Рішення № 1571545, 23.04.2008, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 квітня 2008 р. Справа 14/4-08

Господарський суд Вінницької області у складі судді Залімського І.Г., при секретарі судового засідання Пилипчаку О.І., розглянувши в приміщенні суду справу:

за позовом: Вінницького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-rгорілчаної промисловості «Поділля спирт»(вул. Нансена, 5, м. Вінниця, 21001)

до:1) Головного управління юстиції у Вінницькій області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

2) Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»в особі філії «Вінницький аукціонний центр»(вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)

третя особа на стороні відповідача: Приватне підприємство «Олександр і Ко» (вул. Київська, 27/34, м. Вінниця, 21018)

третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: Приватне підприємство «Продкомпанія»(вул. Пирогова, 31, м. Вінниця, 21100)

про визнання прилюдних торгів та їх результатів недійсними

з участю представників:

позивача 1 –Пащенко Л.М.

відповідача 1 –не з’явилась

відповідача 2 –не з’явився

третьої особи на стороні відповідача 1 –Тунік Ю.М.

третя особа –не з’явився

прокурор –прокурор відділу прокуратури Вінницької області Гембера С.В.

інші - Белза О.І. –ст. держвиконавець ВДВС ГУЮ у Вінницькій області

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов Вінницького обласного державного об'єднання спиртової та горілчаної промисловості «Поділляспирт»до 1) Головного управління юстиції у Вінницькій області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби, 2) Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії «Вінницький аукціонний центр», третя особа на стороні відповідача Приватне підприємство «Олександр і Ко»про визнання недійсними проведених 08.11.07 прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ВОДОСЛГП «Поділляспирт», а саме адміністративної будівля (літ. “А”) заг. пл. 697,9 кв.м та нежитлова будівля (літ. “Б”) заг. пл. 146,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Нансена, 5.

Позов мотивовано тим, що прилюдні торги зазначеного нерухомого майна проведено з порушенням діючого законодавства, внаслідок чого порушено права та законні інтереси держави і ВОДОСЛГП «Поділляспирт». Зокрема, зазначає позивач, оголошення про виставлення адмінбудинку ВОДОСЛГП «Поділляспирт», на прилюдні торги опубліковано в невідомій газеті «Кур’єр», а дані щодо характеристики об’єкту продажу викладено в оголошенні неповно (не вказано призначення об’єкту, обмеження на його використання, матеріали стін, процент зносу, відомості про земельну ділянку, на якій розміщено об’єкт його правовий режим і розмір) та неточно (роком побудови зазначено 1917 рік, тоді як згідно даних акту державної комісії про прийняття в експлуатацію об’єкта, спірну будівлю прийнято в експлуатацію 22.03.96), а, відтак, з порушенням умов п. 3.10 Тимчасового положення Про проведення прилюдних торгів. Крім того, вказує позивач, акт оцінки спірного майна зроблено оцінювачем на підставі наданих йому відповідачем 1 неточних даних.

Крім того позивачем при зверненні з даною позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову (т.1 а.с. 34-36).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.01.08 вказане клопотання задоволено. Заборонено підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ Вінницької області вчиняти дії по складанню та затвердженню акту про проведені прилюдні торги з реалізації майна ВОДОСЛГП «Поділляспирт», заборонено КП «Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації»та іншим особам незалежно від форми власності та підпорядкування, проводити реєстрацію нерухомого майна, а саме адміністративної будівля (літ. “А”) заг. пл. 697,9 кв.м та нежитлової будівля (літ. “Б”) заг. пл. 146,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Нансена, 5 та вчиняти будь-які дії, спрямовані на переоформлення права власності на майно, до набрання рішенням у даній справі законної сили (т.1 а.с. 38-39).

