Рішення № 15791665, 26.05.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.2011 Справа № 5008/526/2011

За позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, м. Івано-Франківськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород

про стягнення 217284,16 грн., в т.ч. 161166,81 грн. інфляційних нарахувань та 56117,35 грн. 3% річних

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 юрисконсульт Закарпатського ЛВУМГ Філії „Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, довіреність №356 від 29.12.10;

Від відповідача ОСОБА_2 начальник юридичного відділу Товариства, довіреність №07/89д від 20.12.10

СУТЬ СПОРУ: Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, м. Івано-Франківськ заявлено позов до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород про стягнення 217284,16 грн., в т.ч. 161166,81 грн. інфляційних нарахувань та 56117,35 грн. 3% річних

Позов мотивує тим, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.06.2008 р. по справі №3/68, зміненим частково постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 р. по справі №3/68, стягнуто з відповідача 976768,53 грн. заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу протягом періоду з липня 2006 р. по травень 2007 р. Відповідачем вказане судове рішення не виконано, заборгованість в розмірі 976768,53 грн.не погашено, внаслідок чого на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач на вказану заборгованість провів нарахування інфляційних та 3% річних.

Відповідно до заяви №1414/06-01 від 19.05.11 про уточнення позовних вимог позивач нарахував відповідачу за період з 01.02.2010 р. по 01.05.2011 р. 113305,15 грн. інфляційних втрат та 36448,18 грн. 3% річних.

Крім того, подав додаткові пояснення від 24.05.11 згідно яких вважає доводи відповідача, що наведені у відзиві на позовну заяву безпідставними.

Представник позивача в процесі судового розгляду позовні вимоги підтримав. Наголосив на наявності судової практики з аналогічних до предмету даного спору питань та додав копії судових актів, згідно з якими задоволено вимоги Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ в особі філії управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, м. Івано-Франківськ про стягнення інфляційних та 3% річних, нарахованих із присуджених до стягнення судовими рішеннями та не сплачених сум заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу (копії судових рішень долучено до матеріалів справи).

Відповідач згідно з письмовим відзивом на позовну заяву від 17.05.11 №07/1189 проти позову заперечує повністю. При обґрунтуванні заперечень, зазначає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.08 не може бути підставою виникнення цивільних прав та обовязків, а в даному випадку підставою для нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Крім того, посилається на те, що з моменту винесення міським відділом ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.09 правовідносини сторін, що є учасниками виконавчого провадження не є цивільно-правовими, а отже, до них не може бути застосовано норми цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.06.2008 р. по справі №3/68, зміненим частково постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 р. по справі №3/68, присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ в особі філії управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, м. Івано-Франківськ 976768,53 грн. заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу протягом періоду з липня 2006 р. по травень 2007 р. Судовим рішенням від 27.06.08 по справі №3/68 встановлено, що зобов'язання відповідача по оплаті на користь позивача боргу в розмірі 976768,53 грн. виникло із укладеного між сторонами договору №1-Зак-нас. від 20.12.05 на виконання послуг по транспортуванню природного газу для населення (з протоколом розбіжностей від 10.01.06).

Присуджену в судовому порядку до оплати суму 976768,53 грн. заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу протягом періоду з липня 2006 р. по травень 2007 р. відповідачем не сплачено. Наведені відповідачем мотиви заперечень, а саме, посилання на відсутність підстав для нарахування інфляційних та 3% річних за несплату суми, присудженої до стягнення судовим рішенням, не заслуговують на увагу суду з огляду на наступне.

Нормами ст. 14 Цивільного кодексу України врегульовано загальні засади виконання цивільних обов'язків та встановлено, зокрема, що цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обовязку або його виконання у випадках, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Положення щодо обовязковості виконання зобовязань конкретизовано у нормах ст. 526 Цивільного кодексу України, аналогічної до неї ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, у даному випадку відповідач відповідно до умов договору №1-Зак-нас. від 20.12.05 на виконання послуг по транспортуванню природного газу для населення (з протоколом розбіжностей від 10.01.06) несе зобов'язання щодо оплати на користь позивача заборгованості в розмірі 976768,53 грн., що і було визнано судовим рішенням у справі №3/68.

Згідно приписів ст. 599 Цивільного кодексу України, визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином і боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, зупинення виконавчого провадження з посиланням на п. 15 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”, не припиняє і не може зупинити зобовязання, яке підтверджено рішенням господарського суду, що вступило в законну силу.

А відтак, незважаючи на те, що на майно відповідача звернення стягнення в примусовому порядку до поновлення виконавчого провадження здійснювати не можна, у нього є можливість виконати свої зобовязання у добровільному порядку.

З вищезазначеного вбачається безпідставність доводів відповідача, що наведені у відзиві на позовну заяву від 17.05.11 №07/1189.

Вищевказану правову позицію наведено також у постановах ВСУ від 20.12.10 та ВГСУ від 17.02.11 у господарському спорі №10/25 за позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” про стягнення 81205,58 грн. (3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, яка виникла з підстав невиконання відповідачем договірних зобовязань по договору №1-Зак-нас. від 20.12.05).

Таким чином, за наявності обставин, за відповідачем простроченої та неоплаченої на даний час заборгованості в розмірі 976768,53 грн. позивач правомірно заявив вимогу про стягнення нарахованих із такої заборгованості сум інфляційних та 3% річних. Суд визнає обґрунтованими вимоги про стягнення за період з 01.02.2010 р. по 01.05.2011 р. 113305,15 грн. інфляційних нарахувань та 36448,18 грн. 3% річних.

Виходячи з наведених вище обґрунтувань, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю. Стягується сума 149753,33 грн., в т.ч. 113305,15 грн. інфляційних нарахувань та 36448,18 грн. 3% річних.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 1733,53 грн., в т.ч. 1497,53 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код 05448610) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” (Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 48, код 00153133) суму 149753,33 (сто сорок девять тисяч сімсот пятдесят три гривні тридцять три копійки) грн. (в т.ч. 113305,15 грн. інфляційних нарахувань та 36448,18 грн. 3% річних) та 1733,53 (одну тисячу сімсот тридцять три гривні пятдесят три копійки) грн. відшкодування судових витрат (в т.ч. 1497,53 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Видати наказ.

Суддя В.С. Русняк