Рішення № 15790485, 19.05.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2011 р. Справа № 5016/872/2011(3/61)

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю “СІНТЕЗ-ОЙЛ”

49098, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36

До відповідача: Южноукраїнської міської ради Миколаївської області

55000, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 48

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача:

Відділ Державного комітету з земельних ресурсів у місті

Южноукраїнськ Миколаївської області

55001, Миколаївська область, вул. Миру, 11, а/с 138

про: визнання права користування на земельну ділянку.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився;

Від ІІІ особи: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом визнати за ТОВ “СІНТЕЗ-ОЙЛ” право користування земельною ділянкою загальною площею 1,86 га на якій розміщено нерухоме майно, що належить ТОВ “СІНТЕЗ-ОЙЛ” (автозаправочна станція) без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, що були встановленні для попереднього землекористувача - ЗАТ “Південбудтранс”. Визнати право ТОВ “СІНТЕЗ-ОЙЛ” на отримання Державного акту на земельну ділянку загальною площею 1,86 га для постійного користування. Зобовязати Южноукраїнську міську раду та Відділ Держкомзему у м. Южноукраїнську Миколаївської області видати ТОВ “СІНТЕЗ-ОЙЛ” державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,86 га.

19 травня 2011 року позивач заявою зменшив позовні вимоги, остаточно просить суд: Визнати за ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ»код ЄДРПОУ 36962529 (м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36) право користування земельною ділянкою загальною площею 1,86 га кадастровий номер 4810800000:22:008:003 на якій розміщено нерухоме майно, що належить ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ»(автозаправочна станція) без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, що були встановленні для попереднього землекористувача - ЗАТ «Південбудтранс»код ЄДРПОУ 31476454; Зобов'язати Южноукраїнську міську Раду та Відділ Держкомзему у місті Южноукраїнськ Миколаївської області видати ТОВ "СІНТЕЗ-ОЙЛ" код ЄДРПОУ 36962529 (м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36) Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,86 га кадастровий номер 4810800000:22:008:003 та здійснити державну реєстрацію цих прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищевказана заява відповідає правилам ст. 22 ГПК України, отже прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору купівлі-продажу автозаправочної станції від 07.09.2010 року №1631, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 02.12.1997р., довідки відділу Держкомзему у м. Южноукраїнськ Миколаївської області №937/10 від 03.09.2010р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.09.2010р. №27295779, заяви позивача від 07.10.2010р. про надання в оренду земельної ділянки, заяви позивача від 17.12.10р. про переоформлення земельної ділянки, відповіді міського голови за вих. №17/02-09/23 від 05.01.2011 року, норм ст.ст. 377, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 12, 92 Земельного кодексу України та мотивовані тим, що як власник автозаправочної станції за договором купівлі-продажу, 17.10.10р. позивач звернувся до міського голови з заявою про надання в оренду земельної ділянки на якій розміщено автозаправочну станцію, але питання до цього часу Южноукраїнська міська рада не вирішила, оскільки частина депутатів не визнає право позивача на земельну ділянку, вимагають погоджувати це питання з НАЕК «Енергоатом», отже протягом трьох сесій це питання не вирішується в порушення вимог ст. 19 Конституції України та ст.ст. 12, 120 Земельного кодексу України.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що, по перше, на теперішній час заяв до Южноукраїнської міської ради від позивача щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку, не надходило; по-друге, відповідач посилаючись на норми ч.2 ст.92 Земельного кодексу України вказує позивачу, що при переході права власності на нерухоме майно право користування земельною ділянкою можливе лише на умовах оренди.

ІІІ особа без самостійних вимог на стороні відповідача в своїх письмових поясненнях повністю підтримує позицію відповідача посилаючись на норми ст. 92 Земельного кодексу України.

19.05.11року суд за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2010 року позивач придбав (прийняв у власність) за договором купівлі-продажу у ЗАТ «Південбудтранс»нежитлову будівлю - автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, Промисловий майданчик, будинок 4/1, загальною площею 54,5 кв.м.

Ця нежитлова будівля, автозаправочна станція розташована на земельній ділянці площею 1,86га кадастровий номер 4810800000:22:008:0003, що надана в постійне користування ЗАТ «Південбудтранс»на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія МК, виданого 02.12.1997р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею Юж№78.

Згідно довідки №937/10, виданої 03.09.2010р. Відділом Держкомзему у м. Южноукраїнську Миколаївської області, за даними Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки загальною площею 1,86 га, яка знаходиться в постійному користуванні ЗАТ «Південбудтранс»для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправочної станції ЗАТ «Південбудтранс»(кадастровий номер 4810800000:22:008:0003) за адресою: Промисловий майданчик, 4/1 у місті Южноукраїнськ Миколаївської області, встановлені та діють обмеження та обтяження на використання земельної ділянки типу: використовувати виключно за цільовим призначенням.

