Постанова № 1571915, 14.04.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.04.2008

Справа №2-29/1658-2008А

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Кримнафтопродукт», м. Сімферополь.

До відповідача – Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим, смт. Красногвардійське.

Про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень.

Суддя Башилашвілі О.І.

Секретар судового засідання Готовкіна Т.С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - Іотковський А.Г., довіреність № 02-04/15 від 30.11.07, представник;

Від відповідача - Серпутіна Т.В., довіреність № 1 від 10.01.08, гол.ДПІ;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримнафтопродукт» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень: № 0001461501/0, № 0001461502/0, № 0001461503/0 від 01.08.2007р.

Заявою від 12.03.2008р. позивач змінив предмет позову та просить суд: визнати нечинними податкові повідомлення – рішення: № 0001461501/0, № 0001461502/0, № 0001461503/0 від 01.08.2007р.; визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0001461501/3 від 18.01.2008р. - 3 екземпляра на суми 4564 грн. 04 коп.; 3388 грн. 95 коп.; 3888 грн. 96 коп.

Заява прийнята судом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем пропущений строк позовної давності передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для стягнення штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Крім того, позивач посилається на те, що має місце невідповідність сум штрафу згідно акту перевірки та зазначених у спірних податкових повідомлення-рішеннях, які прийняті на підставі акту перевірки. Також позивач посилається на те, що їм отримані 3 податкових повідомлення-рішення за єдиним номером 0001461501/3, але на різні суми.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень та неспроможність доводів позивача на сплив строку позовної давності.

Після з’ясування усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

23.07.2007р. ДШ в Красногвардійському районі АРК була проведена документальна невиїзна перевірка з питань своєчасності оплати земельного податку ВАТ «Кримнафтопродукт» за період з 21.12.2001р. по 02.03.2007р.

За результатами перевірки складений акт № 1087/15-03/03482270 (а.с. 8).

З акту перевірки вбачається, що посадові особи ДПІ за наслідками перевірки дійшли висновку, що позивач несвоєчасно сплатив податкові зобов'язання по податку на землю, а саме: 3888 грн. 96 коп., кількість днів прострочення – 110; 1413 грн. 04 коп., кількість днів прострочення – 36; 500 грн. 00 коп., кількість днів прострочення – 40; 737 грн. 96 коп., кількість днів прострочення – 57; 1913 грн. 04 коп. кількість днів прострочення – 30; 737 грн. 95 коп.; кількість днів прострочення - 45; 1913 грн. 05 коп., кількість днів прострочення – 15; 737 грн. 95 коп., кількість днів прострочення – 15.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату погодженого податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний оплатити штраф у розмірах: при затримці до 30 календарних днів - 10% від суми погашеного зобов'язання; при затримці від 31до 90 календарних днів - 20% від суми погашеного зобов'язання; при затримці понад 90 календарні дні - 50% від суми погашеного зобов'язання.

У зв'язку з цим, згідно додатку до акту перевірки (розрахунок штрафних санкцій) позивач повинний сплатити штрафні санкції в наступному розмірі 3078 грн. 67 коп. (а.с. 9).

За результатами перевірки, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 01.08.2007 р. № 0001461501/0, № 0001461502/0, № 0001461503/0 (а.с. 10-11), відповідно до яких, до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату сум податкових зобов'язань по податку на землю в наступному розмірі: податкове повідомлення - рішення № 0001461501/0 - 4564 грн. 04 коп.; податкове повідомлення - рішення № 0001461502/0 - 3388 грн. 95 коп.; податкове повідомлення - рішення № 0001461503/0 - 3888 грн. 96 коп.

Суд встановив, що за цими податковими повідомленнями-рішеннями, сума штрафних санкцій складає 11841 грн. 95 коп., що на 8763 грн. 28 коп. більше суми, ніж та, яка повинна бути сплачена позивачем на підставі акту перевірки № 1087/15-03/03482270 від 23.07.2007р.

Позивач посилається на те, що відповідачем порушений строк позовної давності (1095 днів) передбачений для стягнення штрафних санкцій, у зв’язку з чим на думку позивача, відповідач не мав права виносити спірні податку вві повідомлення рішення. Однак суд ці доводи позивача вважає неспроможними з огляду необґрунтованості.

Пунктом 6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України N 110 від 17.03.2001р., передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах встановлених цім пунктом.

При цьому, складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758.

З форми податкового повідомлення за порушення граничного строку оплати узгоджених податкових зобов’язань (форма Ш, Додаток 3 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій), вбачається, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення може бути лише акт перевірки.

У свою чергу, п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10.08.2005р. N 327, встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пункт 2.3.2 цього Порядку, передбачає, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Таким чином, акт перевірки є єдиним доказом виявлених порушень вимог податкового, валютного й іншого законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що невідповідність суми штрафу, згідно акту перевірки, і суми штрафу, по податковим повідомленням – рішенням: № 0001461501/0, № 0001461502/0, № 0001461503/0, прийнятим на підставі акту перевірки, свідчить про необґрунтованість цих податкових повідомлень-рішень нечинними.

Суд встановив, що 18.01.2008р. відповідачем винесені ще три податкових повідомлень рішень про застосування до позивача штрафу з одним номером 0001461501/3, але на різні суми, а саме: 4564 грн. 04 коп.; 3388 грн. 95 коп.; 3888 грн. 96 коп. (а.с. 52-54).

Зі всіх спірних податкових повідомлень-рішень вбачається, що вони прийняті на підставі акту перевірки 1087/15-03 від 01.08.2007р.

Однак в матеріалах справи заходиться лише один акт перевірки позивача № 1087/15-03/03482270 від 23.07.2007р., при цьому відповідач не представив суду акт перевірки 1087/15-03 від 01.08.2007р., у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення – рішення винесенні на підставі акту перевірки якого не існує, що у свою чергу робить не доведеним з боку відповідача, факт наявності порушень закону з боку позивача.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають

- значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сукупність наявних в матеріалах справи доказів та встановлені вище обставини, свідчать про обґрунтованість позовних вимог, у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.

Вступна та резолютивна чистини постанови оголошені – 14.04.2008р.

Повний текст постанови оформлений та підписаний – 21.04.2008р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим: № 0001461501/0, № 0001461502/0, № 0001461503/0 від 01.08.2007р.

3. Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим: № 0001461501/3 від 18.01.2008р. - 3 екземпляра на суми 4564 грн. 04 коп.; 3388 грн. 95 коп.; 3888 грн. 96 коп.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.