Постанова № 15729744, 11.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2287/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі -Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представника позивача - Солдатенко Є.С.

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Полтаві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Трансексімцентр"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2011 року Приватне підприємство " Трансексімцентр"(по тексту -позивач, ПП "Трансексімцентр") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області(по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.02.2011 № 0000561502/0/369 та від 22.02.2011 №0000551502/0/14.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на необґрунтованість та безпідставність висновків перевірки, а тому зазначав, що працівники Кременчуцької ОДПІ дійшли помилкового висновку щодо порушення ПП «Трансексімцентр»положень Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірність висновків перевірки від 31.01.2011, а тому і правомірність прийнятих за її результатами податкових повідомлень- рішень, оскільки позивачем порушено вимоги Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог,

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство "Трансексімцентр" зареєстровано, як юридична особа 26.07.2005 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 33672476. Підпримєтво взято на облік в органах державної податкової служби 01.08.2005, також являється платником податку на додану вартість про що видано свідоцтво № 23487435 від 04.08.2005, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що з 19.01.2011 по 31.01.2011 інспектором Кременчуцької ОДПІ проведено документальну (камеральну) невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства "Трансексімцентр", поданої за листопад 2010 року (дата реєстрації в податковому органі 17.12.2010, вх.№9005678210) та уточнюючого розрахунку поданого за листопад 2010 року дата реєстрації в податковому органі 20.01.2011, вх.№900000024677)

За результатами перевірки складено акт від 31.01.2011 № 351/51-3222/33672476 за висновками якого встановлено порушення підпункту 1.7. статті 1, підпункту 7.4.1, 7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 16654,00 грн та відповідно завищення залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 11916 грн, занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 4738 грн, а саме: за листопад 2010 року на суму 4738 грн.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Позивач не погодившись із висновками акту перевірки направив 08.02.2011 Кременчуцькій ОДПІ заперечення на акт від 31.01.2011 № 351/51-3222/33672476.

Кременчуцька ОДПІ за вих. № 5995/10/15-322 від 16.02.2011 надано ПП "Трансексімцентр", відповідь на заперечення, за висновками якого порушення, викладені в акті перевірки встановлені відповідно до чинного законодавства.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 22.02.2011 податкові повідомлення рішення:

№0000561502/0/369 яким визначено ПП "Трансексімцентр", суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 5922,50 грн (в тому числі за основним платежем 4738,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1184,50 грн).

№0000551502/0/14 яким ПП "Трансексімцентр" зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі: 11916 грн за платежем податок на додану вартість по декларації за листопад 2010 року (вх. №9005678210 від 17.12.2010) та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2979,00 грн.

Проте позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийняття Кременчуцькою ОДПІ оспорюваних податкових повідомлень рішень , то суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит в листопаді 2010 року на суму 16654 грн на підставі податкових накладних від 02.11.2011 № 170, від 09.11.2010 № 171, від 09.11.2010 № 172, від 16.11.2010 № 167, від 18.11.2010 № 168, виписаних Приватним підприємством "Нафта-Капітал", що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Перевіркою виявлено безпідставне збільшення податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних, внаслідок чого позивачем завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 11916 грн, занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 4738 грн, а саме: за листопад 2010 року на суму 4738 грн.

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на те, що у ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Посилалась також на те, що згідно акту обстеження №18 від 17.01.2011 ПП "Нафта-Капітал" не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку з чим за ініціативою Кременчуцької ОДПІ даному підприємству 20.01.2011 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Суд погоджується названими доводами податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту з урахуванням наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надано суду договір №01/11 від 01.11.2010, укладений між ПП «Нафта Капітал» (продавець) та ПП «Трансексімцентр»(Покупець). Предметом договору, відповідно до пункту 1 стало те, що Продавець зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Продукцію на умовах даного договору. Кількість, асортимент і номенклатура Продукції зазначається у вантажних документах (пункт 2.1. Договору). Транспортування Товару відбувається Покупцю автомобільним транспортом Продавця та/або автомобільним транспортом Покупця (пункт 3.1.Договору). Датою поставки вважається дата передачі продукції у відповідності з вантажними документами (пункт 3.2. Договору).

Також позивачем надано видаткові накладні та рахунки фактури:

від 02.11.2010 згідно із якою постачається «Скло рідке натрієве модуль 2,9-3,0»кількістю 17.4 тонн вартістю без ПДВ 1116,67 грн, в сього на суму 19430,00 грн та ПДВ 3886,00 грн;

від 09.11.2010 - згідно із якою постачається «Скло рідке натрієве модуль 2,9-3,0»кількістю 17.4 тонн вартістю без ПДВ 1116,67 грн, в сього на суму 19430,00 грн та ПДВ 3886,00 грн;

від 09.11.2010 згідно із якою постачається «Компонент пічного палива»1850,00 літрів варістю300 грн без ПДВ, всього на суму 5550,00 грн та ПДВ 1110,00 грн;

від 16.11.2010 згідно із якою постачається «Скло рідке натрієве модуль 2,9-3,0»кількістю 17.4 тонн вартістю без ПДВ 1116,67 грн, в сього на суму 19430,00 грн та ПДВ 3886,00 грн;

18.11.2010 згідно із якою постачається «Скло рідке натрієве модуль 2,9-3,0»кількістю 17.4 тонн вартістю без ПДВ 1116,67 грн, в сього на суму 19430,00 грн та ПДВ 3886,00 грн;

А також, податкові накладі, які і стали підставою для формування податкового кредиту позивача за листопад 2010 року: від 02.11.2011 № 170, від 09.11.2010 № 171, від 09.11.2010 № 172, від 16.11.2010 № 167, від 18.11.2010 № 168.

