Постанова № 15723691, 07.02.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р. Справа № 2a-1216/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представників позивача - Васильківа О.О., Данилюк О.Б.;

представників відповідача - Яновського М.І., Савчин М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Агроресурс"

до відповідача: Державної податкової інспекції в Богородчанському районі

про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2009 р. № 0000292301/0, №0000302301/0; від 09.07.2009р. №0000292301/1, №0000302301/1; від 18.09.2009р. №0000292301/2, №0000302301/2; від 04.12.2009 р. №0000292301/3, №0000302301/3.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агроресурс" звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2009 р. № 0000292301/0, № 0000302301/0.

14.05.2010 року позивач змінив позовні вимоги, просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.04.2009 р. № 0000292301/0, № 0000302301/0, від 09.07.2009 р. №0000292301/1, №0000302301/1, від 18.09.2009 р. №0000292301/2, №0000302301/2, від 04.12.2009 р. № 0000292301/3, № 0000302301/3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем 15.06.2007 року придбано продукцію полістирол в ПП «Фірма АМК»(м.Львів) на загальну суму 116000,04 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 19333,34грн., проведено розрахунок в безготівковій формі, оформлено видаткову та податкову накладні, які підшиті у відповідну папку первинних документів придбання за 2007 рік, проте, під час перевірки повноти визначення податкового кредиту відповідачем встановлено його завищення і донараховано зобовязання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції на загальну суму 28999,50грн., з підстав не підтвердження, на момент перевірки, суми ПДВ в розмірі 19333,34грн. податковою накладною, а також неможливості проведення зустрічної перевірки постачальника, у звязку з відсутністю останнього за юридичною адресою. Крім цього, відповідачем, без врахування проведених позивачем самостійних донарахувань сум податку на прибуток, нарахувань та сплати штрафних санкцій з цього податку - визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 10700,00грн. та штрафні санкції в розмірі 22065,20грн. За наведених підстав вважає прийняті податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 23.04.2009 р. № 0000292301/0, від 09.07.2009р. №0000292301/1 від 18.09.2009р. №0000292301/2, від 04.12.2009 р. №0000292301/3; по податку на прибуток від 23.04.2009 р. №0000302301/0, від 09.07.2009р. №0000302301/1; від 18.09.2009р. №0000302301/2, від 04.12.2009р. №0000302301/3 такими, що підлягають скасуванню.

18.06.2010 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду провадження у справі було зупинено у зв'язку із призначенням судово-економічної експертизи - до одержання її результатів.

21.10.2010 року супровідним листом від 15.10.2010р. за №22/5-728 Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, у зв'язку із відсутністю оплати позивачем витрат на проведення експертизи, матеріали адміністративної справи повернуто без виконання.

23.12.2010 року, за клопотанням позивача, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду провадження у справі було зупинено у зв'язку із повторним призначенням судово-економічної експертизи - до одержання її результатів.

Згідно із супровідним листом від 12.01.2011р. №22/6-47, на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду направлено висновок судово-економічної експертизи Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.01.2011 р.

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали повністю, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, подавши письмове заперечення, згідно з яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної перевірки відповідно до вимог чинного законодавства, на основі первинних, бухгалтерських документів, які були надані позивачем в повному обсязі, крім цього в процесі апеляційного узгодження за результатами адміністративного оскарження вказані рішення були залишені без змін, що підтверджує правомірність їх винесення.

В судовому засіданні зазначили, що позивачем неналежним чином здійснювався бухгалтерський та податковий облік, що призвело до виявлення ряду порушень, наголошували на недостовірності висновків судово-економічної експертизи, просили не приймати їх до уваги як доказ і відмовити в задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази та висновок судово-економічної експертизи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Агроресурс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.12.2008р., складено акт від 08.04.2009р., за №190/23/31465882, згідно з яким встановлені порушення пп.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.1.4 п.8.1, пп.8.3.1 п.8.3 ст.8, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 10700,00грн., в тому числі за 2006 рік занижено в сумі 150,00грн., за перший квартал 2007 року завищено в сумі 34426,00грн., за перше півріччя 2007 року завищено в сумі 20299,00грн., за третій квартал 2007 року завищено в сумі 17457,00грн., за 2007 рік занижено в сумі 720,00грн., за перший квартал 2008 року занижено в сумі 30161грн., за перше півріччя 2008 року занижено в сумі 30888,00грн., за третій квартал 2008 року занижено в сумі 51261,00грн., за 2008р., занижено в сумі 9830,00грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009р. №0000302301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 32765,20грн., в тому числі за основним платежем 10700,00грн., за штрафними фінансовими санкціями - 22065,20грн.

