Вирок № 15741280, 16.05.2011, Черняхівський районний суд Житомирської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 року           Справа №1/0624/6/2011

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді:          Моніча Б.С.

при секретарі:          Юрченко Т.Р.

з участю прокурора          Михалевич Н.І.

потерпілих          ОСОБА_1, ОСОБА_2

підсудного          ОСОБА_3

його захисника          ОСОБА_4

розглянувши у відкритих виїзних судових засіданнях кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого автоелектриком ДП «Авто Інтернешнл»м.Києва, раніше не судимого

за ч.2 ст.286 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

04.05.2008 року близько 14 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем LIANA», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в напрямку села Горбулів Черняхівського району, по автодорозі між селами Свидя та Горбулів, проявив неуважність до дорожньої обстановки і, не впоравшись з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_5.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Amulet»ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому 1-ї плюсної кістки лівої стопи зі зміщенням кісткових відламків, рани в ділянці лівого колінного суглобу, садна лівої кисті, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров’я. Пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у виді перелому правої променевої кістки, перелому шиловидного відростку правої ліктьової кістки зі зміщенням дистального відломку, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров’я.

Пасажир ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді синців передньої поверхні правої гомілки, по передній поверхні в проекції лівого колінного суглобу, промежини, багатоскалкового перелому шийки лівої стегнової кістки з масивними крововиливами в м’які тканини в проекції перелому, переломів 3-4-5-6-7 правих ребер, 2-3-4-5-6-7-8 лівих ребер з масивними крововиливами в проекції переломів, перелому грудини, крововиливу в переднє середостіння, під вісцеральну плевру, на внутрішній поверхні м’яких тканин голови в центрі чола, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв’язку зі смертю, яка настала 07.05.2008 року в лікарні від отриманих тілесних ушкоджень.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_1 отримала тупу поєднану травму тіла у виді масивної забійно-рваної рани на волосяній частині голови та лобі зліва з переходом на верхню повіку лівого ока з дефектом м’яких тканин, крововиливу під кон’юктиву лівого ока, синця в лівій навколоорбітальній ділянці, забою головного мозку та забійно-рваної рани ділянки лівого колінного суглобу, ускладнену розвитком травматичного шоку, яка відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до довготривалого розладу здоров’я.

На місці загоєння отриманої при дорожньо-транспортній пригоді рани лівої лобної ділянки та верхньої повіки лівого ока у ОСОБА_1 сформувався рубець, який зумовив деформацію та асиметрію обличчя і є невиправним, так як для свого усунення потребує хірургічного втручання.

Виявлена у ОСОБА_1 тупа поєднана травма тіла за своїми наслідками у виді невиправного рубця обличчя є тяжким тілесним ушкодженням як така, що призвела до знівечення обличчя.

В даних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_3 порушив п.п. 1.3; 1.10; 2.3 (б);12.1; 12.3; 12.6 (б); 13.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких: учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; терміни, що наведені у цих Правилах, мають значення:

-          безпечна швидкість –швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;

-          дорожні умови –сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан;

-          дорожня обстановка –сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен урахувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

-          для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди;

-          поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:

б)          транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років,- не більше 70 км/год.; якщо зустрічний роз’їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу. На ділянках доріг, позначених знаками 1.6 «крутий підйом»і 1.7 «крутий спуск», за наявності перешкоди дати дорогу повинен водій транспортного засобу, що рухається на спуск.