Інших документів по вказаній господарській операції позивач суду не представив.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, придбаний товар у ПП «Нафта-капітал»було перепродано іншим контрагентам, які здійснювали самовивіз від «Нафта-капітал», в підтвердження надали, копії товарно-транспортних накладних, договір видаткові та податкові накладні.

Як вже зазначено вище, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Дослідивши надані суду первинні документи суд дійшов висновку, що вони не підтверджують реальність здійснення господарської операції з поставки товару (скло натрієве,компонент пічного палива), придбаного саме у ПП «Нафта-капітал», оскільки договори з ТОВ «Сіоліт Плюс»та ТОВ «Юніоннафтопродукт»укладені 01.10.2010 та 01.08.2010 відповідно, раніше аніж позивачем укладений договір з ПП «Нафта капітал»(01.11.2010), також вартість товару (скло натрієве та компонент пічного палива) зазначена видаткових накладних і податкових накладних на ім'я вказаних контрагентів відрізняється від вартості цього ж товару вказану у товарно - транспортних накладних де фігурує ПП "Нафта -Капітал", також відрізняється кількість товару компоненту пічного палива, вказану у видаткових/податкових накладних від ПП «Нафта Капітал»1850,00 літрів від кількості вказаної у видаткових /податкових накладних від позивача - 8850,00 літрів.

При цьому слід звернути увагу, що подані позивачем видаткову і податкову накладну та рахунок від 05.11.2010 від ПП «Єколінія»(Дніпропетровськ) іще на продаж ПП «Трансексімцентр»7000,00 літрів пічного палива, суд оцінює критично, оскільки у відповідності до товарно-транспортної накладної від 09.11.2010, то відвантаження саме: 8850 літрів компоненту пічного палива здійснювалося 09.11.2011 із м. Дніпродзержинська до м. Першотравневськ саме від вантажовідправника ПП «Нафта капітал», а не від ПП «Єколінія».

Знову ж таки, у видатковій накладній № РН-153 від 09.11.2011 від ПП «Трансексім центр» мова йде про 8850 літрів «Компенету пічного палива», водночас у податковій накладній від цього ж 09.11.2011 зазначено 850 літрів цього ж товару, при цьому у товарно транспортній накладній від 09.11.2011 вказано 8850,00 грн і при цьому за іншою ціною.

Крім того, позивачем не надано суду доказів оплати контрагентами ТОВ «Сіоліт Плюс»та ТОВ «Юніоннафтопродукт», отриманого товару.

У відповідності до абзацу 1 пункту 1.4. статті 1 Закону №168/97ВР поставка товарів будь-які операції цивільно-правового характеру, які передбачають передачу прав власності на товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З системного аналізу Закону №168/97ВР відмінними ознаками передачі майна є перехід права власності на майно та договірний характер відносин, в рамках яких здійснюється така передача.

Згідно із підпунктом 7.2.6 цього Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно із підпунктом 7.2.3 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

За наведених обставин наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих підприємству податкових накладних, не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товарів, зазначених в податкових накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження, та, відповідно, не формував податкові зобовязання.

Сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце. Про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як відсутність у постачальника позивача ПП «Нафта капітал»необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що надання позивачем належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Суд вважає, що надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не підтверджують фактичне отримання товарів від ПП "Нафта-Капітал" та їх використання у господарській діяльності, а тому це свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення ПП "Трансексімцентр" податкового кредиту в розмірі 16654 грн, внаслідок чого позивачем завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 11916 грн, занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 4738 грн, а саме: за листопад 2010 року на суму 4738 грн.

Вказані позивачем порушення порядку оформлення результатів перевірки, через ненадання позивачу відповіді на заперечення до актів перевірки в триденний термін з дня їх подання, не беруться до уваги судом в якості обставин, які тягнуть за собою скасування спірних рішень, оскільки вказані порушення самі по собі не впливають на законність їх прийняття.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Суд вважає, що на підставі вказаної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафні (фінансові) санкції в сумі 1184,50 грн та 2979,00 грн відповідно .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 22.02.2011 №0000551502/0/14 та № 0000561502/0/369 прийнято Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

А відтак позовні вимоги ПП "Трансексімцентр"" про їх скасування задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Трансексімцентр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 16 травня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко