Рішення № 15790825, 24.05.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2011 Справа № 5024/630/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра", м.Київ,

до Відкритого акціонерного товариства «Білокриницький маслосирзавод», Херсонська область"

про стягнення 299700 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Бовдрич О.М. директор;

від відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Такіра»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Білокриницький маслосирзавод»(відповідач) 299700,00 грн. боргу та судових витрат.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув. 24 травня 2011 року надав суду відзив, в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Такіра»(позивач, позикодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Білокриницький маслосирзавод»(відповідач) укладено договір №26 про надання поворотної фінансової допомоги від 27 вересня 2007 року (далі –Договір), за умовами якого позивач надає відповідачу безвідсоткову позику грошових коштів, а відповідач зобов»язується повернути позику у визначений Договором строк.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором позики, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 1046-1053 ЦК України (глава 71 параграф1).

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач свої зобов»язання за договором позики виконав в повному обсязі –ним було надано відповідачу грошові кошти в сумі 589700,00 грн., що підтверджується довідкою банку (а.с.12).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.2.4.2. Договору відповідач повинен був повернути запозичені кошти в строк до 31 грудня 2009 р. Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'зання в повному обсязі не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 299700,00 грн., що підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов»язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 299700,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, 1046 ЦК України, ст.ст.175, 193 ГК України та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Білокриницький маслосирзавод»(74112, Херсонська область, В.Олександрівський район, смт Біла Криниця, вул..Калініна, 2, р/р 26004301200158 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 05396741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такіра»(04128, м.Київ, вулТуполева, 7-в, р/р 26004300040821 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 34762371) 299700,00 грн. боргу, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 2997,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 25.05.2011 р.