Порушення вимог п.п. 1.3; 1.10; 2.3 б; 12.1; 12.3; 12.6 (б); 13.4 Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_3 знаходиться в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні з участю захисника підсудний ОСОБА_3 показав суду, що вину в скоєному визнає повністю. Зазначив, що в той день їхав в напрямку с.Горбулів з швидкістю 65-70 км/год. На дорозі, яка мала ґрунтове покриття, то тут, то там було каміння, яке залишилося після грейдера. Намагаючись об’їхати один з таких каменів, він втратив керування автомобілем, виїхав на зустрічну смугу руху та здійcнив зіткнення з автомобілем Amulet». Разом з ним в автомобілі на місці правого пасажира була ОСОБА_8, ОСОБА_9 знаходилась на місці заднього пасажира. Одразу після ДТП він намагався вийти з автомобіля, однак дверцята заклинило. Вийшовши з автомобіля, він витягнув з нього ОСОБА_8, а потім ОСОБА_9, після цього побіг до іншого автомобіля. Водій іншого автомобіля був з травмованою ногою і кричав, щоб перекрили газ. На місці ДТП вже з’явились сторонні люди, які стали надавати допомогу. З якимось чоловіком він перекрив газ, далі з’явилась міліція та «швидка»і він, як міг, допоміг помістити потерпілих в автомобіль. Після ДТП він спілкувався зі слідчим, а як тільки той його відпустив, зняв за картки 1000 грн. та завіз в лікарню потерпілим, пізніше передав потерпілій ОСОБА_1 9400 грн., що стверджено розпискою. В іншому автомобілі, як він з’ясував, були ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, ОСОБА_5 Всім потерпілим намагався допомагати чим міг. З приводу потерпілого ОСОБА_7, який помер, то йому допомогу надавав через іншого його сина ОСОБА_10, з ОСОБА_2 на той час не бачився. Потерпілому ОСОБА_5, який має двох дітей і автомобіль є для нього способом заробітку, він придбав такий самий автомобіль і той не має до нього претензій. Загалом всі потерпілі від ДТП, за винятком ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не мають до нього претензій. Щодо претензій цих потерпілих, то він готовий їх відшкодовувати і буде це робити. Просив не позбавляти його волі, зазначив, що на час скоєння ДТП не мав достатньо досвіду керування авто і тому не врахував дорожню обстановку як слід. З того часу за кермо не сідає, і не збирається це робити, просив надати йому можливість відшкодувати завдані збитки, доглянути свого похилого батька.

Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що є сином загиблого ОСОБА_7 04.05.2008 року йому зателефонували з лікарні і повідомили, що батько потрапив у ДТП. По приїзду в лікарню він побачив ОСОБА_3, який підійшов, сказав, що винен, вибачився. Від нього не було чути запаху алкоголю. На перші пори підсудний залишив батьку на ліки 1200 грн. На наступний день, коли він провідував батька, то останній сказав, щоб вони (його діти) не мали претензій до ОСОБА_3, оскільки то воля ОСОБА_11. Батько був віруючою людиною, а тому, виконуючи його волю, він не мав ніяких претензій до підсудного як потерпілий. 07.05.2008 року близько 19 год. йому зателефонували з лікарні і повідомили, що батько помер від отриманих травм. Загалом підсудним було надано йому 1200 грн. на ліки батьку, також підсудний надавав допомогу його сім’ї, надсилаючи щомісячно перекази. Крім того, підсудний надав 2500 грн. на поховання батька, однак ці кошти він використав на свою сім’ю, а не на поховання.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що проживає в Криму окремо від батька. Від брата ОСОБА_10 дізнався, що батько потрапив у ДТП, одразу приїхав. Далі провідував його. Під час спілкування з батьком він не чув, що останній не має претензій до підсудного. Про смерть батька дізнався 09.05.2008 року. З того часу перебував у стані афекту, оскільки близько 1 року тому поховав матір, а тут смерть батька. Від хвилювання потрапив у лікарню, очікував, що слідство його викличе. Головне для нього на той час було, щоб батьку не проводили розтин, а тому з братом вони самостійно взяли його тіло з моргу та поховали. На той час претензій до підсудного про якісь збитки він не висував. Вже після поховання батька, коли став нести витрати, то ці суми виявились значними і він звернувся з позовом.

З оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що він у повному обсязі підтверджує покази підсудного ОСОБА_3 про те, що 04.05.2008 року неподалік від с.Горбулів сталася ДТП за участю автомобіля, яким він керував. Причиною ДТП стало те, що інший автомобіль почало носити по всій дорозі і врешті-решт він виїхав на їхню смугу руху та здійснив зіткнення з його автомобілем, який вже стояв. Внаслідок ДТП він отримав перелом ноги та інші тілесні ушкодження. До ОСОБА_3, який був винуватцем пригоди, він жодних претензій не має. В адресованих слідству та суду заявах вказує, що не має жодних претензій до ОСОБА_3 та просить його суворо не карати. (т.1 а.с.107-108, 218, 261).

З оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що вона вказує на аналогічні обставини виникнення ДТП. При цьому вона зазначає, що знаходилась в автомобілі Chery-Amulet. На передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_7, на задньому сидінні разом з нею перебувала ОСОБА_1, ОСОБА_6 Перед ДТП зустрічний автомобіль стало носити по дорозі і він здійснив зіткнення з їх автомобілем. До водія, що був винуватцем ДТП, вона будь-яких претензій не має. В поданій до суду заяві зазначає, що отримала від останнього відшкодування завданих збитків. (т.1 а.с.67-68, 212, 350).

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 підтвердила покази підсудного ОСОБА_3 про те, що була пасажиром автомобіля, яким він керував 04.05.2008 року. Їх автомобіль втратив керування, виїхав на зустрічну смугу руху і сталася ДТП. Крім ОСОБА_3 в автомобілі знаходилась її сестра ОСОБА_9 Дорога, якою вони рухалися, була ґрунтовою, періодично на дорозі зустрічалися камінці різного розміру. Швидкість їхнього автомобіля була близько 65-70 км/год. Одразу після ДТП ОСОБА_3 надав допомогу їй та її сестрі. Після цього в силу своїх можливостей він надавав допомогу пасажирам іншого автомобіля. Вже в лікарні підсудний допомагав потерпілим, як міг: всі кошти які були в нього, в неї та в їх родичів у м.Житомирі вони одразу передали потерпілим на ліки. В її присутності потерпіла ОСОБА_1 писала розписку про отримання коштів в сумі близько 10 тис. грн.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що вони є аналогічними показам підсудного, потерпілих та свідків вказаних вище. Тілесних ушкоджень від ДТП вона не отримала. З поданих нею заяв слідує, що ОСОБА_3 відшкодовані завдані їй збитки і будь-яких претензій до нього вона не має.(т.1 а.с.143-144, т.2 а.с.6).

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що вона вказує на аналогічні обставини скоєння підсудним ДТП, внаслідок якого вона отримала легкі тілесні ушкодження. Перебувала в автомобілі разом з ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.184, т.2 а.с.122).

Допитана в судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_12 показала суду, що разом зі своїми синами ОСОБА_13 та ОСОБА_14 04.05.2008 року їхали з с.Свидя в напрямку смт.Черняхова. По дорозі побачили ДТП за участю двох автомобілів. Саме її сини, а не підсудний, надавали допомогу потерпілим. Також потерпілим надавали допомогу люди, які під’їхали до місця ДТП випадково.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_14

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_13 дав суду аналогічні покази. Разом з тим, вказав, що в момент їх приїзду до місця ДТП підсудний щось робив біля своєї машини, а пізніше разом з ним та його братом став надавати допомогу ОСОБА_1, приніс аптечку, допомагав заносити її до карети швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що разом з підсудним їхали на проводи, їх машина була попереду. В один момент йому на мобільний зателефонували та повідомили, що ОСОБА_3 потрапив в ДТП. Розвернувшись вони поїхали до автомобіля ОСОБА_3 По приїзду побачили два розбитих автомобілі. Також там знаходилася інша машина. Зі слів людей швидка допомога вже була викликана, а тому він разом з підсудним та іншими людьми надавали допомогу потерпілим до її приїзду.

Покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_14 про те, що підсудний не надавав допомогу потерпілим спростовані показами інших потерпілих та свідків, які наведені вище. Сам підсудний з цього приводу вказував, що одразу після ДТП перебував у шоковому стані і в першу чергу намагався надати допомогу пасажирам свого автомобіля. Його подальша поведінка –приїзд у лікарню, надання грошових коштів на лікування потерпілих свідчать про його розкаяння в скоєному та намагання усунути завдану ним шкоду. В ході судового слідства встановлено, що на місце ДТП прибували сторонні люди, які надавали потерпілим допомогу, була викликана швидка допомога, працівники міліції. За таких обставин надання якоїсь допомоги одразу після ДТП саме підсудним не було нагально потрібним.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_16 показав суду, що на час скоєння ДТП він працював старшим інспектором ВДАІ, від чергового дізнався про дану пригоду і в подальшому був в лікарні. Між тим не пам’ятає чи відбиралися ним, чи іншими працівниками якісь пояснення і в кого саме. В подальшому ним складався рапорт про те, що очевидців ДТП не встановлено, оскільки таких встановлено не було. Про те, що ОСОБА_14 надавали допомогу після ДТП йому не було відомо.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_17 дав суду аналогічні покази. Зазначив, що працював в ДАІ Черняхівського району та виїжджав на ДТП разом зі слідчим Шлапаком М.М. та інспектором Барановим О.В. Ними було оглянуто місце події, опитані пасажири машин, чи опитувалися люди, які допомагали потерпілим не пам’ятає. В процесі огляду він сфотографував камінь, який лежав на дорозі і який підсудний намагався оминути.

Свідок ОСОБА_18 показав суду, що проводив досудове слідство у даній справі, був на місці пригоди. Зафіксував всю слідову інформацію, опитав очевидців. В подальшому потерпілими визнавав осіб, які отримали за наслідками ДТП тілесні ушкодження середньої тяжкості та більш тяжкі. Потерпілим замість загиблого ОСОБА_7 він визнав його сина ОСОБА_10 Інші діти загиблого до нього із заявами про визнання потерпілими не звертались. ОСОБА_1 не була визнана ним потерпілою, оскільки за висновком судово-медичної експертизи отримані нею тілесні ушкодження були визнані легкими. Питання про те, чи є у ОСОБА_1 непоправне знівечення обличчя він на експертизу не ставив, оскільки його можливо ставити лише по минуванню 6 місяців від дня отримання травми. Це він знає зі слів експертів.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_19 показав суду, що на момент скоєння ДТП працював черговим в Черняхівському РВ, після отримання інформації про скоєння ДТП ним була направлена на місце пригоди оперативно-слідча група, які за наслідками роботи доповіли про те, що є 4 потерпілих, з яких 2 жінки від госпіталізації відмовились. Повідомлення на лінію «02»надійшло від ОСОБА_12, яка повідомила, що на місце пригоди вже направлено 2 карети швидкої допомоги.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_20 показав суду, що як інженер з організації дорожнього руху він виїжджав після ДТП на дорогу між селами Свидя та Горбулів. Ним було з’ясовано, що за день чи два до цього по дорозі проходив автогрейдер, який очевидно зачепив каміння і по всій площині дороги періодично такі камінці зустрічалися. Діаметр цих камінців був 20-30 см. В подальшому спільно з начальником райавтодору ним був складений відповідний акт щодо стану дорожнього покриття.

Окрім наведених вище показів, які підтверджують вину підсудного в скоєнні інкримінованих йому дій, його вина також доводиться і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Протоколом огляду місця пригоди від 04.05.2008 року, згідно якого вбачається, що ДТП мало місце на автодорозі між селами Свидя та Горублів Черняхівського району. На автодорозі зафіксовано наявність каміння (т.1 а.с.3-8).

Протоколом огляду транспортного засобу ERY-Amulet», в ході проведення якого встановлено, що автомобіль отримав механічні ушкодження (т.1 а.с.9).

Медичними довідками, згідно яких всі учасники ДТП зверталися за медичної допомогою до лікувальних установ (т.1 а.с.16, 21, 23, 25, 27-28, 50).

Згідно висновків судово-медичних експертиз встановлено, що у потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості і могли утворитися під час ДТП (т.1 а.с.49, 51).

