Ухвала суду № 15789823, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23.05.11№ 05-5- 18 / 5343 Суддя , розглянувши

позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АС Груп";

про стягнення боргу за договором оренди у розмірі 16 560,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Пункт 2 статті 63 ГПК у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Враховуючи ту обставину, що ФОП ОСОБА_1. при поданні позовної заяви не вказаний власний ідентифікаційний номер, дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 2 ст. 63 ГПК України.

Пункт 3 статті 63 ГПК України - не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітка про засвідчення копії документа складаєть зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставлення печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте додані до позовної заяви копії докуменів не відповідають зазначеним вище вимогам, а тому не можуть прийняті судом як належні та допустимі докази.

Пункт 4 статті 63 ГПК України - не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито за подання позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн.

У поданій до господарського суду позовній заяві ціна позову визначена у сумі 16 560, 00 грн., відповідно 1% від ціни позову складає 165,60 грн. Проте позивачем державне мито сплачено у розмірі 165,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 25 від 26.04.2011 р.

Згідно з п. 14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита” на зворотньому боці платіжного доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету____ грн. /дата/.” Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 7 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України 16.08.06 № 320. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Платіжне доручення № 25 від 26.04.2011 р., додане до позовної заяви, не відповідає зазначеним вище вимогам, а тому не може бути прийняте судом як належний доказ сплати державногот мита.

Відповідно до листа ДКУ № 61-08/1189 від 09.02.2007 року реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095:

№ рахунку 31110095700011

Банк УДК у м. Києві

Отримувач ВДК у Шевченківському р-ні м. Києва

МФО 820019

Код ЗКПО 26077968

Як вбачається з платіжного доручення № 25 від 26.04.2011, доданого як доказ сплати державного мита, позивачем не вірно вказані реквізити для зарахування державного мита.

Пункт 6 статті 63 ГПК України - не подано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

На підтвердження направлення копіїі позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві до позовної заяви доданий опис вкладення у цінний лист від 18.05.2011 р.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв"язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Відповідно до розяснення ВАСУ №02-5/289 від 18.09.1997 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, є належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

До позовної заяви не додано касових чеків поштового відділення про відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, що порушує вимоги статті 57 ГПК України.

На підставі зазначеного суд робить висновок про те, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пункт 10 статті 63 ГПК України - не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Станом на 23.06.2010 р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві було змінено реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті до Державного бюджету України за кодом 22050003, рахунок 31218264700001, одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019.

Проте, позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення № 26 від 26.04.11., з якого вбачається, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за іншими реквізитами.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем додані документи передбачені п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п. 2, 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В. Мандриченко