Матеріали справи свідчать, що 13.09.2010 року позивачем через Бюро технічної інвентаризації м. Южноукраїнськ проведено державну реєстрацію нерухомого майна та отримано Витяг №27295779 про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно автозаправочну станцію.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2010 року позивач звертався до міської ради з заявою відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України надати земельну ділянку площею 1,86 га йому в оренду під розміщення та обслуговування автозаправочної станції.

Рішенням №88 Южноукраїнська міська рада від 31.01.11р., розглянувши заяву від 07.10.10р., вирішила надати позивачу згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку ТОВ «Синтез-Ойл»для комерційного використання в довгострокову оренду терміном на 10 років під розміщення та обслуговування автозаправочної станції на території промислового майданчика, 4/1 орієнтовною загальною площею 1,86 га, за рахунок земель наданих в постійне користування ЗАТ «Південбудтранс».

Але, згодом 17.12.2010 року позивач звернувся до міського голови з заявою переоформити на ТОВ «Синтез-Ойл»земельну ділянку площею 1,86 га кадастровий номер 4810800000:22:008:0003 та видати державний акт постійного користування земельної ділянки.

05.01.2010 року міський голова надав заявнику відповідь (за №17/02-09/23) в якій проінформував останнього, що відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України земельна ділянка не може бути передана в постійне користування ТОВ «Синтез - Ойл».

Позивач вважає, що відповідач ігнорує вимоги ст.ст. 12, 120 Земельного кодексу України відтак порушує конституційні права товариства вільно розпоряджатися своєю власністю.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши надані сторонами докази відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до статті 13 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах, визначених цією Конституцією.

Виходячи з положень Конституції України, а також зі статей 177 та 181 Цивільного кодексу України, земля та земельна ділянка є обєктами цивільних правовідносин.

Спори що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, підвідомчі господарським судам.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статі 11 Цивільного кодексу України, ст.ст. 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України рішення органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому субєкту у власність або у користування втілює волевиявлення власника землі і реалізується у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

Порядок надання юридичним особам у постійне користування земельних ділянок визначено статтею 123 Земельного кодексу України (далі-ЗК України ).

Причиною даного спору є намагання позивача, як власника нерухомого майна, набути право користування земельною ділянкою, на який це майно знаходиться на правах попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 125, ч.3 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 123 ЗК України передача земельної ділянки в постійне користування передбачає проходження певної процедури по виготовленню технічної документації, її погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання.

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004р. № 7 ”Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” (із змінами і доповненнями, внесенимиПостановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2) з 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р. N 1702-VI.

Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Однак, ця норма не обмежує і не скасовує наявне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002 року до його переоформлення (див. резолютивну частину Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються дійсними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. №04-06/15).

За змістом ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Набувая нерухомість за договором купівлі-продажу у власність позивач фактично, виходячи з правил ст. 120 Земельного кодексу України, набув право постійного користування земельною ділянкою площею 1,86 га під якою знаходиться придбана нерухомість, яким користувався попередній землекористувач ЗАТ «Південбудтранс».

Господарюючі субєкти землекористувачі, що набули оформлене право постійного користування земельною ділянкою на території України користуються цим правом на даний час, оскільки діючі норми законодавства не скасовують це наявне право.

Державний акт на право постійного користування землею виданий Закритому акціонерному товариству «Південбудтранс»м. Южноукраїнськ 02.12.1997р. та зареєстрований в книзі Державних актів на право постійного користування землею за ЮЖ №78 є діючим, право постійного користування даної земельної ділянки за товариством органом місцевого самоврядування не припинено.

Разом з тим, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Згідно п.1 ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Такій спосіб захисту передбачений також ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Отже, способи захисту порушеного права обрані позивачем відповідають наявному порушенню та сприяють його усуненню, зміст позовних вимог відповідає призначенню позову як інструменту захисту порушеного права, межам правової охорони інтересів субєкту господарювання на оформлення земельної ділянки під придбаним обєктом нерухомості.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ-ОЙЛ»(м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36, код ЄДРПОУ: 36962529) право користування земельною ділянкою загальною площею 1, 86 га кадастровий номер 4810800000:22:008:003 на якій розміщено нерухоме майно, що належить ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ»(автозаправочна станція) без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, що були встановленні для попереднього землекористувача - ЗАТ «Південбудтранс» код ЄДРПОУ:31476454.

3. Зобов'язати Южноукраїнську міську Раду та Відділ Держкомзему у місті Южноукраїнську Миколаївської області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "СІНТЕЗ-ОЙЛ" (м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36, код ЄДРПОУ: 36962529) Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,86 га кадастровий номер 4810800000:22:008:003 та здійснити державну реєстрацію цих прав.

4. Стягнути з Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (55000, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 48, код ЄДРПОУ 33850880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ-ОЙЛ»(м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36, код ЄДРПОУ 36962529) 85,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 24 травня 2011 року.