За висновками судово-медичних експертиз №814 від 18.06.2008 року та №828 від 20.06.2008 року у свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виявлені легкі тілесні ушкодження, які могли утворитися в наслідок ДТП (т.1 а.с.91-93, 95-96).

За висновком судово-медичної експертизи №773 від 05.06.2008 року, проведеної експертом ОСОБА_21 у потерпілої ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких (т.1 а.с.79-81).

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав суду, що ним проводилась судово-медична експертиза потерпілої ОСОБА_1 на досудовому слідстві, дана експертиза проводилась без огляду самої потерпілої, однак йому були надані історії хвороби. Він прийшов до висновку, що виявлені у неї ушкодження є легкими тілесними ушкодженнями. Під час проведення експертизи ним була допущена помилка, яка полягала в тому, що він не оглянув потерпілу, однак на час проведення експертизи він не мав даних про знівечення її обличчя. Загалом питання про знівечення обличчя має вирішувати після загоєння ушкодження, як правило не раніше ніж через рік.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №1-18 від 07.05.2009 року в потерпілої ОСОБА_1 виявлено поєднану травму тіла у виді масивної забійно-рваної рани на волосяній частині голови та лобі зліва з переходом на верхню повіку лівого ока з дефектом м’яких тканин, крововиливу під кон’юктиву лівого ока, синця в лівій навколоорбітальній ділянці, забою головного мозку та забійно-рваної рани ділянки лівого колінного суглобу, ускладнену розвитком травматичного шоку, яка відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до довготривалого розладу здоров’я.

На місці загоєння отриманої при дорожньо-транспортній пригоді рани лівої лобної ділянки та верхньої повіки лівого ока у ОСОБА_1 сформувався рубець, який зумовив деформацію та асиметрію обличчя і є невиправним, так як для свого усунення потребує хірургічного втручання. Виявлена у ОСОБА_1 тупа поєднана травма тіла за своїми наслідками у виді невиправного рубця обличчя може бути визнана тяжким тілесним ушкодженням як така, що призвела до знівечення обличчя (т.2 а.с.67-71).

Свідок ОСОБА_22 показав суду, що він як судово-медичний експерт брав участь в проведенні комісійної судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_1, яка призначалась судом. По результатах проведеної експертизи комісія прийшла до висновку, що у ОСОБА_1 виявлені такі тілесні ушкодженні, які судом можуть бути визнані непоправним знівеченням обличчя, а якщо суд визнає їх такими, то вони вважаються тяжкими. Свідок підтвердив, що питання про знівечення обличчя може вирішуватися не раніше, ніж через рік після отримання травми, оскільки за даними медичної літератури розвиток рубцевої тканини та формування рубця закінчується не раніше 1-року з дня отримання ушкодження.

Оцінюючи висновок комісійної судово-медичної експертизи суд приходить до стійкого внутрішнього переконання про те, що виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження є такими, що непоправно знівечили її обличчя, а тому вони є тяжкими.

Згідно постанови про проведення ексгумації трупа ОСОБА_7 та відповідних матеріалів ексгумації слідує, що 19.06.2008 року проведено таку ексгумацію в зв’язку з тим, що його тіло забрали з моргу лікарні та поховали (т.1 а.с.86-90).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №759 від 29.07.2008 року у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, що відносяться до категорії тяжких і знаходяться в прямому причинному зв’язку з його смертю, яка настала в результаті тупої сполучної травми голови, тулуба, нижніх кінцівок, перелому грудини, множинних переломів ребер обох половин грудної клітини, крововиливів в переднє середостіння, перелому шийки лівої стегнової кістки, що ускладнилось розвитком травматичного шоку (т.1 а.с.135-141).

За висновками судових експертиз технічного стану транспортних засобів встановлено, що обидва автомобілі до ДТП перебували в технічно-справному стані і не мали технічних несправностей, які могли б призвести до створення аварійної ситуації та виникнення ДТП (а.с.52-65).

