Рішення № 15716935, 18.05.2011, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-303/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого –судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Трифонової І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі ДП ВК „Краснолиманська”) про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування вимог за позовом ОСОБА_1 зазначила, що вона є дружиною загиблого ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про одруження.

ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська»в період з травня 2003 року до 19 липня 2004 року, і працював машиністом гірничо –виемочних машин. 19 липня 2004 року у результаті нещасного випадку на ДП «ВК «Краснолиманська»її чоловік загинув під час виконання трудових обов'язків, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Відповідно до акту № 34 про нещасний випадок від 29 липня 2004 року, смерть чоловіка настала в результаті вибуху метано-повітряної суміші.

Позивачка вважає, що загибеллю чоловіка їй спричинена моральна шкода, яка полягає у наступному. Насамперед моральна шкода спричинена через несподівану смерть чоловіка, оскільки на час смерті йому виповнилося лише 35 років, він був ще молодою людиною. Окрім того, це був масовий смертельний випадок на підприємстві, 19.07.2004 року загинуло ще 35 чоловік.

Поховання чоловіка відбувалося у закритій труні, що посилювало її горе, оскільки вона не мала змоги як слід попрощатися з ним. Чоловік не хворів і міг би ще довго жити. Він був їй опорою у житті, а зараз їй його дуже не вистачає. Поховання чоловіка, як і інших працівників підприємства було дуже жахливим через велику кількість людей, які, як і вона страждали, що ще більше посилювало її горе.

Під час шлюбу у них народилася донька, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина залишена без уваги й турботи батька, через що дуже страждає, що додає їй моральних страждань

Вона мріяла про спокійне заміжне життя, а натомість отримала багато горя. Вона, у молодому віці залишилася зовсім одна. З жахом уявляє собі подальше самотнє життя.

Таким чином, з вини відповідача вона не тільки втратила свого чоловіка а й дитина втратила батька, у зв’язку з чим самотність і страждання від цього, не залишають її до теперішнього часу. Моральну шкоду, яка була її завдана загибеллю чоловіка під час виконання трудових обов'язків вона оцінює в 100 000 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи –відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області просило винести рішення на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська»в період з травня 2003 року до 19 липня 2004 року, і працював машиністом гірничо –виемочних машин.

19 липня 2004 року у результаті нещасного випадку на ДП «ВК «Краснолиманська»її чоловік загинув під час виконання трудових обов'язків, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а. с. 8)

Відповідно до акту № 34 про нещасний випадок від 29 липня 2004 року, смерть чоловіка настала в результаті вибуху метано-повітряної суміші. (а. с. 9-10).

Згідно свідоцтва про смерть серія І-НО № 828985 від 20 липня 2004 року, причиною смерті ОСОБА_5, стало гостре отруєння оксиду углецю. (а. с. 8).

Згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_5 та ОСОБА_1 08 вересня 1990 року уклали шлюб. (Свідоцтво про одруження Серія V-НО № 460779 від 08 вересня 1990 року). (а. с. 7).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6, народилася 10 березня 1991 року (свідоцтво про народження Серія VІІІ-НО № 364334), батьками являються ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а. с. 7).

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України позивачка ОСОБА_1 є особою, яка має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 частини 2 вказаної статті передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Як наслідок, у даному випадку моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинила порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що у зв’зку зі смертю ОСОБА_5 внаслідок вибуху метано –повітряної суміші, завдано моральну шкоду позивачці, ОСОБА_1, яка полягає у душевних, психічних стражданнях, яких вона зазнала, характер яких полягає в тому, що їх неможливо відновити.

Причиною смерті ОСОБА_5 стало –стало гостре отруєння оксиду углецю (а. с. 8) і при цьому мала місце протиправність дій відповідача, пов’язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, Гірничого Закону України, „Правил безпеки у вугільних підприємствах”, що стало причиною смерті ОСОБА_5

Між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків, тобто смертю потерпілого і заподіянням моральної шкоди його близьким, є прямих причинний зв’язок, а також є вина відповідача у настанні вказаних негативних наслідків, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

В результаті смерті ОСОБА_5, яка настала внаслідок вибуху метано-повітряної суміші позивачці ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, а саме: насамперед моральна шкода спричинена через несподівану смерть чоловіка, оскільки на час смерті йому виповнилося лише 35 років, він був ще молодою людиною. Окрім того, це був масовий смертельний випадок на підприємстві, 19.07.2004 року загинуло ще 35 чоловік. Поховання чоловіка відбувалося у закритій труні, що посилювало її горе, оскільки вона не мала змоги як слід попрощатися з ним. Чоловік не хворів і міг би ще довго жити. Він був їй опорою у житті, а зараз їй його дуже не вистачає. Поховання чоловіка, як і інших працівників підприємства було дуже жахливим через велику кількість людей, які, як і вона страждали, що ще більше посилювало її горе. Під час шлюбу у них народилася донька, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина залишена без уваги й турботи батька, через що дуже страждає, що додає їй моральних страждань. Вона мріяла про спокійне заміжне життя, а натомість отримала багато горя. Вона, у молодому віці залишилася зовсім одна. З жахом уявляє собі подальше самотнє життя.

Таким чином, з вини відповідача вона не тільки втратила свого чоловіка а й дитина втратила батька, у зв’язку з чим самотність і страждання від цього, не залишають її до теперішнього часу.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину фізичних і душевних страждань позивачки, те, що ці страждання у неї довічні, ступень вини відповідача, а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, що узгоджується з роз’ясненнями, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5), де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягнувши на користь позивачки 40 000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.23, 31, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст.212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»р/р 26003301241 в Філії Красноармійського відділення № НОМЕР_1 «Державний Ощадний банк України»м. Красноармійська, МФО394233 код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1 40 000 (сорок тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»»р/р 26003301241 в Філії Красноармійського відділення № НОМЕР_1 «Державний Ощадний банк України»м. Красноармійська, МФО394233 код ЄДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя