Постанова № 1572096, 21.04.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.04.2008

Справа №2-29/1860-2008А

За позовом – Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Тетра», м. Сімферополь.

До відповідача – Київського Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ, м. Сімферополь.

Про скасування постанов.

Суддя Башилашвілі О.І.

Секретар судового засідання Готовкіна Т.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Чернишов М.А., довіреність № б/н від 07.01.07, представник.

Від відповідача - не з’явився.

Суть спору: Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Тетра» звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до Київського Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ про скасування постанов про арешт майна боржника і встановлення заборони на його відчуження від 02.08.2006 року і 08.12.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прийняті вказані постанови з порушенням закону, зокрема відповідач не направив позивачу спірні постанови, наклав арешт на майно вартість якого значно перевищує суму заборгованості, та не встановив, чи погашалась позивач заборгованість частково або повністю.

Відповідач проти позову заперечує посилається на те, що спірні постанови винесені у виконання рішень суду. Також відповідач посилається на те, що на його примусовому виконанню знаходиться зведене виконавче провадження по стягнення з позивача заборгованості за різними рішеннями суду.

Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові доказі, а також заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2006 роки ДВС в Київському районі м. Сімферополя АРК винесено постанову про арешт майна боржника і встановлення заборони на його відчуження (а.с. 7).

Підставою для винесення постанови послужив наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2006 року про стягнення з ПП «ВКФ «Тетра» на користь ПВК «Пані Кристина», ТОВ БФ «Олімп» заборгованості в розмірі 44215,84 грн.

Постановою від 02.08.2006р. відповідач наклав арешт на майно позивача, а саме: на автомобіль Мерседес-Бенц МЛ 500. д/н КРС 355393, держномер 00012 КІ, Мазда 6, д/н КРС 336696, 0086 КР, та встановив заборону на відчуження цього майна.

08 грудня 2006 року ДВС в Київському районі м. Сімферополя АРК також було винесено постанову про арешт всього майна боржника і встановлення заборони на його відчуження (а.с. 6).

Ця постанова винесена у виконання наказу господарського суду АР Крим № 2-15/12620-2006 від 13.10.2006 року про стягнення на користь ТОВ «Гетьман Холдинг» 52 617, 77 грн.

Стаття 55 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державний виконавець зобов'язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не ущімлюють його законних інтересів.

Суд встанови, що відповідач порушуючи наведену норму закону, не спрямував на адресу позивача спірні постанови про арешт майна боржника і встановлення заборони на його відчуження, у зв'язку з чим позивач фактично був позбавлений права оскаржити відповідні дії органів державної виконавчої служби.

Про знаходження майна під арештом позивач дізнався лише «31» січня 2008 року після звернення до органу державної автомобільної інспекції з метою зняття з обліку вищезазначених автомобілів.

Крім того, відповідач спірними постановами наклав арешт на майно, вартість якого значно перевищує суму заборгованості.

Згідно довідки позивача про балансову вартість вказаних автомобілів, їх вартість на момент винесення спірних постанов складала:

- автомобіля Мазда 6, д/н КРС - 92613,19 грн.

- автомобіля Мерседес - Венс МЛ 500 д/н КРС 00012 КР, 401213,16 грн.

- автомобіля МАЗ 5335, д.н. 00403 до - 720,87 грн.

Судом встановлено, що відповідачем не запрошувалася інформація щодо добровільного виконання позивачем рішень господарського суду Автономної Республіки Крим щодо погашення заборгованості. Так заборгованість перед стягувачами ПВК «Пані Кристина» і ТОВ «Олімп» була погашена, що також підтвердив відповідач надавши суду постанови від 10.10.2006р. про закінчення виконавчих провадження.

Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден.

Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості майна. Витрати на призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем.

Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Відповідач не представив суду доказів того, що їм були виконанні положення ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» в частині проведення оцінки транспортних засобів із залученням суб’єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають

- значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 3 ст. 70 КАС України встановлює, що докази, отримані з порушенням закону, судом при вирішенні справи до уваги не приймаються.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які згідно із законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно ч.1,2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Сукупні наявних доказів в матеріалах справи та встановлені судом обставини свідчать про те, що спірні постанови винесені відповідачем з численним порушеннями положень Закону України «Про виконавче провадження», порушують права позивач, у зв’язку з чим суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені – 21.04.2008р.

Повний текст постанови оформлений та підписаний – 22.04.2008р.

Керуючись статтями 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати постанову ДВС в Київському районі м. Сімферополя про арешт майна Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Тетра» (код в ЄДРПО України 24032921) і встановлення заборони на його відчуження від 02.08.2006 року та 08.12.2006 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.