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події потерпілий ОСОБА_5 на місці пригоди показав та розповів про обставини виникнення ДТП, які співпадають з його показами (т.1 а.с.76-77).

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події підсудний ОСОБА_3 на місці пригоди показав та розповів про обставини виникнення ДТП, які співпадають з його показами та не суперечать показам ОСОБА_5В.(т.1 а.с.82-83).

За висновком судової автотехнічної експертизи підсудному ОСОБА_3, як водію, слід було діяти відповідно до вимог п.1.3, 1.10, 2.3 (б), 12.1, 12.3, 12.6 (б), 13.4 Правил дорожнього руху України (далі якщо не вказано інше –ПДР). Чи відповідали його дії цим вимогам правилам у категоричній формі експерт відповісти не зміг, оскільки це правове питання (а.с.101-105).

Свідок ОСОБА_23 показав суду, що ним проводилась автотехнічна експертиза у даній справі. Експертизою встановлено, що за певний час до зіткнення автомобіль ОСОБА_3 став некерований. З технічної точки зору автомобіль міг втратити керування в разі, якщо водій зробить різкий рух рульовим колесом і автомобіль різко відхилиться від прямолінійного руху, експертним шляхом не вдалося встановити причини цього, а тому це відноситься до компетенції суду.

Оцінюючи даний висновок експерта у сукупності з іншими зібраними та дослідженими судом доказами, суд вважає доведеним той факт, що дорожньо-транспортна пригода виникла саме внаслідок дій підсудного ОСОБА_3, який не дотримався вимог ПДР. За змістом п.1.3, 2.3 (б), 12.1, 12.3, 12.6 (б), 13.4 ПДР саме на водія автомобіля покладається обов’язок враховувати дорожню обстановку та вибирати для руху безпечну швидкість, тобто таку, яка дозволяє безпечно керувати автомобілем. Судом встановлено, що саме ОСОБА_3 не дотримався названих правил дорожнього руху, оскільки вочевидь їхав зі швидкістю, яка не забезпечила безпечне керування автомобілем, більше того здійснив різкий маневр по зміні напрямку руху, внаслідок чого автомобіль втратив керування. Такі його дії перебувають у прямому причинному зв’язку з ДТП.

Згідно з розпискою потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_3 останні отримали документи на автомобілі та самі автомобілі на зберігання (т.1 а.с.160-170).

З поданої ОСОБА_10 заяви вбачається, що ОСОБА_3 йому відшкодовані всі моральні та майнові збитки, а тому він не має до нього жодних претензій (т.1 а.с.48).

Згідно довідок про токсикологічне дослідження потерпілий ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння на момент ДТП не перебували (т.1 а.с.172-173).

Копією поліса страхування цивільно-правової відповідальності стверджено, що підсудний ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність (т.1 а.с.31-33).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного в скоєнні інкримінованого йому злочину в повному обсязі, його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_24 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_1 та заподіяли смерть потерпілому ОСОБА_7

Вивченням особи підсудного встановлено, що він раніше не судимий, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.1 а.с.171, 176-180). Із заяв колишньої дружини підсудного ОСОБА_25 та інших документів слідує, що від шлюбу вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_4, з якою підсудний підтримує стосунки і яку він утримує (т.1 а.с.157-160, т.2 а.с.12, 20-21).

З актів, складених мешканцями будинку та засвідченими житлово-експлуатаційною організацією, медичних документів, довіреності на отримання пенсії вбачається, що підсудний проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_5 Батько протягом останніх 4-х років не виходить з квартири та потребує постійного догляду і ОСОБА_3 забезпечує йому такий догляд (т.2 а.с.13-17, 296-299).

Із зібраних на підсудного ОСОБА_3 характеризуючих даних вбачається, що він працює автоелектриком ДП «Авто Інтернешнл», на роботі характеризується виключно позитивно, більше того, колектив підприємства, де працює підсудний, клопотав передати його на поруки (т.2 а.с.18-19, 127-132, 256-257, 330-331).

