Рішення № 1572869, 16.04.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2008 р. Справа № 47/57-08

вх. № 1730/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Варибрус В.А. за довіреністю №305-3 від 02.01.2008р. відповідача - Зайцева О.О. за довіреністю від 24.03.2008р.

розглянувши справу за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАМІ ЛТД", м. Харків

про стягнення 71941,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 68816,35грн., пені у розмірі 1395,18грн., інфляційних у ромірі 1520,84грн., 3% річних у розмірі 209,28грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору поставки №197-009 від 22.08.2006р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 719,42грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 12.04.2008р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами не згоден з підстав зазначених у відзиві на підставі чого просить суд відмовити позивачу у позові.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 197-099 від 22.08.2006р. строком дії до 31.12.2007р. Відповідно до умов даного договору позивач зобов"язався виготовити та поставити відповідачу продукцію, а відповідач у свою чергу зобов"язався прийняти та оплатити продукцію в номенклатурі, кількості та за цінами відповідно до Специфікації №1 з використанням давальницьких матеріалів відповідача.

Як свідчать матеріали справи між сторонами було укладено 13.12.2007р. додаткову угоду №2 до договору № 197-099 від 22.08.2006р., відповідно до якої був продовжений строк дії договору до 31.12.2007р.

Позивач свої договірні зобов"язання виконав своєчасно та належним чином, а саме виготовив із використанням давальницьких матеріалів відповідача продукцію та поставив її на умовах, викладених у п. 2.1 договору поставки №197-099 від 22.08.2006 р.

Відповідач, згідно накладної № 980 від 14.11.2007р. та довіреностями серії ЯОН № 114018 від 05.11.2007р., серії ЯОН № 114019 від 05.11.2007р., отримав продукцію, але її вартість в установлений договором строк (п.3.2. договору) не сплатив.

Згідно вказаного пункту договору, 100% оплата поставленої продукції повинна бути здійснена відповідачем протягом 2 місяців з моменту фактичної відгрузки продукції на підставі рахунку - фактури.

Оскільки відповідач отримав продукцію 14.11.2007р. позивач вважає, що відповідач мав виконати своє грошове зобов'язання у період з 14.11.2007р. по 13.01.2008р., тобто останнім днем сплати грошових коштів є 13.01.2008р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 68816,35грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.2 договору поставки №197-099 від 22.08.2006р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від суми оплати за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1395,18грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 1520,84грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 209,28грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 719,42грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "ІнтерАмі" ЛТД" (61002, м. Харків, вул. Професорська, 30, код 00151236 відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору (61023, м. Харків,вул. Сумська, 134, р/р 26001301780096 в філіалі "Червонобаварського відділення ПІБ" м. Харкова, МФО 351287, код 14308894) основної заборгованості у розмірі 68816,35грн., пені у розмірі 1395,18грн., інфляційних у розмірі 1520,84грн., 3% річних у розмірі 209,28грн., держмитау розмірі 719,42грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 16.04.2008р.

Суддя Светлічний Ю.В.