Відповідач 1 та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових поясненнях №03-33/1 від 16.01.08 та відзиві №03-33/1 від 28.01.08, зокрема зазначивши, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав а тому у прийнятті даної позовної заяви слід відмовити (а.с. 40-41). Крім того, вказуючи на необґрунтованість вимог позивача, відповідач 1 зазначив, що виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду по справі №9/252-06 здійснено відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а звернення стягнення на спірне майно здійснювалось в рахунок погашення боргу позивача перед ЗАТ КБ «Приватбанк» (а.с.120-122).

Відповідач 2 та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві №1-04/81 від 28.01.08, вказавши, що реалізоване на прилюдних торгах арештоване майно позивача є предметом іпотеки, а тому його реалізація здійснювалася в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження»і Законом України «Про іпотеку»та відповідно до вимог вказаних нормативно - правових актів повідомлення про проведення прилюдних торгів були розміщені в двох місцевих засобах масової інформації, а самі повідомлення містять всю необхідну інформацію. Крім того, вказує відповідач 2, згідно ст. 43 Закону України «Про іпотеку»в день виходу газети «Незалежний кур’єр»всім стягувачам, боржнику (позивачу) та відповідачу 1 направлено лист з повідомленням про проведення прилюдних торгів. Що ж до вартості майна, то його ринкову вартість визначено експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз і стартова ціна спірного майна відповідала визначеній експертом ринковій вартості.

5 лютого 2008 року прокурором подано заяву про вступ у справу (т. 3 а.с.142).

В судовому засіданні 05.02.08 представником позивача подано клопотання, яке підтримано прокурором, про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача – Приватного підприємства «Продкомпанія», яке мотивоване тим, що при проведенні прилюдних торгів права ПП «Продкомпанія»грубо порушені відповідачем 2 і потребують судового захисту (т. 3 а.с. 145).

Вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на його необґрунтованість, зокрема, позивачем не наведено правових підстав залучення приватного підприємства «Продкомпанія»саме в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача та не обґрунтовано мотивів звернення позивача з таким клопотанням за відсутності відповідної ініціативи з боку самого ПП «Продкомпанія».

До того ж, позивачем не вказано обставин та не надано доказів на підтвердження неможливості здійснення приватним підприємством «Продкомпанія»самостійного захисту своїх прав у випадку їх порушення, в тому рахунку в порядку передбаченому ст. 26 ГПК України шляхом подання позову до однієї або двох сторін та заявлення самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні 13.03.08 прокурором, представниками сторін та третіх осіб подано клопотання про розгляд справи поза межами 2-х місячного строку (а.с.18).

26 березня 2008 року до господарського суду надійшла позовна заява ПП «Продкомпанія» про визнання протиправними дій Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області, які були спрямовані на реалізацію арештованого майна ВОДОСЛГП «Поділляспирт», а саме адміністративної будівлі (літ. “А”) заг. пл. 697,9 кв.м та нежитлова будівля (літ. “Б”) заг. пл. 146,9 кв.м, і про визнання прилюдних торгів з реалізації вказаного майна та їх результатів недійсними (т.4 а.с. 22-26).

Ухвалою суду від 27.03.08 позов приватного підприємства «Продкомпанія»прийнято для спільного розгляду із даною справою, а підприємство допущено до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору (т.4 а.с. 76-77).

Позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору мотивована тим, що під час здійснення виконавчого провадження відповідачем 1 грубо порушено положення ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки необґрунтовано не вжито заходів щодо звернення стягнення та передачі на реалізацію майна першої та другої черги, а відразу розпочав звернення стягнення та передачу на реалізацію майна тертої черги. Крім того, зазначила в позові третя особа з самостійними вимогами, при організації оспорюваних торгів відповідачем 2 не дотримано вимоги п. п. 3.5, 3.6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна щодо строків, порядку та умов розміщення повідомлень про проведення прилюдних торгів спірного майна. До того ж, відповідач 2, посилаючись на зупинення виконавчого провадження відмовив ПП «Продкомпанія»у прийнятті заяви на участь в аукціоні, проте, в подальшому, проігнорувавши пред’явлену копію ухвали Вінницького окружного адміністративного суду, якою відповідачу 2 заборонено проводити торги з реалізації арештованого майна позивача, провів торги без допуску до них третьої особі з самостійними вимогами.

