Постанова № 15733030, 12.05.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/684/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представника позивача

представників відповідачів Шеремети В.В.,

Кундиловської М.М.,

Орлова О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства "ТЕСМО-М" м. Хмельницький Хмельницької області до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області , головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000012304/0/9 від 05.01.2011 року і стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» м. Хмельницький 276000 грн., відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість заявленої у вересні 2010 року.

Також позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 0000032307/0/110 від 28.01.2011 року, № 0000022307/0/111 від 28.01.2011 року, і стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» м. Хмельницький 621116 грн., відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість заявленої у жовтні 2010 року.

Ухвалою суду від 18 лютого 2011 року вказані позови були обєднанні в одне провадження.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за серпень 2010 року, за наслідками якої відповідачем було складено акт перевірки від 22.12.2010 року № 13149/23 7/14152653. За результатами висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від № 0000012304/0/9 від 05 січня 2011 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 276000 грн.

Також відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за вересень 2010 року, за наслідками якої відповідачем було складено акт перевірки від 20.01.2011 року № 333/23 7/14152653. За результатами висновків акту перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення рішення від № 0000032307/0/110 від 28.01.2011 року, яким позивачу було встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 114884 грн., і № 0000022307/0/111 від 28.01.2011 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 621116 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення позивач вважає протиправними, так як за результатами проведених перевірок не встановлено відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, висновки перевіряючих позивач вважає такими, що суперечать чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнив, уточнені позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення рішення відповідача протиправні, так як позивачем було правомірно заявлено податок на додану вартість у загальній сумі 897116 грн., до бюджетного відшкодування за серпень, вересень 2010 року, тому податкові повідомлення - рішення № 0000012304/0/9 від 05 січня 2011 року і № 0000022307/0/111 від 28.01.2011 року підлягають скасуванню.

Також підлягає скасуванню податкове повідомлення рішення від № 0000032307/0/110 від 28.01.2011 року, яким позивачу було встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 114884 грн., так як позивач правомірно відніс суму податку на додану вартість у податковий кредит на підставі відповідних податкових накладних.

З Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» м. Хмельницький просить стягнути 806296 грн., відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, в звязку з тим, що за податковим повідомленням - рішенням № 0000012304/0/9 від 05 січня 2011 року частково відшкодовано податок на додану вартість в сумі 90820 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення рішення є законними, так як перевірками встановлено відсутність господарської діяльності ЗАТ «Тесмо - М» у вересні 2010 року із ТОВ «Універсал - Трансавто».

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 27.09.1999 року за номером запису 0964, є юридичною особою, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним до 01.01.2011 року та ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобовязаний їх сплачувати в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Позивач взятий на податковий облік 24.01.1993 року у відповідача за № 1446, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 141526522254, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 31784154 від 05.01.2000 року.

Податковим органом проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за серпень 2010 року, за наслідками якої відповідачем було складено акт перевірки від 22.12.2010 року № 13149/23 7/14152653.

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, а саме: позивачем завищено бюджетне відшкодування у вересні 2010 року на 276000 грн.

За результатами висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від № 0000012304/0/9 від 05 січня 2011 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 276000 грн.

До такого висновку в акті перевірки посадова особа податкового органу прийшла в звязку з тим, що 19 жовтня 2010 року позивачем була подана податкова декларація по податку на додану вартість за вересень 2010 року, згідно якої та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку становить 414631 грн., у сумі 276000 грн., податку на додану вартість позивачу у відшкодуванні відмовлено.

При проведенні перевірки позивача було використано акт від 30.11.2010 року № 5700/23-34/369192211/26 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань правових відносин ТОВ «Універсал - Трансавто», проведеною посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси, в якому зазначено про неможливість здійснення підприємством господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, здійснення операцій з товаром, який не придбавався, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в разі відсутності управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Позивач вважає, що зазначеною перевіркою доведено, що операції ТОВ «Універсал - Трансавто» з його контрагентами-покупцями в тому числі і з закритим акціонерним товариством «Тесмо - М» є операціями без мети настання реальних наслідків, так як операції з продажу товару не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились в звязку з відсутністю такого факту, тобто ТОВ «Універсал - Трансавто» фактично не здійснювало у травні-серпні 2010 року фінансово-господарські операції з покупцями, що свідчить про укладення з покупцями угод без мети настання реальних наслідків, а його діяльність була спрямована на здійснення операцій повязаних з отриманням податкової вигоди.

Крім того ДПІ у Київському районі м. Одеси листом від 21.12.2010 року повідомило про неможливість проведення перевірки ТОВ «Універсал - Трансавто» у звязку з його відсутністю за вказаною юридичною адресою.

Враховуючи викладене позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних на отримання заготовок резервуарів для зберігання молока від ТОВ «Універсал - Трансавто».

Також відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за вересень 2010 року, за наслідками якої відповідачем було складено акт перевірки від 20.01.2011 року № 333/23 7/14152653.

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем завищено бюджетне відшкодування у жовтні 2010 року на 621116 грн, а також занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 27 податкової декларації) на 114884 грн.

За результатами висновків акту перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення рішення від № 0000032307/0/110 від 28.01.2011 року, яким позивачу було встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 114884 грн., і № 0000022307/0/111 від 28.01.2011 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 621116 грн.

До такого висновку в акті перевірки посадова особа податкового органу прийшла в звязку з тим, що 22 листопада 2010 року позивачем була подана податкова декларація по податку на додану вартість за жовтень 2010 року, згідно якої та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку становить 621116 грн.

Встановлюючи, що позивач завищив бюджетне відшкодування у жовтні 2010 року на суму 621116 грн., посадова особа податкового органу посилається на обставини, встановлені попередньою перевіркою, яка оформлена актом перевірки від 22.12.2010 року № 13149/23 7/14152653, тобто що позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних на отримання заготовок резервуарів для зберігання молока від ТОВ «Універсал - Трансавто» в звязку з відсутністю господарської діяльності закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» у вересні 2010 року із ТОВ «Універсал - Трансавто».

Із такими висновками податкового органу у актах перевірок від 22.12.2010 року № 13149/23 7/14152653, від 20.01.2011 року № 333/23 7/14152653 суд не погоджується враховуючи наступне.

Між закритим акціонерним товариством «Тесмо - М» і ТОВ «Універсал - Трансавто» м. Одеса було укладено договір поставки № 37 від 30.07.2010 року, згідно якого ТОВ «Універсал - Трансавто» як постачальник зобовязувався на умовах та в порядку визначених договором поставити і передати у власність покупцю заготовки резервуарів для зберігання молока у кількості 22 шт. Загальна вартість договору складає 6072000 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1012000 грн., що підтверджується самим актом перевірки, поясненнями сторін, копією договору доданого до матеріалів справи.

На виконання умов договору у серпні 2010 року ТОВ «Універсал - Трансавто» відвантажило позивачу резервуари для зберігання молока у кількості 6 штук згідно видаткової накладної № РН-0000036 від 11.08.2010 року на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 276000 грн.

Транспортування вказаних резервуарів у серпні 2010 року проводив ПП ОСОБА_6, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

У серпні 2010 року позивач перерахував кошти згідно платіжного доручення № 2168 від 11.08.2010 року.

У вересні 2010 року позивач перерахував кошти згідно платіжних доручень № 2265 від 02.09.2010 року, № 2307 від 16.09.2010 року, № 2347 від 28.09.2010 року.

Згідно видаткових накладних № РН-0000069 від 02.09.2010 року на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 138000 грн., № РН-0000070 від 16.09.2010 року на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 230000 грн., № РН-0000071 від 28.09.2010 року на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 368000 грн., ТОВ «Універсал - Трансавто» у вересні 2010 року відвантажило позивачу резервуари для зберігання молока у кількості 16 штук.

Транспортування вказаних резервуарів у вересні 2010 року проводив ПП ОСОБА_6, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Вивчення зазначених обставин дає суду підставу зробити висновок, що у серпні, вересні 2010 року відбулось повне виконання договору поставки укладеному між позивачем та ТОВ «Універсал - Трансавто», а саме: позивач повністю перерахував кошти за товар згідно умов договору, ТОВ «Універсал - Трансавто» поставив позивачу повністю заготовки резервуарів для зберігання молока у кількості 22 шт., і згідно видаткових накладних продавця загальна сума податку на додану вартість становить 1012000 грн., в тому числі за серпень 2010 року в сумі 276000 грн., і за вересень 2010 року в сумі 736000 грн.

На всі суми податку на додану вартість позивач отримав від ТОВ «Універсал - Трансавто» належно оформлені податкові накладні, що представниками відповідачів не заперечується і підтверджується їх копіями доданими до матеріалів справи.

Як зазначено вище у мотивувальній частині рішення у вересні 2010 року позивач заявив до відшкодування податок на додану вартість в сумі 414631 грн., за серпень 2010 року, і в сумі 276000 грн., йому у відшкодуванні було відмовлено, та у жовтні 2010 року позивач заявив до відшкодування податок на додану вартість в сумі 621116 грн., за вересень 2010 року, а податок на додану вартість в сумі 114884 грн., відніс до податкового кредиту.

Згідно п. п. 1.5, 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» звітний (податковий період) період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, а податковим зобовязанням є загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому періоді), що визначена згідно з цим Законом.

П. п. 7.8.1, п. 7.8, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням певних обставин за цим же Законом.

Відповідно п. п. 4.1.1, 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п. п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті, та зобовязаний протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця подати податкову декларацію за базовий податковий (звітний) період, у разі якщо базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Згідно п. п. 7.7.4, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Право на бюджетне відшкодування виникає у разі наявності різниці між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

П. п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. п. 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналізуючи дану норму Закону, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно виконана податкова накладна. Маючи відємне значення суми за різницею між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду платник податку має право на бюджетне відшкодування суми податку, фактично сплаченій позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Також визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді є фактична оплата сум податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

За звітний період, тобто за вересень 2010 року 19 жовтня 2010 року позивачем була подана податкова декларація по податку на додану вартість, згідно якої та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку становить 414631 грн., у сумі 276000 грн., податку на додану вартість позивачу у відшкодуванні відмовлено та за звітний період, тобто за жовтень 2010 року 22 листопада 2010 року позивачем була подана податкова декларація по податку на додану вартість, згідно якої та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку становить 621116 грн.

Вказані декларації були подані відповідно до правил встановлених п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як встановлено із пояснень сторін, та матеріалів перевірки позивачем для проведення перевірки з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, надано відповідачу договір постачання, належно заповнені податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні та документи бухгалтерського обліку. Копії вказаних документів додані до матеріалів справи.

Суд не бере до уваги копії письмових пояснень ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, відібрані працівниками податкової міліції, так як вони не являються доказами.

Суд також не бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_6, відібрані працівниками податкової міліції, так як вони не являються доказом. Допитати ОСОБА_6, в якості свідка у судовому засіданні не представилось можливим за повідомленням Одеського окружного адміністративного суду на виконання окремого доручення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.04.2011 року за № 2-а/1570/2270/684/11/14308/2011.

Висновки актів перевірки, які ґрунтуються на висновках акту перевірки від 30.11.2010 року № 5700/23-34/369192211/26 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань правових відносин ТОВ «Універсал - Трансавто», проведеною посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси, та пояснення представника державної податкової інспекції відносно того, що правовідносини позивача та ТОВ «Універсал - Трансавто» є безтоварними не відповідають встановленим обставинам, суд також не бере до уваги, так як бюджетне відшкодування не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни ТОВ «Універсал - Трансавто», яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є платником податку на додану вартість.

Вивчення змісту актів перевірки позивача від 22.12.2010 року № 13149/23 7/14152653, від 20.01.2011 року № 333/23 7/14152653 дає суду підставу вважати, що позивач проводить виготовлення та реалізацію виробленої продукції, формує не тільки податковий кредит а також податкові зобовязання по податку на додану вартість, тобто є активним господарюючим субєктом, який для випуску продукції повинен отримувати певні товарно-матеріальні цінності.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10, повідомив суду, що особисто приймав заготовки резервуарів для зберігання молока у кількості 22 шт., за товарно-транспортними накладними, які були вигружені автокраном на території підприємства.

Обєктивно такі обставини підтверджуються копією акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 12 про надання послуг позивачу автокраном.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення відповідача № 0000012304/0/9 від 05.01.2011 року, № 0000032307/0/110 від 28.01.2011 року, № 0000022307/0/111 від 28.01.2011 року є такими, що суперечать законодавству, тому їх необхідно визнати протиправними та скасувати і стягнути із Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» м. 806296 грн., відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити частково з врахуванням зменшення суми стягнення відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Суд вважає також за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» 3406,80 грн., судових витрат, понесених позивачем при зверненні до суду відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області № 0000012304/0/9 від 05 січня 2011 року, № 0000032307/0/110 від 28 січня 2011 року, № 0000022307/0/111 від 28 січня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» м. Хмельницький 806296 грн., (вісімсот шість тисяч двісті девяносто шість грн.,) відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» м. Хмельницький 3406,80 грн., (три тисячі чотириста шість грн., вісімдесят копійок ) судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2011 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський