Постанова № 1572323, 15.04.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.08 Справа№ 28/56 А

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал”, м. Дрогобич Львівської області

до відповідача: Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, м. Дрогобич Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 17.07.2007 року №0004232301/0, від 25.09.2007 року №0004232301/1, від 04.12.2007 року №0004232301/2, від 18.02.2008 року №0004232301/3, від 17.07.2007 року №0004242301/0, від 25.09.2007 року №0004242301/1, від 04.12.2007 року №0004242301/2 та від 18.02.2008 року №0004242301/3

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м.Львів, вул.Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Шабан В.Г. –представник, Лешега П.А. –представник, Салань С.С. - представник

Від відповідача: Тенета Н.Р. –начальник юридичного відділу, Середяк Я.Б. –головний державний податковий ревізор-інспектор, Скоропад В.О. –заступник начальника ДПІ

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсал” до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 17.07.2007 року №0004232301/0, від 25.09.2007 року №0004232301/1, від 04.12.2007 року №0004232301/2, від 17.07.2007 року №0004242301/0, від 25.09.2007 року №0004242301/1 та від 04.12.2007 року №0004242301/2.

Доповненням до позовної заяви від 25.02.2008 року №42 (вх.№4526 від 26.02.2008 року) позивач доповнив позовні вимоги, просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 17.07.2007 року №0004232301/0, від 25.09.2007 року №0004232301/1, від 04.12.2007 року №0004232301/2, від 18.02.2008 року №0004232301/3, від 17.07.2007 року №0004242301/0, від 25.09.2007 року №0004242301/1, від 04.12.2007 року №0004242301/2 та від 18.02.2008 року №0004242301/3. Копію доповнення з доданими документами суд надіслав відповідачу із супровідним листом від 26.02.2008 року.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, наведених у по зовній заяві (з врахуванням доповнення до позовної заяви) та письмовому поясненні, позивач просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 17.07.2007 року №0004232301/0, від 25.09.2007 року №0004232301/1, від 04.12.2007 року №0004232301/2, від 18.02.2008 року №0004232301/3, від 17.07.2007 року №0004242301/0, від 25.09.2007 року №0004242301/1, від 04.12.2007 року №0004242301/2 та від 18.02.2008 року №0004242301/3.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у поданому суду письмовому запереченні на позовну заяву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Постанову в повному обсязі складено 21.04.2008 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області проведено виїзну планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2005 року по 31.12.2006 року. За результатами перевірки складено Акт від 04.07.2007 року №366/23-1/13820680(далі-Акт перевірки), в якому, зокрема, встановлено порушення:

- п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 року 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 309643 грн;

- п.п. 4.1. ст. 4., п.п. 6.1.1 п. 6.1. ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 826555 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 17.07.2007 року №0004232301/0 про визначення ТзОВ „Універсал” суми податкового зобов”язання за платежем податок на прибуток в розмірі 309643 грн –основного платежу та 154822 грн –штрафних (фінансових) санкцій, всього 464465 грн;

- від 17.07.2007 року №0004242301/0 про визначення ТзОВ „Універсал” суми податкового зобов”язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 826555 грн –основного платежу та 413278 грн –штрафних (фінансових) санкцій, всього 1239833 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, скарги ТзОВ „Універсал” залишено без задоволення, та ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області прийнято повторні податкові повідомлення-рішення:

- від 25.09.2007 року №0004232301/1, від 04.12.2007 року №0004232301/2, від 18.02.2008 року №0004232301/3 про визначення ТзОВ „Універсал” суми податкового зобов”язання за платежем податок на прибуток в розмірі 309643 грн –основного платежу та 154822 грн –штрафних (фінансових) санкцій, всього 464465 грн;

- від 25.09.2007 року №0004242301/1, від 04.12.2007 року №0004242301/2, від 18.02.2008 року №0004242301/3 про визначення ТзОВ „Універсал” суми податкового зобов”язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 826555 грн –основного платежу та 413278 грн –штрафних (фінансових) санкцій, всього 1239833 грн.

Позивач із висновками Акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується.

ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області встановлено, що на порушення п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР(із змінами та доповненнями), у зв'язку з віднесенням позивачем до складу валових витрат вартості транспортних послуг у розмірі 1238572 грн, які надані позивачу ПП Котулою І.Д., ПП Гіщак Р.М., ПП Гуц І.І., позивачем занижено податок на прибуток на суму 309643 грн.

Свій висновок відповідач мотивує тим, що вказані витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а також не представлено документи, що засвідчують факти використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Доводи ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області необгрунтовані і не заслуговують на увагу суду, виходячи із наступного.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР(із змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 зазначеного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Стаття 11 «Правила ведення податкового обліку»Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не встановлює ніяких вимог до форми і виду документів, які б відносилися до цілей податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 даного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата фактичного отримання платником податків результатів робіт (послуг). Відповідно до п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, що є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону, або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб’єктами згідно із законодавством, - є дата фактичного отримання робіт (послуг) від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати.

