Ухвала суду № 15731709, 22.05.2011, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

2-209/11 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2011 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Куксова В.В.

при секретарі Ремез Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3, треті особи Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», орган опіки і піклування Алуштинської міської ради про припинення права власності на частку квартири з виплатою грошової компенсації, визнання права власності на частку квартири, зобов'язання до певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про припинення права власності на частку квартири з виплатою грошової компенсації, визнання права власності на частку квартири, зобов'язання до певних дій.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_1 була приватизована ОСОБА_1, її батьком ОСОБА_4 та її матерію ОСОБА_5 в рівних частках. Через деякий час її батько ОСОБА_4 оформив шлюб з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер. Після нього залишилось спадкове майно у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, яку він заповів своїй дружині ОСОБА_2 Оскільки від сумісного життя з ОСОБА_2 у її батька народився син ОСОБА_3, в порядку ст. 1241 ЦК України він також став його спадкоємцем. Таким чином ОСОБА_2 успадкувала 5/18 часток квартири, ОСОБА_3 успадкував 1/18 частку квартири, тобто загалом 1/3 частку квартири. 05.10.2009 року мати позивача ОСОБА_5 подарувала їй свою 1/3 частку спірної квартири. Однак сумісне проживання в одній квартири сімї позивача та сімї відповідача неможливо, у звязку з неприязними стосунками, а також з причини наявності у позивача трьох дітей, і наявності у відповідача іншого житла в м. Запоріжжі, де вона зареєстрована і проживає. Вважає за можливе припинити право власності відповідача на належну їй частку спірної квартири, оскільки вона є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування квартирою являється неможливим. Також зазначає, що із-за дій відповідача вона не може потрапити у належну їй квартиру, оскільки відповідач здає її в найом іншим особам. У звязку з чим, з врахуванням уточнення позовних вимог, просить суд припинити право власності відповідачів на належні їм частки квартири, визнати за нею право власності на дані частки квартири, стягнути з позивача на користь відповідачів вартість частки квартири, зобовязати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від квартири АДРЕСА_1 і не перешкоджати їй у володінні, користуванні і розпорядженні квартирою, зобовязати КРП СМБРТІ зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на 5/18 та 1/18 частки квартири АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсягу, просить задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні залишили позов на розсуд суду.

Заслухавши осіб, які з'явились в судове засідання дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.383 ч.1 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 21.01.19994 року та на підставі договору дарування від 05.11.2009 року належить загалом 2/3 частки квартири АДРЕСА_1

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.07.2010 року ОСОБА_3 належить 1/18 частка спірної квартири. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 на праві власності належить 5/18 часток спірної квартири. Тобто загалом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 належить 1/3 частка спірної квартири. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є матерію неповнолітнього ОСОБА_3

Також в судовому засіданні встановлено, що між сторонами склались неприязні стосунки з приводу користування спірною квартирою, що зокрема вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.07.2010 року.

Згідно висновку №2963 від 24.11.2010 року судової будівельно-технічної експертизи від 24.11.2010 року виділ в натурі 1/36 частки квартири АДРЕСА_1 не відповідає вимогам діючих норм і при існуючому плануванні квартири неможливий. Ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 на дату проведення досліджень складає 138822 грн.

Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1)частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2)річ є неподільною;

3)спільне володіння і користування майном є неможливим;

4)таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Судом встановлено, що припинення права на частку в спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В натурі частка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділена бути не може, сумісне користування і володіння є неможливим.

Згідно квитанції №ПН1675 від 18 квітня 2011 року /а.с. 137/ ОСОБА_1 внесено на депозитний рахунок суду 138822 грн. вартості 1/3 частки спірної квартири.

Таким чином суд припиняє право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на належні ним частки спірної квартири, визнає право власності на дані частки за позивачем.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від квартири АДРЕСА_1 і не перешкоджати їй у володінні, користуванні і розпорядженні квартирою.

За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 16, 358, 365, 383, 386 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3, треті особи Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», орган опіки і піклування Алуштинської міської ради про припинення права власності на частку квартири з виплатою грошової компенсації, визнання права власності на частку квартири, зобов'язання до певних дій задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 5/18 часток квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/18 часток квартири АДРЕСА_1.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/18 частку квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/18 частку квартири АДРЕСА_1.

Вартість 5/18 і 1/18 часток квартири АДРЕСА_1 виплатити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 шляхом перерахунку Територіальним Управлінням Державної судової адміністрації в Автономній Республіці Крим грошових коштів у розмірі 138822 грн. (сто тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять дві гривні) із депозитного рахунку №37319012000604 в ГУ ДК України в АР Крим м. Сімферополь, отримувач Управління ДСА України в АР Крим, код отримувача 26273942, код банку отримувача 824026, які сплачені ОСОБА_1 по квитанції №ПН1675 від 18.04.2011 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від квартири АДРЕСА_1 і не перешкоджати їй у володінні, користуванні і розпорядженні квартирою.

Зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на 5/18 та 1/18 частки квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: