Постанова № 15734278, 17.05.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/920/11

14:50 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

сторін:

представника позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

представника відповідача - Руснака Д.М;

прокурора - Романюка В.І., на підставі посвідчення № 297,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомпрокурора Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької областідофермерського господарства «Зеленогайська мрія»про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області (далі - позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фермерського господарства «Зеленогайська мрія» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 16594,51 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 16594,51 грн., з яких 10744,50 грн. - орендна плата за землю, 1695,13 грн. - застосовані штрафні (фінансові) санкції, 399,04 грн. - нарахована пеня. Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена прокурор звернувся в інтересах Новоселицької МДПІ Чернівецької області до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

В судовому засіданні прокурор та представник Новоселицької МДПІ Чернівецької області підтримав заявлений в їх інтересах позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачем в судовому засіданні подано письмову заяву в якій зазначив, що заявлений прокурором в інтересах Новоселицької МДПІ Чернівецької області адміністративний позов про стягнення податкової заборгованості в сумі 16594,51 грн. визнає в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке.

Судом встановлено, що фермерське господарство «Зеленогайська мрія» (60307, с. Зелений гай, Новоселицький район Чернівецька область, ідентифікаційний код 34699724) зареєстроване, як юридична особа Новоселицькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 18.12.2006 р. та взяте Новоселицькою МДПІ Чернівецької області на податковий облік 19.12.2006 р. за № 322 (а.с. 4-5, 6, 38).

На підставі договору оренди земельної ділянки № 01 від 11.01.2010 р., укладеного між Зеленогайською сільською радою та відповідачем, останній прийняв в оренду земельну ділянку площею 6,0 га, яка розташована в с. Зелений гай Новоселицького району Чернівецької області.

Відповідно до умов вказаного договору та рішення Зеленогайської сільської ради ІV сесії VІ скликання № Б-7 від 12.01.2011 р. про встановлення ставок плати за оренду землі на території Зеленогайської сільської ради на 2011 р. відповідач отримав в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для обслуговування будівель та ведення фермерського господарства.

На початку 2010 р. та 2011 р. відповідачем до Новоселицької МДПІ Чернівецької області було подано податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, які зареєстровано відповідно за № 1232 від 30.01.2010 р. та № 1671 від 30.01.2011 р. (а.с. 7-8, 10).

30.01.2010 р. відповідач надав до Новоселицької МДПІ Чернівецької області податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 р., про що свідчить вхідний № 1232 (а.с. 10).

Відповідно до поданої декларації, відповідач задекларував суму орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету в 2010 р. за договором оренди в розмірі 20998,07грн., з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями по 1749,73 грн.

Разом із декларацією, відповідачем подано відомості із договору оренди землі (додаток 1 до податкової декларації), з якої вбачається, що задекларована сума орендної плати нарахована відповідачем на підставі договору оренди земельної ділянки № 01, укладеного з Зеленогайською сільською радою (а.с. 11).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції Закону, що діяв на момент спірних відносин), платники податків і зборів (обов'язковихплатежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначається Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-XII (в редакції Закону, що діяв на момент спірних відносин, далі - Закон № 2535-XII).

Згідно ст. 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Стаття 26 Закону № 2535-XII визначено, що за порушення цього Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Визначені у податкових деклараціях суми орендної плати відповідачем частково було сплачено, у звязку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2181-III) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Як зазначено у п. 1.7 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п. п. 1.2 - 1.4 ст. 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону).

Абзацом 3 п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У випадку оскарження податкового зобовязання нарахованого контролюючим органом в адміністративному порядку чи до суду сума такого податкового зобов'язання вважається неузгодженою (п. п. 5.2.2, 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону). При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (тобто протягом 10 календарних днів після подання податкової декларації чи з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судовим розглядом встановлено, що 06.10.2010 р. позивачем проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства відповідачем за період з 01.02.2010 р. по 05.10.2010 р., за результатами якої виявлено затримку сплати орендної сплати, про що складено акт (а.с.12).

На підставі висновків акту перевірки, позивачем винесено податкові повідомлення рішення форми «Ш» про застосування до відповідача штрафних санкцій, зокрема: № 788/150003551500/0 від 06.10.2010 р. в розмірі 828,00 грн., № 789/150003561500/0 від 06.10.2010 р. в розмірі 700,16 грн., № 790/150003571500/0 від 06.10.2010 р., в розмірі 166,97 грн.

Про отримання вказаних рішень відповідач в судовому засіданні не заперечував, в судовому та/або адміністративному порядку їх не оскаржував.

Також судовим розглядом встановлено, що 31.01.2011 р. відповідач надав до Новоселицької МДПІ Чернівецької області податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 р., про що свідчить вхідний № 1671 (а.с. 7-8).

Відповідно до поданої декларації, відповідач задекларував суму орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету в 2011 р. за договором оренди в розмірі 20996,80грн., з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями по 1749,73 грн.

Разом із декларацією, відповідачем подано відомості про наявні земельні ділянки (додаток 1 до податкової декларації), з якої вбачається, що задекларована сума орендної плати нарахована відповідачем на підставі договору оренди земельної ділянки № 01, укладеного з Зеленогайською сільською радою (а.с. 9).

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи, сума податкового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 16594,51 грн., з яких 10744,50 грн. - орендна плата за землю, 1695,13 грн. - застосовані штрафні (фінансові) санкції, 399,04 грн. - нарахована пеня, відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час судового розгляду справи відповідач повністю визнав позов в розмірі 16594,51 грн.

Згідно ст. 112 та 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково протягом усього часу судового розгляду. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, суд приймає повне визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог чинного законодавства в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 16594,51 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 158, 162, 160- 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фермерського господарства «Зеленогайська мрія» (60307, с. Зелений гай, Новоселицький район Чернівецька область, ідентифікаційний код 34699724) податкову заборгованість в сумі 16594,51 грн., а саме: 10744,50 грн. орендна плата за землю, 1695,13 грн. штрафні санкції, 399,04 грн. пеня - на р/р № 33218812700167 одержувач місцевий бюджет Зеленогайської сільської ради, банк одержувача УДК в Чернівецькій області, код одержувача № 23246028, МФО 856135.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 20.05.2011 р.

Суддя В.К. Левицький