Як вбачається із матеріалів справи, в період ІV квартал 2005 року - ІV квартал 2006 року позивачем отримувалися транспортні послуги, що надавалися йому вантажними автомобілями фізичними особами-підприємцями Котулою І.Д., Гіщак Р.М., Гуц І.І. Факт надання цих транспортних послуг підтверджується рахунками-фактурами, відривними талонами замовника до шляхових листів, товарно-транспортними накладними на перевезення розчину,щебіню, піску(копії в матеріалах справи). Дані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та є підставою для віднесення вартості наданих послуг(виконаних робіт) до складу валових витрат.

Як вбачається із змісту Акту перевірки(пункт 2.7 Акту), фактично у періоді, що перевірявся, предметом діяльності ТзОВ „Універсал” були, зокрема: будівництво будівель, мостів, шляхових естакад та інших об’єктів, будівництво решти споруд та інженерні роботи. Наведені види діяльності передбачений і у Довідці № 408 з ЄДРПОУ, виданій Управлінням статистики у Дрогобицькому районі. Тому отримані позивачем транспортні послуги по перевезенню розчину, щебіню, піску безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, висновок податкового органу про те, що ТзОВ „Універсал” включило до складу валових витрат вартість транспортних послуг в сумі 1238572 грн з порушенням п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є необґрунтованим, оскільки вказані витрати підтверджені документально та пов’язані з господарською діяльністю позивача (підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції тощо). Тому відсутні підстави для донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 309643 грн основного платежу(25% від 1238572 грн) та застосування штрафних(фінансових) санкцій від цієї суми.

Також ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області встановлено порушення ТзОВ „Універсал” п.п. 4.1. ст. 4., п.п. 6.1.1 п. 6.1. ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 826555 грн.

Так, в ході перевірки зроблено висновок щодо надання послуг по будівництву позивачем за ціною нижчою, ніж суми фактичних понесених витрат підрядником по виконанню робіт, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в розмірі 578841 грн. Також відповідачем вказується на заниження податку на додану вартість в розмірі 247714 грн від безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по отриманих у фізичних осіб-підприємців транспортних послугах.

Доводи ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області необгрунтовані і не заслуговують на увагу суду, виходячи із наступного.

Щодо суми ПДВ в розмірі 247714 грн. Враховуючи те, що(як уже зазначалося вище) позивачем правомірно включено до складу валових витрат вартість отриманих транспортних послуг в сумі 1238572 грн, які надані позивачу ПП Котулою І.Д., ПП Гіщак Р.М., ПП Гуц І.І., і ці послуги є пов’язаними з веденням господарської діяльності позивача, то ТзОВ „Універсал” у відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по вказаних послугах в розмірі 247714 грн(20% від 1238572 грн). Тому відсутні підстави для донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 247714 грн та застосування штрафних(фінансових) санкцій від цієї суми.

Щодо суми ПДВ в розмірі 578841 грн, слід відзначити наступне. Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”, звичайні ціни у цьому законі розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п.1.20 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до п.п 1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпункт 1.20.8 п.1.20 ст.1 цього ж Закону вказує, що обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Висновки відповідача про заниження рівня звичайних цін при виконанні умов будівельних контрактів безпідставно зроблені відповідачем на підставі даних про збиткові результати загальної господарської діяльності позивача. З наданих позивачем аналітичних таблиць доходів і витрат вбачається, що всі контракти та договори, які як приклад наведені в Акті перевірки, є прибутковими, так як не можуть бути укладені зі збитковим результатом і нижчими цінами через те, що укладаються у відповідності до Цивільного кодексу України та Державних будівельних норм (скорочено ДБН). Як зазначили представники позивача в судовому засіданні, відповідачу під час проведення перевірки були надані окремі пояснення про те, що на збитковість діяльності товариства в певні періоди вплинула неповна зайнятість працівників товариства та морально-фізична зношеність будівельної техніки, що створило певну кількість витрат, однак дані пояснення не були прийняті відповідачем до уваги.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що ціна будівельних контрактів не відповідає рівню звичайної ціни, в порядку п.2 ст.71 КАС України не довів правомірності свого рішення про донарахування позивачу суми ПДВ в розмірі 578841 грн та застосування штрафних(фінансових) санкцій від цієї суми.

Все вищенаведене вказує на безпідставне донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 578841 грн та застосування штрафних(фінансових) санкцій від цієї суми.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 17.07.2007 року №0004232301/0, від 25.09.2007 року №0004232301/1, від 04.12.2007 року №0004232301/2, від 18.02.2008 року №0004232301/3, від 17.07.2007 року №0004242301/0, від 25.09.2007 року №0004242301/1, від 04.12.2007 року №0004242301/2 та від 18.02.2008 року №0004242301/3 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача, решта суми судового збору може бути повернута в порядку ч.2 ст.89 КАС України за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись п.3, п.6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 17.07.2007 року №0004232301/0, від 25.09.2007 року №0004232301/1, від 04.12.2007 року №0004232301/2, від 18.02.2008 року №0004232301/3, від 17.07.2007 року №0004242301/0, від 25.09.2007 року №0004242301/1, від 04.12.2007 року №0004242301/2 та від 18.02.2008 року №0004242301/3.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал” (82103, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82, корпус 1, ідентифікаційний код 13820680) 3 грн 40 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Морозюк А.Я.