Рішення № 15779721, 25.05.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/2-211/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2010 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань –ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини посилаючись на те, що вона з відповідачем по даній справі перебуває в зареєстрованому шлюбі з 03 лютого 2006 року. Від цього шлюбу мають сина —ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачем. Відповідач не є інвалідом, хронічними захворюваннями не страждає, інших утриманців та аліментних зобов’язань не має, тобто має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

На підставі викладеного позивач прохає суд стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання дитини –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подачі позовної заяви до досягнення нею повноліття.

В судове засідання позивач не з’явилась, однак в матеріалах справи наявна заява від неї, в якій позивач прохає суд слухати справу за її відсутності.

Відповідач жодного разу в судові засідання не з’явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, був попереджений належним чином про день, час та місце слухання справи. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подано, не подано ним і заперечень на позовну заяву.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом з’ясовано, що з 03 лютого 2006 року сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі (а.с.№5).

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, судом встановлено, що у шлюбі у позивача та відповідача, народився син –ОСОБА_4, 19 серпня 2005 року, який мешкає з позивачем (а.с.№6), оскільки сторони проживають окремо одне від одного.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини.

З позовної заяви судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 працює дільничним в Орджонікідзівському районному відділку м. Харкова. Позивач на даний час не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною о досягнення нею трьох років, крім соціальної допомоги інших доходів не має.

Крім того, в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов’язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов’язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи». Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.»Згідно статті №12 цього закону вказано, що «Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне положення дитини, стан здоров’я та матеріальне положення позивача, відповідача.

На підставі викладеного, суд знаходить позов позивача таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до Сімейного кодексу України, з батьків на утримання однієї дитини стягуються аліменти в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

У своїй позовній заяві позивачем не заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць.

Однак, суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 169, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224-226, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ч. 2 ст. 84, ст.ст. 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України; та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»; ст.51 Конституції України; . В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»; суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: місто Харків, вулиця 2-ої П’ятирічки, будинок-38, гуртожиток, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого дільничним в Орджонікідзівському районному відділку м. Харкова, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, мікрорайон-4, будинок-41, квартира-89, аліменти на її користь на утримання дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку на дитину, щомісяця, починаючи з дня звернення до суду –07 грудня 2010 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Т.О.Каращук