Постанова № 15721210, 18.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2011 р. Справа №2а-3516/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Сусловій Є.О. ., за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 127- від 30.11.10р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративною позовною заявою звернулась Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення з останнього заборгованості по штрафним санкціям в розмірі 67 100 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2009 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. Цією ж ухвалою суд зобовязав позивача надати свідоцтво про сплату єдиного податку в 2006, 2007, 2008 роках, розрахунок податку за актом за 2006, 2007, 2008 роки, пояснення на підставі яких первинних документів визначені доходи та витрати за 2006, 2007, 2008 роки, заяви про здійснення діяльності за спрощеною системою за 2006, 2007, 2008 роки, податкові звіти за 2006, 2007, 2008 роки, особовий рахунок та розрахунок штрафних санкцій.

У звязку з тим, що позивач - ДПІ в м. Сімферополі АР Крим по даній справі просив стягнути з відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 суму штрафних санкцій, застосованих відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005851701 від 17.12.2008 року яке оскаржується ОСОБА_2 по справі № 2а-6417/09/1/0170, то відповідно до п.3 ч.1 ст. 156 КАС України ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2009 року провадження по справі № 2а-3516/09/1/0170 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2а-6417/09/1/0170 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про визнання рішення протиправними та скасування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2009 року у звязку з тим, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі, суд керуючись ч. 5 ст. 156 КАС України поновив провадження по справі та призначив судове засідання на 11.12.2009 року.

В судовому засіданні яке відбулось 11.12.2009 року представник позивача заявила клопотання про зупинення провадження по справі, пояснивши, що в провадженні Окружного адміністративного суду АР Крим знаходиться справа № 2-5702/09/8/0170 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення, тому вважає, що розгляд справи № 2а-3516/09/1/0170 по суті є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2-5702/09/8/0170, оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005851701 від 17.12.2008 року на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача суму штрафних санкцій оскаржується фізичною особою підприємцем ОСОБА_2

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2009 року провадження по справі № 2а-3516/09/1/0170 було зупинено. У звязку з тим, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі, суд керуючись ч. 5 ст. 156 КАС України 06.04.2011 року поновив провадження по справі та призначив судове засідання на 18.04.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2011 року суд замінив позивача Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим її правонаступником Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим.

В судовому засіданні представник позивача позов повністю підтримав та пояснив, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим була проведена виїзна планова документальна перевірка відповідача, в ході перевірки були встановлені порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» які виразились у проведенні розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та не видачі розрахункового документу на загальну суму 13240,00 грн., у звязку з чим ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було винесено рішення про застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач зазначив, що сума штрафних санкцій відповідачем до наступного часу не сплачена, що свідчить про невиконання фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 зобовязання,у звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по штрафним санкціям в розмірі 67 100 грн.

Представник відповідача в судових засіданнях які відбулись 12.05.2009 р.,09.06.2009 р. проти задоволення позовних вимог заперечував та пояснив, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування та має свідоцтва про сплату єдиного податку у звязку з чим на нього не розповсюджуються приписи Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відносно проведення розрахункової операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Представник відповідача підкреслив, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 займається оптовою торгівлею та в місці отримання товарів операцій з розрахунків у готівковій формі не здійснює, що також надає право відповідачу не використовувати реєстратори розрахункових операцій, на підставі чого представник відповідача вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованості по штрафним санкціям в розмірі 67100,00 грн. є необґрунтованими та просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання яке відбулось 18.04.2011 року відповідач не з`явився, явку свого представника не забезпечив, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням , про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутності відповідача або його представника.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 статті 6 КАС України субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Частинами 1, 4 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Перевіряючи право позивача звертатися до суду з позовною заявою про стягнення суми заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, суд зауважує, що під час проведення перевірки та складення акту дане право було передбачене ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та наразі відображене в п.п.20.1.28 та 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України.

Отже ДПІ в м. Сімферополі АР Крим є належним позивачем в адміністративній справі в розумінні ст.ст. 48, 50 КАС України.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

На підставі направлення на перевірку від 18.11.2008 р. № 2652/17-1 головним державним податковим ревізором інспектором відділу контролю перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Ранюк Віктором Сергійовичем була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 рік.

Перевіркою було встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 за перевіряємий період здійснював свою діяльність за спрощеною системою оподаткування та згідно наданими до перевірки документами було встановлено формування виручки за рахунок торгівлі будівельними матеріалами.

Так, в акті перевірки № 8940/17-01/2161806874 від 03.12.2008 року зазначено, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 перевищив граничну суму виручки яка передбачена відповідно до Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 28.06.99 р. № 746/99 (далі - Указ № 746/99) у IV кварталі 2006 року на 43160,30 грн. (фактично виручка складала 543160,30 грн.) у 2007 році на 446,45 грн. (фактично виручка складала 500446,45 грн.)

Відповідно до ст. 5 Указу № 746/99 у разі порушення вимог, установлених статтею 1 Указу №746/99, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), однак, у порушення вищезазначеного Указу фізична особа підприємець ОСОБА_2 у 2007, 2008 роках не перейшов на загальну систему оподаткування.

У звязку з чим Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим дійшла висновку, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 не мав права здійснювати діяльність по спрощеній системі оподаткування, та був зобовязаний при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Перевіркою було встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 здійснював розрахункові операції без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій та без роздрукування відповідних документів, які б підтверджували виконання розрахункових операцій на загальну суму 13240,00 грн.

За результатами перевірки був складений акт № 8940/17-01/2161806874 від 03.12.2008 року, який було покладено в основу рішення № 0005851701 від 17.12.2008 року про застосування до відповідача відповідно до п. 1 ст. 17 Законом України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 67100,00 грн. ( а.с.13).

Судом встановлено, що зазначене рішення було вручено відповідачу, що підтверджується копією поштового повідомлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 14).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 зареєстрований у якості фізичної особи підприємця виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 07.07.2005 року. ( а.с 8),

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 взято на облік платника податків в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим 12.07.2005 року за №15744 (що підтверджено довідкою позивача від 12.07.2005 року № 16316 (а.с.11).

Матеріалами справи підтверджено, що фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 було видано свідоцтво платника єдиного податку на 2007 та 2008 рік.

Статтею 1 Указу № 746/99 встановлено, зокрема, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

При цьому згідно з статтею 5 Указу № 746/99 у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до звітів субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку, обсяг виручки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2007 р. склав 499378,45 грн. у тому числі наростаючим підсумком:

-за перший квартал 2007 року обсяг виручки ФОП ОСОБА_2 від реалізації (товарів, послуг) за звітний період наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році склав 288 209,62 грн.

-за другий квартал 2007 року обсяг виручки ФОП ОСОБА_2 від реалізації (товарів, послуг) за звітний період наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році склав 403412,24 грн.

-за третій квартал 2007 року обсяг виручки ФОП ОСОБА_2 від реалізації (товарів, послуг) за звітний період наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році склав 499378,45 грн.

-за четвертий квартал 2007 року обсяг виручки ФОП ОСОБА_2 від реалізації (товарів, послуг) за звітний період наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році склав 499378,45 грн.

Відповідно до акту перевірки обсяг виручки за 2007 рік склав 500446, 45 гривень, розбіжності в сумі 1058 гривень були зумовлені тим, що в 4 кварталі 2007 року ФОП ОСОБА_2 не відобразив виручку, отриману від реалізації продукції ПП Акістрой електроди на суму 768 гривень, та погашення кредиторської заборгованості ОСОБА_5 на суму 300 гривень.

З урахуванням викладеного, того факту, що обсяг виручки ФОП ОСОБА_2 в 2007 році перевищував 500 тис. гривень, відповідач з початку 2008 року не мав права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а повинен був перейти на загальну систему оподаткування.

Таким чином, дія Указу №746/99 на відповідача в 2008 році не розповсюджується, отже, ФОП ОСОБА_2 зобов'язаний був здійснювати розрахунки із споживачами за готівку через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.

Підпункти 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції закону на момент проведення перевірки) визначають, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

При цьому, в розумінні ст. 2 вказаного Закону розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Необхідною умовою здійснення операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Дійсно матеріалами справи підтверджується здійснення ФОП ОСОБА_2 розрахункових операцій та отримання виручки за реалізацію товару в готівковій формі на загальну суму 13240,00 грн:

-видаткова накладна № РН -0000010 від 10.04.2008 року на суму 3480,00 грн., та прибутковий касовий ордер відповідно до якого зазначена сума прийнята від ПП ОСОБА_6 за придбання плит ОСВ 15 мм/2500х1250 у кількості 19.000 л, та плит ОСВ 10 мм/2500х1250 у кількості 5.000 л, податкова накладна № 8 від 10.04.2008 року;

-видаткова накладна № РН -0000030 від 08.07.2008 року на суму 1160,00 грн., та прибутковий касовий ордер відповідно до якого зазначена сума прийнята від ДП «Ілліч Агро- Крим» ВАТ «Маріупольський металлургич» за придбання фанери 4 мм/1,52х1,52/3/4 у кількості 20.000 л, податкова накладна № 29 від 08.07.2008 року;

-видаткова накладна № РН -0000039 від 11.08.2008 року на суму 8600,00 грн., та прибутковий касовий ордер відповідно до якого зазначена сума прийнята від Пансіонату «Баракат» за придбання цементу ШПЦ-III/А-400 у кількості 10000,000 кг., податкова накладна № 38 від 11.08.2008 року;

Згідно зі ст. 2 вищевказаного Закону розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У п. 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 105/5296, зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов'язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис «фіскальний чек».

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.02. 2001р. за № 107/5298, передбачено, що реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Пунктом 4.5 названого Порядку встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Суд вважає, що з прийняттям відповідачем коштів від реалізації товару (надання послуг) між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_6 ДП «Ілліч Агро- Крим» ВАТ «Маріупольський металлургич», Пансіонату «Баракат» фактично були укладені угоди щодо купівлі-продажу товарів та здійснено реалізацію останніх, тому отримані кошти мали бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на суми 3480,00 грн., 1160,00 грн., 8600,00 грн. і з видачею їх замовникам.

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді фінансової санкції у розмірі п'ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг) (в редакції закону на момент проведення перевірки).

А оскільки позивачем не були виконані вимоги пунктів 1, 2 статті 3 названого Закону, то застосування до нього штрафу у розмірах 67 100 грн. є правомірним.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі.

Суд також враховує, що згідно висновку експерта № 2911 від 09.11.10 р. по адміністративній справі № 2а-5702/09/8/0170 підтверджений факт перевищення обсягу виручки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2007 р., а також підтверджені висновки акту перевірки № 8940/17-01/2161806874 від 03.12.2008 року Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК «Про результати виїзної планової документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2» в частині здійснення в 2008 році розрахункових операцій без застосування РРО на суму 13240,00 грн. були підтверджені.

Відповідно до п. 87.11 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення сум податкового боргу платника податку фізичної особи.

Враховуючи, що суми несплачених відповідачем штрафних санкцій є погодженим податковим боргом та непогашені у встановлені строки, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу підтверджено належними доказами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.04.2011 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 25.04.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1) 67100 (шістдесят сім тисяч сто) гривень (код платежу 3021080908, р/р 31114104700002 в УДК в АРК, ЄДРПОУ 34740405, в установі банку УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.