Рішення № 15791344, 06.05.2009, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 2-27/09р.

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

06 травня 2009р. м. Житомир

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА

У складі: Головуючого - судді Шелепи А.А.,

з участю: секретаря с/зГукової О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Інформаційно-ретамне агенство» («ІРА») про відшкодування матеріальної та моральної

шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.03.2005 року звернувся до суду з вищезгаданим позовом, який неодноразово уточнював та остаточно зазначив, що в результаті ДТП, яка сталася 18.02.2005 року з вини ОСОБА_2, який керував належним на праві власності товариству «ІРА» автомобілем, був пошкоджений належний позивачу на праві власності автомобіль «Шевролет-Авео LS 1, 51» д.н. 2409СК. В результаті ДТП позивачу спричинена матеріальна шкода на суму 4922, 49 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також 150, 00 грн. на відшкодування вартості експертного дослідження вартості пошкоджень, 2, 55 грн. за перерахування коштів експертній установі, 6, 24, грн. за відправлення телеграми про проведення авто товарознавчого дослідження, а всього суму 5081, 28 грн. Крім того, позивач просив на підставі ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача вищезгадану суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, що остаточно складатиме 8808, 96 грн. Одночасно позивач рахував, що в результаті ДТП йому була заподіяна значна моральна шкода, яку він оцінив у 10000, 00 грн. та просив стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ІРА» позов не визнав. Рахував, що ТОВ «ІРА» не може бути відповідачем у даній справі оскільки передало автомобіль, яким керував ОСОБА_2 в момент ДТП, йому в оренду.

Притягнутий до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся судом з останнім відомим місцем його проживання. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, суд розглядав справу у його відсутності.

В судовому засіданні було встановлено наступне. 18.02.2005 року на вулиці Лесі Українки, 54 м. Житомира, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечно для інших учасників руху, здійснив зіткнення з автомобілем «Шевролет-Авео LS 1, 51» д.н. 2409СК, який стояв позаду та належить на праві власності позивачу. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Автомобіль ЗАЗ 110308 д.н. НОМЕР_2 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-рекламне агенство» (ід. Код. 24707885 м. Житомир, вул. Риського, 5).

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 29.03.2005 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

На підставі ст. 1172 ЦК України позивач рахував, що відшкодування заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди повинен проводити відповідач, оскільки шкода була завдана їхнім працівником під час виконання трудових обов’язків. При цьому просив враховувати те, що його автомобіль був новим, а тому повинна враховуватися втрата його товарної вартості.

У відповідності з висновком авто-товарознавчого дослідження від 03.03.2005 року за № 046 ДП Українського експертного центру «Експерт-Сервіс-Авто», вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля позивача складає 4922, 49 грн..

Спірні правовідносини регулюються ст. ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України, які передбачають обов’язок юридичної особи відшкодовувати матеріальну шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

В судовому засіданні представник відповідача пояснював, що автомобіль, яким керував ОСОБА_2 в момент вищезгаданої пригоди, перебував у нього ж в оренді, і що в трудових стосунках з відповідачем ОСОБА_2 ніколи не був. З ОСОБА_2 09.02.2005 року відповідачем було укладено договір оренди автомобіля З A3 110308 д.н. 01545 В А без права викупу. Незважаючи на те, що цей договір не був нотаріально посвідчений представник відповідача вважав, що відповідальність за шкоду завдану позивачу повинен нести саме ОСОБА_2, до якого позивач, чомусь, вимог не пред’являв.

Вирішуючи питання про те, чи повинен відповідач як юридична особа нести відповідальність за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.15 Постанови КМУ від 7 вересня 1998 p. N 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження. При цьому у графі "особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис

"Дійсний до за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу

(технічного паспорта) серія N ". Один екземпляр копії документа, який

підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом, залишається у підрозділі ДАІ.

Крім того, такі ж вимоги відображені і в п.п. 6.1, 6.3 «Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України», яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 квітня 2002 року N 335 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 червня 2002 р. за N 472/6760.

З наведеного, суд робить висновок про те, що в момент пригоди ОСОБА_2 перебував з відповідачем у фактичних трудових стосунках.

При цьому існування договору оренди та подані докази проплати за користування автомобілем, суд оцінює критично, як намагання уникнути цивільної відповідальності з боку відповідача.

Вирішуючи питання про розмір матеріального відшкодування, судом враховується те, що автомобіль позивача на момент пригоди був новим, а тому при його ремонті повинно враховуватися втрата товарного вигляду. Підстав для сумніву в оцінці суми заподіяних збитків у суду немає, оскільки товарознавчі дослідження проводися експертною установою, яка має відповідну ліцензію. У зв’язку з цим суд приходить до висновку про те, що на користь позивача слід стягувати з відповідача 4922, 49 грн., що випливає з висновку вищезгаданої експертизи.

Що стосується питання про відшкодування позивачеві моральної шкоди, то в цій частині підстави для задоволення позову відсутні, оскільки ст. 1167 ЦК України покладає

такий обов’язок на особу, яка її завдала. Позовних вимог до ОСОБА_2 позивачем не пред’являлося.

Не можна погодитися з позивачем і в частині стягнення на його користь коштів, пов’язаних з індексом інфляції та штрафними санкціями, оскільки ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог в цій частині, передбачає відповідальність за порушення договірного зобов’язання. В даному ж випадку між сторонами виникли недоговірні стосунки.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення. При цьому суд стягує з відповідача на користь позивача 4922, 49 грн. в рахунок відшкодування заподіяної йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди, а також 51, 00 на відшкодування витрат по сплаті державного мита, 150, 00 грн. на відшкодування вартості експертного дослідження вартості пошкоджень, 2, 55 грн. за перерахування коштів експертній установі, 6, 24, грн. за відправлення телеграми про проведення авто товарознавчого дослідження, а всього суму 5132, 28 грн. В решті позовних вимог підстави для їх задоволення відсутні.

Керуючись ст. ст. 798, 799, 1166, 1167, 1172, 1187, 1192 ЦК України; Інструкцію про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 квітня 2002 року N 335 (п.6); Постановою КМУ від 7 вересня 1998 p. N 1388 Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок; ст. ст. 8, 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-рекламне агенство» (ід. Код. 24707885 м. Житомир, вул. Риського, 5) на користь ОСОБА_1 4922, 49 грн. в рахунок відшкодування заподіяної йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди, а також 51, 00 на відшкодування витрат по сплаті державного мита, 150, 00 грн. на відшкодування вартості експертного дослідження вартості пошкоджень, 2, 55 грн. за перерахування коштів експертній установі, 6, 24, грн. за відправлення телеграми про проведення авто товарознавчого дослідження, а всього суму 5132, 28 грн.

В решті вимог позивачеві відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-рекламне агенство» (ід. Код. 24707885 м. Житомир, вул. Риського, 5) на користь державного підприємства Судовий інформаційний центр для Богунського районного суду м. Житомира 250, 00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі протягом 10 днів, з дня виготовлення мотивованого рішення, заяви про його оскарження та подальшої подачі апеляційної скарги, протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.