Обставин, що обтяжують покарання підсудного згідно ст.67 КК України судом не встановлено. Обставинами, що пом'якшують його покарання згідно ст.66 КК України суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданих збитків.

Обираючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та його наслідки, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставин, що його пом’якшують, його особу, і приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити підсудного від відбування основного покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України, поклавши на нього обов’язки, визначені ст.76 КК України, вважаючи що саме обрана судом міра покарання буде як карою підсудному за скоєне так і достатньою для його виправлення, запобігання вчиненню аналогічних злочинів як підсудним так і іншими особами в майбутньому.

Підсудний притягується до кримінальної відповідальності вперше за скоєння злочину з необережності, в скоєному він щиро покаявся, вживав заходів до відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди, має постійне місце проживання, працює. При цьому суд також враховує думку потерпілих, які в більшості не наполягали на його суворому покаранні, а також з довірою ставиться до запевнень самого підсудного про його виправлення та недопущення подібної поведінки в майбутньому. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 підтвердив, що підсудним йому відшкодовано 1200 грн. одразу після скоєння злочину, з поданих підсудним квитанцій про поштовий переказ слідує, що за весь час розгляду справи в суді ним додатково перераховано потерпілому 13 тис. 850 грн. (т.2 а.с.9-11, 125-126, 260-261, 332-334, т.3 а.с.156-158).

Потерпілий ОСОБА_10 також вказував, що отримав 2500 грн. від підсудного на поховання ОСОБА_7, однак використав ці кошти на потреби своєї сім’ї. Оскільки сам підсудний заявив в судовому засіданні, що для виключення конфліктів між братами він просить цю суму вважати допомогою сім’ї ОСОБА_10, суд не враховує її при розгляді позову ОСОБА_2 Потерпілій ОСОБА_1 згідно її розписок підсудним вже відшкодовано 9460,00 та 2000,00 грн. (т.2 а.с.8, 258)

В зв’язку з викладеним лише такий підхід до призначення підсудному покарання (залишення його на волі), з урахуванням всіх обставин справи, сприятиме подальшому відшкодуванню завданих ним збитків.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено позов на суму 11973,24 грн. майнової шкоди та 150тис. грн. моральної шкоди. Потерпілою ОСОБА_28 заявлено позов на суму 100 тис. грн. моральної шкоди та 29 тис. 073,86 грн. майнової шкоди (т.1 а.с.262-264, 280-282). Крім того, у своїх письмових та усних заявах суду потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили відшкодувати витрати на проїзд, а потерпіла ОСОБА_1 додатково –понесені витрати на лікування з часу подачі позову.

Заявлену ОСОБА_2 суму моральної шкоди суд вважає необґрунтованою, оскільки ним не представлено будь-яких доказів погіршення стану здоров’я саме внаслідок смерті батька. Подані ним документи, що він хворіє, судом до уваги не беруться, оскільки в них зазначено, що звільнився він у зв’язку із захворюванням, що пов’язане з проходженням служби, аналогічні покази давав у судовому засіданні (т.1 а.с.275-278, т.2 а.с.88-89). Також суд враховує вік потерпілого ОСОБА_7, що сам він не висував претензій до підсудного, проживав окремо від ОСОБА_2 Виходячи з викладеного, суд стягує з підсудного на його користь на відшкодування моральної шкоди 25 тис. грн.

Заявлену ОСОБА_1 суму моральної шкоди суд вважає обґрунтованою і стягує її з підсудного, висновки суду ґрунтуються на особистому спостережені за її поведінкою в судовому засіданні, яка свідчить про продовження її фізичних та моральних страждань, поданими потерпілою документами об’єктивно стверджено, що вона тривалий час лікувалася та продовжує лікування по даний час (т.1 а.с.283-284, т.2 а.с.259). На лікування несла та продовжує нести значні кошти. Співставляючи понесені витрати на лікування від наслідків ДТП із заявленою нею сумою на відшкодування моральної шкоди суд вважає, що заявлена сума моральної шкоди є порівняно незначною.

