Рішення № 15791402, 27.05.2009, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 2-3577/09р

РІШЕННЯ

Ім’ям України

27 травня 2009р. м. Житомир

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА

У складі: Головуючого - судді Шелепи А.А., з участю секретаря с/з ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ТзОВ «Український промисловий банк» та Житомирської філії ТОВ «Укрпромбанк» про визнання відмови у достроковому розірванні договорів банківських вкладів незаконними та про стягнення коштів за банківськими вкладами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі 06 квітня 2009 року звернулися до суду з вищезгаданим позовом, який уточнили 28.04.2009 року та остаточно зазначили, що будучи членами однієї сім’ї, кожен з них уклав з відповідачем в особі відділення № 1 Житомирської філії ТОВ «Укрпромбанк» договори банківського вкладу. Відповідно до п. 2.4.4 вказаних договорів, позивачі 20 березня 2009 р. та 31 березня 2009 р. (ОСОБА_4О.) звернулись до банку в особі тимчасової адміністрації із заявами про дострокове розірвання банківських договорів та поверненні вкладів з відповідними відсотками. Проте після спливу двох банківських робочих днів, передбачених у п. 4.1 договорів, та явки позивачів до банку за одержанням вкладів у відповідні дні дострокового розірвання договорів їм в установлений термін не були повернуті ні вклади, ні проценти на ці вклади.

Відмову банку в особі тимчасової адміністрації, у виконанні вищезгаданих договорів позивачі рахують незаконною та такою, що порушує їх права, передбачені ст. 1060 ч. 2 ЦК України.

У зв’язку з вищенаведеним позивачі просили стягнути з відповідача на їх користь, а саме: ОСОБА_2 23 000, 00 грн. вкладу та проценти за ставкою 16 % річних за період з 2 лютого 2009 р. по день фактичного повернення вкладу; ОСОБА_3 50 000, 00 грн. вкладу та проценти за ставкою 18 % річних за період з 12 березня по день фактичного повернення вкладу; ОСОБА_4 40 000, 00 грн. вкладу та проценти за ставкою 18 % річних за період з 30 березня 2009 р. по день фактичного повернення вкладу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4, уточнені позовні вимоги підтримав. Просив їх задовольнити. Інші позивачі в судове засідання не з’явилися. У поданій до суду заяві просили справу розглядати в їх відсутності. Свої вимоги підтримали.

Представники відповідачів: ТОВ «Укпромбанк» та Житомирської філії ТОВ «Укпромбанку», в судове засідання своїх представників не направили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що в справі маються відповідні докази. На підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд розглядав справу у їх відсутності, з урахуванням думки

позивача, який не погоджувався на винесення заочного рішення, однак не заперечував проти розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні було встановлено наступне. Позивачі як члени однієї сім’ї, уклали кожен окремо з відповідачем в особі відділення № 1 Житомирської філії ТОВ «Укрпромбанк» наступні договори банківського вкладу: № 1004/0308484001306001 від 2 лютого 2009 р. (вкладник ОСОБА_2І.), № 1004/0308685001305001 від 12 березня 2009 р. (вкладник ОСОБА_3 ) та № 1004/0308688002379001 від 30 березня 2009 р. (вкладник ОСОБА_4О.).

Відповідно до п. 2.4.4 вказаних договорів, вони 20 березня 2009 р. (ОСОБА_2, ОСОБА_3 ) та 31 березня 2009 р. (ОСОБА_4О.) звернулись до банку в особі тимчасової адміністрації із заявами про дострокове розірвання банківських договорів та поверненні вкладів з відповідними відсотками. Проте після спливу двох банківських робочих днів, передбачених у п. 4.1 договорів, (з дня подачі заяв) та явки позивачів до банку за одержанням вкладів у відповідні дні дострокового розірвання договорів (ОСОБА_2, ОСОБА_3 - 25.03.09 p., ОСОБА_4 -03.04.09 р.) в установлений термін їм не були повернуті ні вклади, ні відсотки на ці вклади. В усній формі їм було відмовлено у цьому з посиланням на постанову НБУ про введення мораторію на повернення депозитів.

Спірні правовідносини виникли з договірних, та регулюються умовами укладених між сторонами договорів, Законом України «Про банти і банківську діяльність», Цивільним кодексом та Конституцією України.

Так, умовами укладених між сторонами вищезазначених договорів передбачено право клієнта ставити питання про дострокове розірвання договору з поверненням вкладу з нарахуванням меншої процентної ставки, яка складає 2, 00 % річних.

В матеріалах справи містяться заяви позивачів про дострокове розірвання вищезгаданих договорів, на яких маються відмітки ЖФ ТОВ «Укпромбанку» про отримання цих заяв. Разом з тим будь-який офіційних відповідей позивачам відповідач не надав, що суд розцінює як відмову у виконанні умов договору.

Постановою правління НБУ № 413 від 04.12.2008 року «Про окремі питання діяльності банків» та листі НБУ № 22-310/946-1720 від 06.12.2008 року з того ж приводу передбачено введення мораторію на поверненні банківських депозитних вкладів.

Умовами договорів, які позивачі фактично просить розірвати, які по змісту є однотипні (п.5.2) передбачено, що сторони звільняються від відповідальності, якщо невиконання або неналежне виконання умов Договору є наслідком обставин, зокрема таких як: видання уповноваженими органами нормативних актів, що прямо перешкоджають або забороняють вчиняти дії, спрямовані на виконання зобов’язань за цим Договором.

Позивачі не ставлять питання про відповідальність відповідача, про яку йдеться у вищезгаданому пункті Договору, а просить стягнути внесені ними на депозитні рахунки відповідача кошти. Фактично - розірвати вищезгадані договори. Такі їх вимоги не протирічать ні умовам цих Договорів (п. 2.4.4.), ні ст. 1060 ЦК України, яка передбачає обов’язок банку видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, ні ст. 41 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права власності, яке є непорушним.

Відповідачі фактично позбавляють позивачів права власності на належні їм кошти, що є неприпустимим.

Згадані вище акти нормативного характеру Національного банку України, протирічать нормам цивільного права, яке регулюють договірні стосунки, а також Конституції України, а тому правового значення для вирішення даного спору не мають.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення в основній його частині. Безпідставними суд вбачає лише вимоги позивачів щодо нарахування, при розірванні договорів, відсотків по вкладам за ставкою 16 % - ОСОБА_2, 18 % - у ОСОБА_3 та 18 % - у ОСОБА_4, оскільки при достроковому розірвання угод передбачена ставка 2, 0 % річних (4.2 Угод).

Керуючись ст. 41 Конституції України; ст. ст. 626, 629, 1060 ЦК України; ст. ст. 8, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконною відмову ТОВ "Укрпромбанк" та відмову цього банку в особі Житомирської філії ТОВ "Укрпромбанк" у достроковому розірванні договорів банківських вкладів та поверненні цих вкладів і процентів по них, які були укладені відповідно: 2 лютого 2009 р. з ОСОБА_2 (договір № 1004/0308484001306001), 12 березня 2009 р. з ОСОБА_3 (договір № 1004/0308685001305001), 30 березня 2009 р. з ОСОБА_4 (договір № 1004/0308688002379001)

Стягнути солідарно з ТОВ «Укрпромбанк» (м. Київ, Бульвар Лесі Українки, 26, МФО Київської області 321024 ЄДРПОУ 19357325) та даного банку в особі Житомирської філії ТОВ «Укрпромбанк» (м. Житомир, вул. Київська, 71 код банку 311799, ЄДРПОУ 26278371) на користь ОСОБА_2 23000, 00 (двадцять три тисячі) грн. вкладу та проценти за ставкою 2, 0 % річних за період з 2 лютого 2009 р. по день фактичного повернення вкладу; ОСОБА_3 50000, 00 (п’ятдесят тисяч) грн. вкладу та проценти за ставкою 2, 0 % річних за період з 12 березня по день фактичного повернення вкладу; ОСОБА_4 40000, 00 (сорок тисяч) грн. вкладу та проценти за ставкою 2, 0 % річних за період з 30 березня 2009 р. по день фактичного повернення вкладу.

Стягнути з ТОВ «Укрпромбанк» (м. Київ, Бульвар Лесі Українки, 26, МФО Київської області 321024 ЄДРПОУ 19357325) на користь держави 1130, 00 грн. державного мита.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.