Рішення № 15789985, 19.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/13419.05.11 За позовом Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ"

про стягнення боргу 64974,77 грн, розірвання договору та виселення

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

Державного підприємства "Українські спеціальні системи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ"

про стягнення боргу 121585,00 грн., розірвання договору та виселення

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 47 від 12.01.11;

від відповідача: не зявився;.

від третьої особи: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 01-89 від 20.01.11.

В судовому засіданні 19.05.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТМ" про стягнення боргу 85 667,97 грн, розірвання договору та виселення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору оренди №474 нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.11.06 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 85 667,97 грн, з них 64 974,77 грн - заборгованість з орендної плати; 20 693,20 грн - пеня.

Крім того, керуючись ст.782 ЦК України, п.10.9 Договору Позивач просить суд розірвати договір оренди № 474 від 06.11.06 та виселити Відповідача із нежилих приміщень, що складають 7/100 частин від нежилої будівлі з надбудовою для розміщення спеціального обладнання адміністративного та технічного персоналу (літ.А), площею 3 677,3 кв.м та розташовані по вул. Мельникова №83 Б в м. Києві, а саме, приміщення 27 пл.-5,2 кв. м, приміщення 28 пл.- 12,9 кв.м, приміщення 29 пл. - 7,9 кв.м, приміщення 30 пл. -1,1 кв.м, приміщення 31 пл.-13,1 кв.м, приміщення 32 пл.-1,0 кв.м, приміщення 33 пл. - 3.1 кв.м, приміщення 34 пл.-7,7 кв.м, приміщення 35 пл. - 32,5 кв.м, приміщення 36 пл.- 26,9 кв.м, приміщення 37 пл.- 1.1. кв.м, приміщення 38 пл.-1,2 кв.м, приміщення 39 пл.-0,9 кв.м, приміщення 40 пл.-1,0 кв.м, приміщення 41 пл. -15,5 кв.м, приміщення 42 пл.-1,9 кв.м, приміщення 43 пл.- 92,5 кв.м, приміщення 44 пл.- 37,1 кв.м та повернути їх Третій особі.

Ухвалою суду від 11.04.11 порушено провадження у справі №40/134 та призначено до розгляду на 28.04.11., залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог - ДП «Українські спеціальні системи».

У судове засідання 28.04.11 представники Позивача та Третьої особи з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконали частково.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Третьої особи заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника третьої особи у судовому засіданні суд вирішив його задовольнити.

Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 19.05.11.

18.05.11 через службу діловодства Господарського суду м. Києва Державне підприємство „Українські спеціальні системи” подало позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю „РТМ” про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 121 585,00 грн, розірвання договору оренди та виселення ТОВ „РТМ” із орендованих приміщень.

Позов мотивований порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "РТМ" обов'язків у частині внесення 30 % орендної плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору оренди №474 нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.11.06 р., на рахунок балансоутримувача.

Ухвалою від 18.05.2011 р., керуючись ст. 26 ГПК України, суд прийняв позовну заяву Державного підприємства „Українські спеціальні системи” про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 121 585,00 грн., розірвання договору оренди та виселення ТОВ „РТМ” із орендованих приміщень, розгляд справи призначив на 19.05.2011р.

У судове засідання 19.05.11 представники позивача та третьої особи зявились, надали додаткові докази по справі.

Представник третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору подав заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме: від вимоги про розірвання договору оренди державного нерухомого майна та вимоги про виселення відповідача з орендованих приміщень.

Суд прийняв заяву третьої особи про відмову від частини позовних вимог.

Представники позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору надали пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримали.

У судове засідання 19.05.11 представник відповідача не зявився, вимоги ухвал суду у справі № 40/134 не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в витягу з ЄДРПОУ, який наявний в матеріалах справи, а саме: 03190 м. Київ, вул. Баумана, 26. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до приписів ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців” місцезнаходження юридичної особи адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Місцезнаходження юридичної особи визначається в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструю чому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.04 № 67).

У п.3.1 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, зазначено, що відповідно до частини 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представників позивача та третьої особи, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

06 листопада 2006 року між Фондом державного майна України (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “РТМ” (далі - відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 474.

Відповідно до умов Договору (п. 1.1. Договору) позивач (Орендодавець) передав, а відповідач (Орендар) прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, яким є нежилі приміщення, що складають 7/100 частин від нежилої будівлі з надбудовою для розміщення спеціального обладнання, адміністративного та технічного персоналу (літ. А), площею 3677,3 кв.м. та розташовані по вул. Мельникова № 83-б в м Києві, а саме, згідно довідки-характеристики № 1195519, виданої Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна від 05 жовтня 2006 року: приміщення 27 пл. 5,2 кв.м., приміщення 28 пл. 12,9 кв.м., приміщення 29 пл. 7,9 кв.м., приміщення 30 пл. 1.1. кв.м., приміщення 31 пл. 13,1 кв.м., приміщення 32 пл. 1,0 кв.м., приміщення 33 пл. 3,1 кв.м., приміщення 34 пл. - 7,7 кв.м., приміщення 35 пл. 32,5 кв.м., приміщення 36 пл. 26.9 кв.м., приміщення 37 пл. 1,1 кв.м., приміщення 38 пл. - 1,2 кв.м., приміщення 39 пл. 0,9 кв.м., приміщення 40 пл. 1,0 кв.м., приміщення 41 пл. 15,5 кв.м., приміщення 42 пл. 1,9 кв.м., приміщення 43 пл. 92,5 кв.м., приміщення 44 пл. 37,1 кв.м. Загальна площа зазначених приміщень, які здаються в оренду, становить 262,6 кв.м.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що майно, що передається в оренду, належить державі Україна та знаходиться на балансі Державного підприємства “Українські спеціальні системи” (балансоутримувач, третя особа). Майно передається в оренду з метою розміщення кафе (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору сторонами визначено, що Орендар вступає в строкове платне користування Майном в термін, вказаний в Договорі, але не раніше підписання сторонами цього Договору і акта приймання передачі Майна та державної реєстрації цього Договору.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання за Договором, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 06 листопада 2006 року.

За користування обєктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату (п. 3.1. Договору), розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (вересень 2006 року) 18 025 грн 47 коп.

Розмір орендної плати за листопад місяць визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (вересень 2005 року) на індекс інфляції за жовтень, листопад 2006 року. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. Договору).

Орендна плата, відповідно до п. 3.3. Договору перераховується самостійно до 12 числа, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача (третьої особи).

Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету України та Балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Строк дії Договору визначений сторонами з 06 листопада 2006 року по 06 листопада 2011 року (п. 10.1 Договору).

08 лютого 2011 року Позивачем було надіслано на адресу Відповідача претензію № 10-25-1650, в якій було запропоновано Відповідачу сплатити заборгованість по орендним платежам за договором оренди № 474 від 06 листопада 2006 року в розмірі 856 67,97 грн, протягом 5 робочих днів із дня отримання претензії. Зазначена претензія залишилася без відповідного реагування зі сторони Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фонду державного майна України підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

На підставі доказів, досліджених під час розгляду справи, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобовязання, а саме несвоєчасно сплачував орендну плату. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобовязання по сплаті орендних платежів за користування Майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету України - 70% та Балансоутримувача - 30% відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.5 договору).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання щодо сплати орендної плати у встановлений Договором строк не виконав. Відповідно до розрахунку суми заборгованості, поданого позивачем, який не спростований відповідачем, загальна заборгованість відповідача з орендної плати становить 64 974 грн 77 коп. за період з 29.05.10 по 31.01.11.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобовязань щодо сплати орендної плати за Договором оренди суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 64 974,77 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 20 693,20 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується до Державного бюджету України - 70% та Балансоутримувачу - 30% з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши обґрунтований розрахунок пені, що наданий позивачем в додатку до позовної заяви, суд погодився з розрахунком позивача, тому вимоги в частині стягнення пені в розмірі 20693,20 грн. підлягають задоволенню.

Положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Водночас чинне законодавство надає право сторонам у випадку недосягнення згоди щодо зміни чи розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст. 188 ГК України).

Відповідно до п. 10.5 договору оренди за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 10.9 договору передбачено, що договір достроково розривається на вимогу орендодавця, якщо орендар систематично (більше трьох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів, у т.ч. пені за цим договором та не надав платіжні доручення орендодавцю.

Згідно зі статтею 291 Господарського кодексу України, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди № 474 від 06.11.2006 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, за таких обставин, суд вважає вимоги позивача про розірвання договору оренди державного нерухомого майна № 474, укладеного 06.11.2006 між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю „РТМ”, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Фонду державного майна України про виселення відповідача з орендованих приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 83-б та повернення приміщень балансоутримувачу ДП „Українські спеціальні системи”, підлягають задоволенню.

Стосовно вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору суд зазначає наступне.

У судовому засіданні 19.05.11 третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору було подано заяву про відмову від позовних вимог в частині розірвання договору оренди державного нерухомого майна № 474, укладеного 06.11.2006 між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю „РТМ” та зобовязання відповідача повернути третій особі орендовані нежилі приміщення шляхом його виселення.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обовязки позивача.

Для вирішення питання про прийняття відмови третьої особи від частини позовних вимог суд повідомив представника третьої особи про наслідки, що передбачені ст.80 ГПК України, а саме, у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Представник третьої особи зазначив, що йому зрозумілі наслідки, що настають після припинення провадження у справі відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подану заяву про відмову від частини позовних вимог, суд встановив, що подана третьою особою заява не суперечить діючому законодавству України, підписана уповноваженою особою, а тому приймається судом, що у відповідності до п. 4 ст. 80 ГПК України тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Крім того, третьою особою заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка станом на 30.04.11 складає 121 585,00 грн. що виникла в результаті порушення відповідачем п.3.3 договору оренди в частині перерахування 30% орендної плати на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем та третьою особою, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив договірні зобовязання щодо здійснення орендних платежів, що передбачені вказаним договором перед третьою особою.

Суд погоджується з наданим третьою особою в додатку до позовної заяви розрахунком розміру заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди державного нерухомого майна № 474 від 06.11.2006, таким чином з відповідача на користь третьої особи підлягає стягненню заборгованість у розмірі 121 585,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 44 ГПК України понесені позивачем та третьою особою судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Фонду державного майна України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РТМ” (03190, м Київ, Шевченківський район, вул. Баумана, 26, код ЄДРПОУ 33749810) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в розмірі 64 974 (шістдесят чотири тисячі девятсот сімдесят чотири) грн 77 коп., пеню в розмірі 20 693 (двадцять тисяч шістсот девяноста три) грн 20 коп.

3. Розірвати договір оренди державного нерухомого майна № 474 від 06.11.2006, укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТМ».

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «РТМ» (03190, м Київ, Шевченківський район, вул. Баумана, 26, код ЄДРПОУ 33749810) із нежилих приміщень, що складають 7/100 частин від нежилої будівлі з надбудовою для розміщення спеціального обладнання, адміністративного та технічного персоналу (літ. А), площею 3 677,3 кв.м. та розташовані по вул. Мельникова № 83-Б в м. Києві, а саме:

приміщення 27 площею 5,2 кв.м., приміщення 28 площею - 12,9 кв.м., приміщення 29 площею - 7,9 кв.м, приміщення 30 площею - 1,1 кв.м., приміщення 31 площею - 13,1 кв.м., приміщення 32 площею - 1,0 кв.м., приміщення 33 площею 3,1 кв.м., приміщення 34 площею - 7,7 кв.м., приміщення 35 площею - 32,5 кв.м., приміщення 36 площею - 26,9 кв.м., приміщення 37 площею 1,1. кв.м., приміщення 38 площею - 1,2 кв.м., приміщення 39 площею - 0,9 кв.м., приміщення 40 площею - 1,0 кв.м., приміщення 41 площею - 15,5 кв.м., приміщення 42 площею - 1,9 кв.м., приміщення 43 площею - 92,5 кв.м., приміщення 44 площею - 37,1 кв.м. та повернути їх Державному підприємству „Українські спеціальні системи” (04119 м. Київ, вул. Мельникова, 83-Б, код ЄДРПОУ 32348248).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РТМ” (03190, м Київ, Шевченківський район, вул. Баумана, 26 код ЄДРПОУ 33749810) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Державного бюджету України 941 (девятсот сорок одну) грн 68 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Позов Державного підприємства „Українські спеціальні системи” задовольнити частково.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РТМ” (03190, м Київ, Шевченківський район, вул. Баумана, 26, код ЄДРПОУ 33749810) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Державного підприємства „Українські спеціальні системи” (04119 м. Київ, вул. Мельникова, 83-Б, код ЄДРПОУ 32348248) 121585 (сто двадцять одну тисячу пятсот вісімдесят пять) грн 00 коп. заборгованості з орендної плати, 1 215 (одну тисячу двісті пятнадцять) грн 85 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8 В іншій частині позовних вимог провадження за позовом Державного підприємства „Українські спеціальні системи” припинити.

9. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 24.05.2011 р.