Рішення № 15791558, 20.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.11 р. Справа № 7/81

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк

про стягнення боргу 730977,68 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. № 130-11 „д” від 30.12.2010р.

від відповідача: не з*явився.

в судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.05.2011р. по 20.05.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” про стягнення боргу за невиконання умов договору про постачання електричної енергії № 13 від 20.04.2007р. у сумі 730997,68 грн., з яких 668666,12 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 14240,64 грн. заборгованість за реактивну електроенергію, 3% річних 4387,12 грн., інфляційні 21037 грн. та пеня у сумі 22666,8 грн., крім того, судові витрати.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії №13 від 20.04.2007р., рахунки за електроенергію, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та інш.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, лише борг за активну енергію у сумі 668666,12 грн. та борг за реактивну енергію у сумі 14240,64 грн.

Посилаючись на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства, відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення 3% річних, та інфляційних втрат, а також зменшити розмір пені на 50%.

В обгрунтування таких доводів надав баланс підприємства на 01.01.2011 р., звіт про фінансові результати за 12 місяців 2010 року, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, лист-повідомлення Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку від 21.07.2010 р. № 14710.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду від 12.04.2011р. справу було передано на повторний автоматичний розподіл та призначено на розгляд судді Величко Н.В.

В судовому засіданні, що відбулось 20.05.2011 р., позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та заперечив проти доводів відповідача про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також зменшення розміру пені на 50%, про що надав відповідні заперечення, до яких додав договір № 4863/01 від 19.08.2008 р., укладений між ВАТ «Донецькобленерго» та ДП «Енергоринок»,

Також представник позивача повідомив про зміну назви підприємства з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, у звязку з чим, просив суд замінити позивача у справі, про що через канцелярію суду надав клопотання №03-юр/3694/11 від 10.05.2011р. та додав відповідні документи, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Згідно статті 5 Закону України № 514-VI від 17.09.2008 р. "Про акціонерні товариства" зміна найменування підприємства з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” не є його перетворенням.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача шляхом зміни його найменування на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”

Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи відзиву на позов та наполягав на відмові у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також просив зменшити розмір пені на 50%.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

20.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж (далі - постачальник) та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” в особі «Сніжнетеплокомуненерго» (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 13 (а.с.10), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2235,4 кВт, а споживач оплачує вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно із п.2.3.4 та 2.3.5. Договору, Споживач зобов*язується оплачувати Постачальнику вартість електроенергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електроенергії» та №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», а також здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії згідно з додатком №6 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії”

Пунктом 7 Додатку № 5 визначено, що оплата електроенергії проводиться на підставі рахунку протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Пункт 8 Додатку №5 встановлює, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування від суми боргу.

Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2007р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.

Договір про постачання електричної енергії разом з додатками підписаний обома сторонами.

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2011р., грудень 2010р., листопад 2010р., скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на активну та реактивну електроенергію, які отримані особисто представником відповідача (а.с. 27-43).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію за листопад 2010р січень 2011р. у сумі 668666,12 грн. та за реактивну електроенергію за листопад 2010р. січень 2011р. у сумі 14240,64 грн.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за N 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах і обсягах договірних відносин.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 668666,12 грн. та за реактивну електроенергію у сумі 14240,64 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, до того ж, відповідач визнає наявність у нього боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача, крім основного боргу, інфляційні втрати в сумі 21037 грн. та 3 % річних у сумі 4387,12 грн.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у звязку з чим суд дійшов висновку, що розрахунок позивача 3% річних та інфляційних є арифметично вірним, тому підлягають стягненню у повному обсязі, а саме, 3% річних 4387,12 грн. та інфляційні - 21037 грн.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідачем не доведено належними доказами своїх заперечень. До того ж, суд зазначає, що інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8 Додатку №5 сторони погодились, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування від суми боргу.

На підставі цих норм позивач просить стягнути з відповідача розмір пені, який за його розрахунком склав 22666,8 грн. Такий розрахунок є арифметично вірним та обґрунтованим.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду баланс станом на 01.01.2011р., витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, лист-повідомлення ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку №14710 від 21.07.2010р. про те, що загальна сума заборгованості ОКП „Донецьктеплокомуненерго” та його структурних підрозділів складає 92022021,42 грн.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи майнові інтереси обох сторін і те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів суду винятковість обставин, які б стали підставою для зменшення суми пені, тому клопотання відповідача відхиляється.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Замінити найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 730977,68 грн. 668 666,12 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 14240,64 грн. заборгованість за реактивну електроенергію, 3% річних -4387,12 грн., інфляційні 21037 грн. та пеня у сумі 22666,8 грн. задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, р/р ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, на р/р 260303041292 у ОПРВ у філії ДОУ ВАТ „Ощадний Банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за активну електроенергію 668666,12 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, р/р ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, п/р 26005301685311 в філії „Відділенні Промінвестбанку у м. Харцизьк Донецької області”, МФО 334345, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за реактивну електроенергію 14240,64 грн., пені у розмірі 22666,8 грн., 3% річних у сумі 4387,12 грн., індекс інфляції у розмірі 21037 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, р/р ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) витрати на сплату державного мита у сумі 7310 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 25.05.2011р.

Суддя Величко Н.В.