Рішення № 15739316, 17.05.2011, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22ц-793/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Терещенко Д.В.

Категорія 25 Доповідач Черненко В.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді Кодрул М.А.

Суддів Потапенко В.І , Черненко В.В.

при секретарі Животовській С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», третя особа ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди.

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до ЗАТ «СК Кредо-Класик» правонаступником якої є ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», про стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.09.2009 року між ним та відповідачем по справі був укладений договір добровільного страхування № 012080/4007/0000033, транспортного засобу Lexus LS 460L 2007 року випуску д/н НОМЕР_1., дійсною вартістю 619000 гривень. Предметом договору , згідно п.1.1 є добровільне страхування транспорту, а саме автомобіля марки Lexus LS 460L 2007 року випуску д/н НОМЕР_1. Пунктом 1.3. Договору визначено , що страхова сума складає 619000 гривень при страховому тарифі 7.31% та визначено страховий платіж в розмірі 45248,9 гривень. Протягом дії договору , позивачем було здійснено два страхових платежі у розмірі 11312,23 гривень 25.09.2009 року, та 22.12.2009 року. В період з 17.10 2009 року по 11 .02. 2010 року стався страховий випадок, що до умов договору страхування кваліфікується як «незаконне заволодіння»/ п.п. 1.3.1., п.1.3.Договору/ На підтвердження вказаних обставин свідчить постанова про порушення кримінальної справи від 10 .03. 2010 року, постанова про зупинення досудового слідства від 27.05.2010 року. Позивач зазначив, що відповідно до умов договору він негайно повідомив відповідача про настання страхового випадку. Станом на день предявлення позову до суду, автомобіль знаходиться в розшуку.

12 лютого 2010 року позивачем було подано заяву з проханням виплатити страхове відшкодування передбачене умовами договору(п.п.10.1.4) 26 травня 2010 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування з підстав порушення позивачем п.11.1.3.( подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет Договору або про факт настання страхового випадку та п.13.3. договору (в разі відсутності на ТЗ будь якого протиугінного засобу(механічного, електромеханічного або електронного), що підтверджується листом №2340 від 26.05.20010 року .

В звязку з відмовою виплатити добровільно страхове відшкодування позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 596375, 56 гривень, пеню за кожен день прострочення виплати відшкодування в розмірі 14790, 72 гривні та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Під час розгляду справи по суті, до участі по справі було притягнуто в якості третьої особи ВАТ «Райффайзен БАНК Аваль».

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01.02.2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в звязку з порушенням норм процесуального та матеріального права допущених при ухвалені рішення, судом першої інстанції.

Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення , яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції встановив , що 22.09.2009 року між сторонами по справі був укладений договір добровільного страхування № 012080/4007/0000033, транспортного засобу Lexus LS 460L 2007 року випуску д/н НОМЕР_1., дійсною вартістю 619000 гривень. В період з 17 жовтня 2009 року по 11 лютого 2010 року стався страховий випадок , що підтверджується постановою про порушення кримінальної справи від 10 березня 2010 року, та постановою про зупинення досудового слідства від 27.05.2010 року. Судом також встановлено , що позивачем було видано довіреність від 24.12.2009 року стосовно автомобіля Lexus LS 460L 2007 року випуску д/н НОМЕР_1 на ОСОБА_5. Суд зазначив, що відповідно до п.6.3.3. страхувальник зобовязаний під час дії договору протягом 5 днів в письмовому вигляді повідомляти страховика про нові обставини, які впливають на ступінь страхового ризику, зокрема продаж автомобіля та видача довіреності на керування, транспортним засобом іншій особі , а так як позивач не повідомив страхову компанію про видачу довіреності ОСОБА_5 то таким чином не виконав умови договору , що відповідно до п. 11.1.6 є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачеві у виплаті страхового відшкодування діяв в межах укладеного договору.

Суд першої інстанції зазначив, що при розгляді справи суд керувався ст.ст. 5,10,22 Закону України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 12.04.1996 року, ст.ст. 979-984,991 ЦК України, договором добровільного комплексного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року № 012080/4007/0000033.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не можливо погодитись оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на доказах.

Відповідно до ст.. ст.. 10 , 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст..213 ЦПК України обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин , на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст..215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути вказано на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення .

З матеріалів справи вбачається , що відповідач відмовляючи у страховій виплаті позивачеві послався на п. 13.3 Договору страхування, оскільки страхувальник свідомо надав страхувальнику, неправдиві відомості про предмет договору страхування зокрема , що на транспортному засобі , який був предметом страхування були відсутні протиугінні засобі (охоронна система GPS) та п. 11.1.3. оскільки ОСОБА_3 не надав страховій компанії інформацію стосовно отримання завдатку за відчуження транспортного засобу громадянину ОСОБА_5 з виконанням умов зберігання та передачею ключа від гаражу остатньому.(а.с. 30,57).

З матеріалів справи , а саме договору добровільного страхування № 012080/4007/0000033, транспортного засобу Lexus LS 460L 2007 року випуску д/н НОМЕР_1 вбачається, що встановлення на транспортному засобі охоронної системи GPS(супутникова система охорони) не передбачено. Посилання відповідача, що між сторонами була домовленість про встановлення такої системи охорони на автомобіль і що дана домовленість лягла в основу договору страхування , не знайшло свого підтвердження оскільки відповідач, відповідно до ст. 60 ЦПК України, не надав докази на підтвердження своїх доводів. З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб Lexus LS 460L 2007 року випуску д/н НОМЕР_1 обладнаний заводом виробником електронним протиугінним засобом, який блокує роботу автомобіля при несанкціонованому заволодінні транспортним засобом.

В частині відмови відповідача у виплаті страхової виплати з підстав визначених в п. 11.1.3.Договору (подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору або про факт настання страхового випадку) , колегія суддів вважає , що дії відповідача в цій частині є немотивованими. Пункт 11.1.3.Договору конкретно визначає , що страхувальник надає свідомо неправдиві відомості і що такі дії як наслідок тягнуть за собою відмову у виплаті страхового відшкодування. З матеріалів справи вбачається , що предметом договору відповідно до договору добровільного страхування № 012080/4007/0000033, транспортного засобу Lexus LS 460L 2007 року випуску д/н НОМЕР_1 в частині добровільного страхування наземного транспортного засобу є майнові інтереси, які не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням зазначеним в п. 1.2 договору. Докази того , що позивач по справі подав страховику свідомо неправдиві відомості про предмет договору або про факт настання страхового випадку в матеріалах справи відсутні.

З рішення суду першої інстанції вбачається , що суд першої інстанції відмовляючи позивачу в задоволені позовних вимог зазначив , що відповідно до п.6.3.3. страхувальник зобовязаний під час дії договору протягом 5 днів в письмовому вигляді повідомляти страховика про нові обставини, які впливають на ступінь страхового ризику, зокрема продаж та видача довіреності на керування іншій особі. , а так як позивач не повідомив страхову компанію про видачу довіреності ОСОБА_5 то таким чином не виконав умови договору , що відповідно до п. 11.1.6 є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування не звернувши при цьому увагу , що позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з підстав визначених у п.п. 11.1.3 та 13.3 Договору страхування , а не з підстав на які послався суд , п. 11.1.6. невиконання страхувальником умов договору. Фактично суд першої інстанції самостійно встановив інші підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Також з матеріалів справи вбачається , що позивач мав намір продати свій автомобіль, який був предметом застави у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і який був предметом договору страхування, про що вів перемовини з гр.. ОСОБА_5(а.с. 9 т.2), але договір купівлі продажу так і не відбувся . Посилання відповідача по справі , що позивач передав ключі від гаражу в якому знаходився автомобіль іншій особі і це є порушенням умов договору, оскільки підвищився ступінь ризику страхування, є необґрунтованими, оскільки договором страхування не передбачено умови зберігання автомобіля і місце його стоянки. Ключі від автомобіля і вся документація на автомобіль знаходились у позивача і іншим особам не передавались. Після настання страхового випадку ключі від автомобіля і документи на автомобіль були передані органам досудового слідства , що не протирічить договору страхування та правилам страхування.

Колегія суддів дійшла висновку, що позивач по справі надав переконливі докази того , що в результаті незаконного заволодіння невідомими особами його транспортним засобом, автомобілем марки - Lexus LS 460L 2007 року випуску д/н НОМЕР_1, настав страховий випадок визначений у договорі добровільного страхування № 012080/4007/0000033, транспортного засобу Lexus LS 460L 2007 року випуску д/н НОМЕР_1. Позивач вчасно надав до страхової компанії заяву та всі необхідні документи визначені п.10.1.4 договору страхування, а відповідач по справі необґрунтовано відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 979 ЦК України , за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події(страхового випадку) виплатити другій стороні(страхувальникові) або іншій особі, визначений у договорі , грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати умови договору.

Відповідно до п.10.1. Договору страхування, виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з умовами договору на підставі заяви Страхувальника або вигодонабувача його спадкоємця, правонаступника або особи , яка має належним чином оформлене повноваження від Страхувальника і страхового акту , що складається Страховиком після отримання всіх необхідних документів визначених розділом 10 Договору страхування.

При настанні страхового випадку за ризиком «Незаконне заволодіння»Страховик здійснює виплату страхової суми за відрахуванням франшизи і зносу за період дії договору( п. 10.1.7).

Умовами договору визначено , що відповідно до пункту 1.3. договору франшиза становить 0%, відшкодування збитків проводиться без врахування зносу(п.1.8 договору).

Позивачем по справі надано розрахунок страхової суми яка підлягає стягненню з відповідача., з якого вбачається , що сума страхового відшкодування становить 619000 гривень. Загальна сума страхового платежу становить 45248.92 гривні. Страхувальник повинен здійснити чотири страхових платежів по 11312,23 гривні. Страхувальник здійснив два платежі 25.09.2009 року, та 22.12.20109 року в сумі 22624.46 гривень, 3 та 4 страховий платежі не були здійсненні в звязку з перебуванням справи в суді , позивач самостійно відняв суми несплачених страхових платежів від страхової суми. Сума страхової виплати на думку позивача становить 596375.56 гривень(619000-22624.460).

В частині розрахунку пені позивач надав розрахунок, відповідно до п.3.ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування» п.12.3. Договору страхування і просив стягнути з відповідача пеню за період з 26.05.2010 року по 01.02.2011 року , що складає 248 днів про строчки , що становить 14790,72 гривень (596375,56 грв. х 0.01%=59.64 х 248).

Відповідач по справі своїх заперечень відносно розрахунку, зробленого позивачем, не надав. Колегія суддів погодилась з даним розрахунком і дійшла висновку, що сума яка підлягає стягненню становить: страхове відшкодування в розмірі 596375.56 грв.., пеня в розмірі 14790.72 грв.

Вигодонабувач, заперечень відносно суми стягнення та особи на користь якої проводиться стягнення , до суду не надав.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, вимоги не підлягають задоволенню за їх невмотивованістю.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів апеляційного суду Кіровоградської області:

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01.02.2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення .

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «УНІКА», третя особа ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», м. Київ 01601, вулиця Рейтарська 37, код ЄДРПОУ 20033533 на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 596375( пятсот девяносто шість тисяч триста сімдесят пять гривень) 56 коп. та пеню в розмірі 14790 ( чотирнадцять тисяч сімсот девяносто гривень) 72 коп. , всього 611166 (шістсот одинадцять тисяч сто шістдесят шість гривень ) 28 коп. та понесені судові витрати в розмірі 1090 ( одна тисяча девяносто) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», м. Київ 01601, вулиця Рейтарська 37, код ЄДРПОУ 20033533 на користь держави 1700 (одна тисяча сімсот) гривень

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з моменту набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Головуючий

Судді -