Загалом стягнуті судом суми суд вважає такими, що виходять з принципів розумності, справедливості, відповідають характеру та обсягу заподіяних потерпілим моральних страждань, з урахуванням необхідних для цього обставин, визначених Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року.

Вирішуючи питання про задоволення позовів потерпілих на відшкодування майнової шкоди та понесених ними витрат, пов’язаних з явкою до суду, суд приходить до висновку про необхідність їх часткового задоволення.

Судом не беруться до уваги рецепти та розрахунки, виконані від руки самими потерпілими, оскільки вони не є документами, що підтверджують оплату, також суд не бере до уваги подані ОСОБА_2 документи про здійснення благодійних перерахувань на користь релігійних установ (монастирів, храмів тощо), оскільки відшкодування цих витрат не передбачено законодавством (т.1 а.с.272-273, т.2 а.с.141, 195-198), також суд не враховує чеки на оплату благодійних внесків лікувальним установам, рецепти на ліки без документів про їх оплату, рахунок без реквізитів, що не містить даних про сплату коштів, довідку про проведення комп’ютерної томографії (не містить даних про вартість та відсутні документи про її оплату), дані про перетин кордону ОСОБА_1 (відсутні докази про оплату вартості проїзду), переклад талонів на прийом до лікаря без зазначення вартості цих відвідин (суми вказані від руки суд не може вважати достовірними), чеки на придбання бензину для явки в суд, оскільки суд має право стягнути лише вартість проїзду за проїзними білетами (т.1 а.с.295-299, т.3 а.с.100-108, 110, 114-115, 119, 171-177, 189-191, 197, 219).

Разом з тим суд враховує надані потерпілими чеки на придбання лікарських засобів, переклади рахунків з даними про сплату за винятком тих, що дублюються (т.1 а.с.296, 298-305, т.2 а.с.8, 258, т.3 а.с.4-7, 106-107, 109, 111-113, 116-118, 120-121, 179-189, 192-196, 198-207, 209-215, 219).

На користь потерпілого ОСОБА_2 суд стягує 12 тис. 347,69 грн. з урахуванням понесених ним витрат на проїзд до суду (т.1 а.с.265-271, 274, 279, т.2 а.с.141, 300-301, т.3 а.с.96).

На користь потерпілої ОСОБА_1 суд стягує 83 тис. 952,41 грн. з урахуванням її розписок про отримання від ОСОБА_3 коштів в сумі 9460,00 та 2000,00 грн., понесених нею витрат на проїзд до суду та переклад платіжних документів.

Кошти на користь ОСОБА_2 суд стягує на вказаний ним картковий рахунок (т.2 а.с.302). Інші судові витрати відсутні.

Речовими доказами у справі визнано автомобілі, що брали участь в ДТП, які суд вважає за необхідне залишити власникам (т.1 а.с.142, 160-170).

Постановою суду від 22.04.2009 року накладений арешт на майно підсудного, де б воно не знаходилось і в чому б воно не виражалося (т.2 а.с.45, 53, 55, 72, 86, 228-232, 241-242). Даний арешт суд вважає за необхідне залишити в силі з метою задоволення вимог потерпілих.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу суд вважає за необхідне залишити попередній – підписку про невиїзд (а.с.121-122).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цей злочин у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 (три) роки.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає реальному виконанню.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання, роботи, а також періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 100 тис. грн. моральної шкоди та 83 тис. 952,41 грн. на відшкодування майнової шкоди та понесених нею судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 25 тис. грн. моральної шкоди та 12 тис. 347,69 грн. на картковий рахунок №26259502916153 Симферопольського міського відділення №39 ВАТ «Ощадний банк», МФО 384016, код ОКПО №02761766, рахунок 292450102.

В решті позову відмовити.

Питання по речові докази вирішити наступним чином: автомобілі, що брали участь у ДТП, –залишити власникам.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області протягом 15-ти діб після його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд Житомирської області, а засудженим, який перебуває під вартою, –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: (підпис)           ОСОБА_11

Копія: вірно

Суддя: