,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №КПКПК042365 від 05.11.2010 року, №КПКПК042710 від 09.11.2010 року, №КПКПК043099 від 12.11.2010 року, №КПКПК043295 від 15.11.2010 року.

04 лютого 2011 року відповідач направив на адресу позивача лист №33, у якому просив відстрочити платіж, гарантував оплату в повному обсязі.

17 лютого 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію №14 з вимогою оплатити поставлений товар.

Відповіді на претензію позивач не отримав, тому звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 84420,16 грн., 3449,17 грн. пені, три проценти річних у розмірі 708,73 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2279,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач жодних документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Представник позивача долучив до матеріалів справи акт звіряння взаємних розрахунків від 18.11.2010 року (далі акт), згідно з яким відповідач визнав заборгованість у сумі 84420,16 грн. Разом з тим, як вбачається з акту, зазначена заборгованість виникла у відповідача через неналежне виконання умов договору №45 від 01.01.2010 року.

Таким чином, суд вважає, що стягненню підлягає основний борг у сумі 84420,00 грн.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 3449,17 грн. пені, три проценти річних у розмірі 708,73 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2279,34 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 4.5 договору передбачено, що оплата товару здійснюється в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі на поточний рахунок позивача в строк 21 банківський день з моменту поставки товару.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 5.2 договору передбачено, що за прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,05% за кожен день прострочення від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 07.12.2010 року до 23.03.2011 року, суму боргу у розмірі 84420,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), становить 3697,64 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем пеня визначена у розмірі 3449,17 грн., стягненню підлягає саме ця сума.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 07.12.2010 року до 23.03.2011 року складає 107 днів, тому три проценти річних від суми 84420,00 грн. становлять 715,66 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги, що позивачем три проценти річних визначені у розмірі 708,73 грн., стягненню підлягає саме ця сума.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 07.12.2010 року до 23.03.2011 року у 2010 році: грудні 100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); у 2011 році: у січні 101,0% (УК №23 від 08.02.2011р.), лютому 100,9% (УК №43 від 10.03.2011р.), березні 101,4% (УК №83 від 11.05.2011р.) враховуючи, що розмір заборгованості становив 84 420,00 грн., складає 3298,42 грн., за розрахунком суду.

Зважаючи на те, що позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 2279,34 грн., стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 599, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс»до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»про задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) на користь відкритого акціонерного товариства «Крушинський птахівничий комплекс»(Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Колгоспна, 11, код 30967249) основний борг у сумі 84420,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі чотириста двадцять грн. 00 коп.); 3449,17 грн. (три тисячі чотириста сорок девять грн. 17 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 708,73 грн. (сімсот вісім грн. 73 коп.); суму, на яку збільшилась сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2279,34 грн. (дві тисячі двісті сімдесят девять грн. 34 коп.); 908,56 грн. (девятсот вісім грн. 56 коп.) витрат на сплату державного мита; 235,99 грн. (двісті тридцять пять грн. 99 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Дьоміна С.Ю.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 20.05.2011 року.