Крім цього, актом перевірки встановлено порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент дії спірних правовідносин, в результаті чого останнім занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 19333,00грн., як наслідок, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009р. №0000292301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 28999,50грн., в тому числі за основним платежем 19333,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9666,50грн.

У відповідності до вимог статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, позивачем застосовано процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень, за результатами якого останні залишені без змін та складені податкові повідомлення-рішення від 09.07.2009 р. №0000292301/1, №0000302301/1, від 18.09.2009 р. №0000292301/2, №0000302301/2, від 04.12.2009 р. № 0000292301/3, № 0000302301/3, якими позивачу встановлено нові граничні терміни сплати податкових зобовязань.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі Закон) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1. ст.5 Закону).

Відповідно до п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

В судовому засіданні судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем при поданні декларацій з податку на прибуток за період з 01.07.2006 року по 31.12.2008 року не в повному обсязі включено до валових доходів та валових витрат суми отриманої та поверненої фінансової допомоги, невірно визначено приріст (убуток) балансової вартості запасів, не включено до валових витрат збитки, понесені підприємством у 2006 році.

За змістом підпункту «б» пункту 4.2.2. частини 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з пунктом 1.7. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року за №327, зареєстрованого в МЮУ 25.08.2005р. за №925/11205, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі Порядок), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується наявністю зазначених фактів.

В пп. 2.3.2. Порядку зазначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Провівши аналіз даних, відображених в акті перевірки від 08.04.2009 року про факти виявлених порушень податкового законодавства, керуючись вищенаведеними правовими нормами, суд дійшов висновку, що визначення завищення (заниження) валових доходів та валових витрат перевіркою встановлено по окремих епізодах, при цьому відповідачем не визначено суми валових доходів та валових витрат, а представлено тільки їх структура у процентному відношенні до даних позивача. Крім цього, при проведенні перевірки та визначенні позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток відповідачем не враховані суми збитків за 2006 рік при визначенні результатів діяльності позивача.

Вищенаведені обставини спростовують обґрунтованість висновку податкового органу про заниження податкового зобовязання по податку на прибуток за період з 01.07.2006 року по 31.12.2008 року в розмірі 10700,00грн.

Така ж позиція викладена за результатами призначеного судом експертного дослідження по даній справі, яке проводилось Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, у висновку №1804 судово-економічної експертизи у справі №2а-1216/10/0970 від 11.01.2011 року, згідно з яким документально не підтверджується висновки податкового органу про заниження податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 10700,00грн., а документально та нормативно підтверджується переплата податку на прибуток в сумі 23732,00грн.

Згідно з п.7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент дії спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з акту перевірки від 08.04.2009р., за №190/23/31465882, підставою визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 19333,00грн., та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9666,50грн., слугувало не підтвердження, на момент перевірки, суми ПДВ в розмірі 19333,34грн., податковою накладною від 15.06.2007 року №6150000003, а також відсутність можливості проведення зустрічної перевірки постачальника, у звязку із не знаходженням останнього за юридичною адресою ( том №І, а.с.81,82).

В судовому засіданні представник позивача факт відсутності на момент перевірки податкової накладної заперечував, тим, що податкова накладна від 15.06.2007 року №6150000003 на суму ПДВ 19333,34грн., підшита в папку придбання за 2007 рік під внутрішнім вхідним номером 30 і внесена в реєстр податкових накладних за червень місяць 2007 року. Крім цього, вказував на те, що жодних питань чи пояснень за результатами перевірки, з приводу, ніби то, відсутності вказаної накладної у позивача не витребовувалось.

Згідно з абзацом 5 підпункту 2.3.2. пункту 2.3. вищевказаного Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з видатковою накладною від 15.06.2007 року №РН-6-15003 позивач придбав у приватного підприємства «Фірма АМК» (м.Львів) полістирол, вартістю 116000,04грн., в тому числі ПДВ 19333,34грн., на що видано податкову накладну від 15.06.2007р. №6150000003 на суму ПДВ 19333,34грн. (том №І, а.с.26).

