Постанова № 15791245, 16.05.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р. Справа № 5/130

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М. суддів Мельник О.В. при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.11 р.

у справі № 5/130 (суддя Войтюк В.Р. )

позивач Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

відповідач Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

про стягнення в сумі 11736395,13 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1(довіреність № 01-10/7 від 04.01.2011 р.).

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

В судовому засіданні 18 квітня 2011 року оголошувалась перерва до 16 травня 2011 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.10.2010 року у справі №5/130 позов Дочірньої компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради задоволено. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 9289660 грн. 32 коп. боргу, 926049 грн. 08 коп. пені, 1150983 грн. 22 коп. інфляційних, 369702 грн. 51 коп. річних, 25500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набра ло законної сили, на його виконання видано наказ №5/130 від 19.10.2010 року.

11.03.2011 року КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради звернулося до господарського суду Рівненської області із заявою про відстрочку виконання вказаного рішення.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.03.2011 року у справі № 5/130 заяву КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 16.10.2008 року у даній справі задоволено частково; відстрочено виконання рішення на два місяці.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, позивач - ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та відмовити КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради у наданні відстрочки виконання рішення у справі № 5/130.

Апелянт вказує, що при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом були неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права.

Зокрема, скаржник та його представник безпосередньо в судовому засіданні, зазначає, що господарський суд Рівненської області, розглядаючи заяву Відповідача про надання відстрочки прийняв до уваги доводи лише однієї сторони, а саме КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради, не взявши до уваги заперечення ДК "Газ України", що поставило в нерівне становище сторони в питанні захисту своїх прав.

На думку скаржника, є неправомірним посилання місцевого господарського суду на заборгованість населення перед КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради, так як дані правовідносини є самостійними, в яких відповідач, якщо вважає, що його право порушено, може звернутись до суду та бути позивачем у справі.

Крім того, господарський суд Рівненської області надаючи відстрочку виконання рішення виходив не з того, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить ст. 121 ГПК України.

Відповідач - КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу та його представник безпосередньо в судовому засіданні вважає, що при прийнятті ухвали судом першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Просить суд залишити ухвалу господарського суду Рівненської області від 18.03.2011 року у справі № 5/130 без змін, а апеляційну скаргу ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" без задоволення.

Зокрема, відповідач відзначив, що використання природного газу здійснюється виключно для виробництва теплової енергії і відповідно його оплата може бути здійснена коштами, що надійшли за вироблену та відпущену теплову енергію. Станом на 01.03.2011 року, загальна сума заборгованості споживачів усіх рівнів перед підприємством "Теплотранссервіс" складає 37367050, 00 грн.

У зв'язку з несплатою більшою половиною споживачів теплової енергії, а особливо населенням, та постійною необхідністю витрат коштів підприємства на підготовку та ремонти об'єктів соціальної сфери до подачі теплоносія та несвоєчасним фінансуванням бюджетами вищевказаних робіт, виконання рішення суду ускладнюється.

Крім того, підприємству з боку держави не відшкодовано різницю в тарифах, яка виникла через невідповідність діючих тарифів на теплопостачання витратам на виробництво теплової енергії напротязі тривалого періоду. Так, різниця в тарифах за період протягом 2007 2011 роки складає 40 814 600, 00 грн.

Також відповідач зазначає, що одночасне стягнення з підприємства всієї суми заборгованості може спричинити припинення та розбалансування його господарської діяльності і, як наслідок, припинення надання послуг теплопостачання жителям міста та соціально значимим об'єктам міста, в тому числі лікарням, школам, дитсадкам, тощо, що безумовно призведе до соціальної напруги в місті. З огляду на це, будуть порушені гарантовані Конституцією України права і свободи людини та громадянина, зокрема згідно ст. 48 Конституції України, ст. 293 ЦК України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, належні, безпечні і здорові умови проживання, оскільки КП РМР "Теплотранссервіс", надаючи послуги теплопостачання, виконує функції держави по забезпеченню життєво-необхідних прав і свобод людини.

В судове засіданні представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обовязкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Статтею115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Вирішуючи питання про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення, зміну способу чи порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, не посилався на конкретні обставини, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду, а взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст.121 ГПК України. Так, наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий його фінансовий стан, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для відстрочення виконання рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом ч.1 ст. 229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобовязання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобовязання. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобовязання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому, є помилковим посилання суду першої інстанції, як на підставу для надання відстрочки виконання рішення, на відсутність вини відповідача у виникненні боргу та на заборгованість населення, бюджетних організацій по сплаті послуг з теплопостачання.

Крім того, оскільки чинне процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то господарський суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами ст. 43 ГПК України.

Суд першої інстанції, в порушення вказаної норми, взяв до уваги лише доводи відповідача про скрутне фінансове становище та наявність заборгованості перед ним інших осіб та залишив поза увагою посилання позивача на те, що ДК "Газ України" не є газовидобувною компанією, єдиним видом її діяльності є закупівля та подальше постачання природного газу споживачам України, тобто інших джерел погашення заборгованості за спожитий природний газ, ніж її стягнення в судовому порядку з своїх контрагентів у ДК "Газ України" не існує.

Кошти, що надходять ДК "Газ України" за поставлений природний газ перераховуються НАК "Нафтогаз України", які остання перераховує на подальше погашення боргу за природний газ перед іноземними постачальниками та до Державного бюджету України. Відповідно, відсутність коштів у ДК "Газ України", як наслідок, призведе до неможливості придбати природний газ для забезпечення потреб всіх споживачів в межах України, в тому числі, придбати в майбутньому природний газ для подальшої реалізації КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради.

Також, місцевий господарський суд не врахував, що для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи оцінюються у їх сукупності і, відповідно, окремо кожна з перелічених обставин не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Посилання Відповідача на важкий фінансовий стан підприємства не є виключною обставиною у розумінні ст. 121 ГПК України, з наявністю якої пов'язується можливість надання відстрочки виконання рішення. Важке фінансове становище КП "Теплотранесервіс" Рівненської міської ради утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин, що б унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішень суду. Оскільки, КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради здійснює активну господарську діяльність, а саме укладає договори, по яким отримує продукцію, то повинно нести й обов'язки за цими договорами, а саме вчасно розраховуватись відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Таким чином, сторони знаходяться у рівному економічному стані і в рівних умовах, що не враховано судом при винесенні ухвали. Надаючи перевагу відповідачу, суд порушує принцип рівності сторін судового процесу, що протирічить ст. 4-2 ГПК України.

Отже, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з доводами скаржника щодо відсутності в боржника виняткового випадку та наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду, а посилання відповідача на важкий фінансовий стан не є виключною обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, при наявності якого суд може надати відстрочку виконання рішення.

Враховуючи все вищевикладене в сукупоності, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду необхідно скасувати в звязку з тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи (п.3 ч.1 ст.104 ГПК України), а апеляційну скаргу ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - задоволити.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105,106,121 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволити.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 18.03.2011р. у справі № 5/130 скасувати.

Заяву Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради про відстрочку виконання рішення господарського суду від 06.10.2010 р. залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.