Придбання полістиролу згідно з податковою накладною від 15.06.2007 року відображено у бухгалтерському та податковому обліку позивача, оплачено платіжним дорученням №130 від 14.06.2007 року на суму 116000,04грн.( том №І, а.с.23,24).

В судовому засіданні встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість №10029144 приватного підприємства «Фірма АМК» анульовано тільки 24.07.2009 року, відтак на момент здійснення господарської операції між ПП «Фірма АМК» та позивачем у червні 2007 року податкова накладна від 15.06.2007 року №6150000003 складена у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» ( том №І, а.с.27).

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оприбуткування полістиролу відображено позивачем по дебету рахунку 281 «Товари на складі» та кредиту 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за червень 2007 року.

Згідно з видатковою накладною №РН-000002 від 15.06.2007 року, полістирол передано ТОВ «Інвестбуд» для проведення робіт з переробки загальною вартістю 4935,00грн. (том №ІІ, а.с.14).

Відповідно до акту №П-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.06.2007 року, укладеного між ТОВ «Інвесбуд» (Виконавець) та Позивачем (Замовник), Виконавцем будуть проведені роботи по переробці пінополістиролу 10 тон., загальною вартістю робіт - 4935,00грн.( том №ІІ, а.с.15).

По акту від 30.06.2007 року №СпТ-000016 списано на будівництво по утепленню даху, стін, стяжки 10 тон полістиролу на загальну суму 96666,70грн. (без ПДВ) з відображенням його по кредиту рахунку 281 ( том №ІІ, а.с.16).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Інвестбуд» забезпечений управлінським та технічним персоналом, виробничими активами та складськими приміщеннями для проведення робіт з переробки полістиролу (том №ІІ, а.с.17).

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що придбання аналогічної продукції (полістиролу) в інших субєктів господарювання для подальшого його використання в господарській діяльності позивачем не проводилось.

Факт перевезення вантажу позивач документально не підтвердив, пояснив суду, що користувався послугами приватних перевізників, а тому не відобразив транспортні витрати з перевезення полістиролу в бухгалтерському обліку.

З вищенаведеного, факт здійснення господарської операції підтверджується:

-видатковою накладною від 15.06.2007р. №РН-6-15-003 на суму 116000,04грн. (в т.ч. ПДВ 19333,34грн.);

-податковою накладною від 15.06.2007р. №№6150000003 на суму ПДВ 19333,34грн.;

-видатковою накладною №РН-000002 від 15.06.2007 р. про передачу полістиролу для проведення робіт з переробки;

-актом №П-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.06.2007 року, про проведення робіт по переробці пінополістиролу 10 тон., загальною вартістю робіт - 4935,00грн.;

-актом списання від 30.06.2007 року №СпТ-000016 про списання 10 тон полістиролу на загальну суму 96666,70грн. (без ПДВ).

Крім цього, необхідно зазначити, що відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. Також не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування відсутність платника податку за місцем його реєстрації.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши усі докази у справі у їх сукупності, в суду відсутні підстави для сумніву в реальності господарської операції позивача з придбання полістиролу та її відповідності дійсному економічному змісту для отримання останнім права на податковий кредит.

Наявність встановлених судом фактів підтверджується висновком №1804 судово-економічної експертизи у справі №2а-1216/10/0970 від 11.01.2011 року Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

В мотивувальній частині вказаного висновку, при відображенні дати видаткової накладної №РН-000002, допущена описка: замість цифри «15», вказана цифра «14»( том №І, а.с.234). Дана обставина досліджена в судовому засіданні шляхом витребування підтверджуючих документів, копії яких долучені до матеріалів справи ( том №ІІ, а.с.14).

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З вищевказаного та наведених правових норм, суд оцінюючи належність висновку №1804 судово-економічної експертизи від 11.01.2011 року в даній справі, встановив можливість його використання для встановлення фактів і водночас самих цих фактів як доказів при вирішенні справи по суті.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що

в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано доказів, які б спростовували встановлені судом обставини по справі.

Враховуючи вищенаведене та вказані правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Богородчанському районі від 23.04.2009 р. № 0000292301/0, №0000302301/0; від 09.07.2009р. №0000292301/1, №0000302301/1; від 18.09.2009р. №0000292301/2, №0000302301/2; від 04.12.2009 р. №0000292301/3, №0000302301/3.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:/підпис/Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 11.02.2011 року.