Відповідач 1 позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами не визнав, зазначивши у свої запереченнях від 09.04.08 про невідповідність викладених у позовній заяві висновків дійсним обставинам та зазначив, що повідомлення про оцінку майна надіслано всім сторонам виконавчого провадження, водночас, державний виконавець не зобов’язаний повідомляти боржника яким чином організовувався конкурс по залученню спеціалізованої організації. Крім того, з приводу виявлення майна, на яке може бути звернено стягнення в першу і другу чергу, відповідач 1 зазначив, що спосіб та порядок його реалізації фактично встановлено рішенням суду по справі №9/252-06.

Відповідач 2 також заперечував проти позову третьої особи з самостійними вимогами, у своєму відзиві №1/04-195 від 09.04.08, поряд з іншим, зауважив, що ПП «Продкомпанія»із заявою про участь в торгах та відповідно підтверджуючі документи, що посвідчують особу та про сплату гарантійного внеску, організатору прилюдних торгів не надало, що свідчить про відсутність намірів брати участь в прилюдних торгах з реалізації арештованого майна. До того ж, вказав відповідач 2, ПП «Продкомпанія»наданим йому ст. 48 Закону України «Про іпотеку»правом не скористалось та результати проведення торгів протягом 3 –х місяців з дня їх проведення не оскаржило.

Представниками сторін заявлено клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши прокурора, представників сторін та третіх осіб, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.

16 липня 2007 року господарський суд Вінницької області видав наказ на виконання рішення суду у справі №9/252-06 за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі Вінницької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк»до Відкритого обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Поділляспирт»про звернення стягнення за кредитним договором та договором іпотеки від 15.11.2004 р. на предмет іпотеки в сумі 314613,93 грн. (т. 2 а.с. 39).

Вказаним судовим наказом стягнення боргу позивача за кредитним договором № 11/04-624 від 15 листопада 2004 р. та договором іпотеки від 15 листопада 2004 р. в сумі простроченого кредиту 270000 грн., 15416,43 грн. нарахованих відсотків за прострочений кредит, 29197,50 грн. пені за прострочення відсотків та кредиту звернено на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»в особі Вінницької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк»за рахунок майна предмета іпотеки, а саме: будівлі адміністративного будинку та гараж, літ. “А”- підвал № 1-1 - №1-8 площею 105,1 кв.м.; І поверх - № 2-1 -№ 2-6 площею 145,7 кв.м.; II поверх №3 (№5) - 1-№3(№5) -13 площею 220,8 кв. м.; III поверх № 4 (№7)-1 - №4 (7)-11 площею 226,3 кв.м. Всього по літ. “А”- 687,9 кв.м.; на приміщення літ “Б”, підвал № 1-1 - № 1-2 площею 27,0 кв.м. ; І поверх № 2-1, № 3-1 площею 62,2 кв.м.; II поверх ; № 4-1 - № 4-7 площею 57,7 кв.м. Всього по літ “Б”146,9 кв.м. Загальною площею 844,8 кв. м і знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Нансена, буд. 5.

У зв’язку з невиконанням позивачем в добровільному порядку вказаного виконавчого документу, постановою про приєднання виконавчого документу до зведеного виконавчого провадження від 13.09.07 наказ господарського суду Вінницької області від 16.07.07 по справі №9/252-06 приєднано до зведеного виконавчого провадження №585 про стягнення з ВОДОСЛГП «Поділляспирт»на користь юридичних осіб та держави боргу на загальну суму 1525164 грн. (т. 2 а.с.124).

Як вбачається з матеріалів вказаного зведеного виконавчого провадження, 01.11.06 державним виконавцем складено акт опису і арешту майна ВОДОСЛГП «Поділляспирт»(т. 3 а.с. 27-28), а 14.06.06 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою арештовано будівлі ВОДОСЛГП «Поділляспирт»по вул. Нансена, 5 в м. Вінниця (т. 3 а.с.45). Крім того, 05.06.07 складено акт опису і арешту майна, відповідно до якого в присутності директора ВОДОСЛГП «Поділляспирт»- Мамчура В.П. описано та арештовано також належний боржнику гараж площею 62,2 кв.м по вул. Нансена, 5 у м. Вінниці.

17.08.2007р. заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ Вінницької області винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадження, якою експерта Вінницького відділення КНДІСЕ зобов’язано надати письмовий висновок з питань визначення вартості майна боржника - адміністративної будівлі та гаражу, літ. “А”- підвал № 1-1 - №1-8 площею 105,1 кв.м.; І поверх - № 2-1 -№ 2-6 площею 145,7 кв.м.; II поверх №3 (№5) - 1-№3(№5) -13 площею 220,8 кв. м.; III поверх № 4 (№7)-1 - №4 (7)-11 площею 226,3 кв.м. Всього по літ. “А”- 687,9 кв.м.; на приміщення літ “Б”, підвал № 1-1 - № 1-2 площею 27,0 кв.м. ; І поверх № 2-1, № 3-1 площею 62,2 кв.м.; II поверх ; № 4-1 - № 4-7 площею 57,7 кв.м. Всього по літ “Б”146,9 кв.м. Загальною площею 844,8 кв. м і знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Нансена, буд. 5 (т. 2 а.с. 138).

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №1823 від 23.08.07, складеного експертами Казаком О.М. та Колонюком В.В., ринкова вартість нерухомого майна боржника загальною площею 844,8 кв.м, розташованого по вул. Нансена, 5 у м. Вінниці, станом на момент проведення дослідження становила 2003874 грн. (без ПДВ).

28.08.2007р. відповідач 1 листом №03-32/1606-2 від 28.08.07 надіслав учасникам виконавчого провадження, в тому рахунку позивачу, копію експертного висновку щодо вартості належного ВОДОСЛГП «Поділляспирт»майна. Факт одержання позивачем вказаного листа та копії експертного висновку підтверджується відповідною відміткою ВОДОСЛГП «Поділляспирт»на ньому (т. 1 а.с. 76-77).

Листом №1/04-707 від 24.10.07 відповідач 1 повідомив позивача про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна боржника, а саме адміністративної будівлі (літ. «А») заг.пл. –697,9 кв. м та нежитлової будівлі (літ. «Б») заг.пл. –146,9 кв. м, що знаходиться по вул. Нансена, 5, м. Вінниця. Торги призначено на 8 листопада 2007 року на 10:00.

Повідомлення про проведення прилюдних торгів опубліковано в місцевих друкованих засобах масової інформації - в газеті «Незалежний кур’єр»- №43 від 24.10.04 та «Подільська зоря»- №44 від 01.11.07 (т.1 а.с.82-83).

26.10.07 начальником відділу ДВС ГУЮ у Вінницькій області винесена постанова №55-02-15/01-07 про витребування зведеного виконавчого провадження для перевірки (т. 2 а.с. 90).

29.10.07 зведене виконавче провадження про стягнення з ВОДОСЛГП «Поділляспирт»заборгованості по виконавчих документах на користь юридичних осіб та держави боргу на загальну суму 1165411,22 грн. та 49148,45 дол. США зупинено до винесення постанови про результати перевірки зведеного виконавче провадження (т. 2 а.с.86). Постановою заступника начальника - начальника відділу ДВС ГУЮ у Вінницькій області №55-02-15/01-07 від 06.11.07 дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Вінницькій області визнати такими, що вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»та Інструкції про проведення виконавчих дій (т. 2 а.с.80-83).

07.11.07 зведене виконавче провадження поновлено, про що винесено відповідну постанову (т. 2 а.с.76).

В судовому засіданні з пояснень представника відповідача 1 з’ясовано, що постанову про поновлення виконавчого провадження відповідачу 2 доставлено вранці 08.11.07 особисто державним виконавцем. Іншим учасникам виконавчого провадження постанову надіслано 07.11.07 поштою.

Представником третьої особи - ПП «Продкомпанія»в судовому засіданні заявлено клопотання про витребування у відповідача 1 доказів на підтвердження дати та часу надходження постанови до відповідача 2.

В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з огляду на те, що як пояснив представник відповідача 1, подання таких доказів є неможливим через їх відсутність.

08.11.07 відповідачем 2 проведено прилюдні торги №83 з реалізації арештованого майна, що є предметом іпотеки. Відповідно до протоколу №287 від 08.11.07 в торгах брали участь дві юридичні особи - ПП «Михалич і Ко»та ПП «Олександр і Ко», переможцем визнано ПП «Олександр і Ко»(т. 2 а.с.42-43), ціна продажу склала 2020000 грн.

Крім того, судом встановлено, що 08.11.07 о 13 год. 25 хв. до Вінницького аукціонного центру надійшла ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.08 про забезпечення позову по справі №2-а-16381/07, відповідно до якої встановлено заборону до вирішення справи по суті проводити прилюдні торги арештованого майна ВОДО «Поділляспирт». Факт надходження ухвали та час її одержання відповідачем 2 підтверджується відміткою останнього на примірнику ухвали, копія якого знаходиться в матеріалах справи (т. 2 а.с.54-55).

Вважаючи, що зведене виконавче провадження та вказані торги проведено з порушенням вимог діючого законодавства та із заниженням ціни продажу спірного майна позивач заявив даний позов. Законність торгів та правомірність дій відповідача 1, спрямованих на реалізацію спірного майна, оскаржено також третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами і третіми особами докази, здійснивши їх юридичну оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Згідно ст. 55 вказаного закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 4 даної статті передбачено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"

Як встановлено в судовому засіданні, визначений вказаними нормами порядок звернення стягнення на майно боржника відповідачем 1 дотримано: спірне майно арештовано шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту про що складено відповідний акт та винесено постанову, оцінку майна боржника проведено із залученням експерта Вінницького відділення КНДІСЕ, про результати оцінки позивача повідомлено належним чином.

Твердження третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про те, що відповідач 1 в порушення ст. 57 ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження»не повідомив позивача про оцінку арештованого майна спростовується текстом позовної заяви позивача та матеріалами справи і наявними у ній доказами, зокрема відміткою ВОДОСЛГП «Поділляспирт»та підписом секретаря на листом відповідача 1 від 28.08.07 за №03-32/1606-2 про надіслання копії експертного висновку щодо вартості належного ВОДОСЛГП «Поділляспирт»майна (т. 1 а.с. 76-77).

Відповідно до ч. 4 ст. Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Своїм правом на оскарження вказаної оцінки у встановлений строк позивач не скористався.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на неможливість оскарження вказаної оцінки через відсутність у нього документів та даних на підставі яких складено висновок. Так, відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження», сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Разом з тим, позивачем не вказано обставин на підтвердження неможливості здійснення свого права як сторони виконавчого провадження на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, в тому рахунку з експертним висновком та не надано доказів щодо обмеження такого права чи його порушення.

Посилання позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору на те, що відповідачем 1 не дотримано вимог ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо здійснення заходів по виявленню майна, на яке може бути звернено стягнення в першу та другу черги, суд вважає хибними з огляду на наступне.

Як з’ясовано судом та підтверджується матеріалами справи, майно позивача, яке в подальшому стало об’єктом продажу оспорюваних за даним позовом прилюдних торгів, є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 15.11.04 (т. 3 а.с. 23-26), відповідно до умов якого іпотекою забезпечується виконання зобов’язань позичальника, що випливають з кредитного договору №11/04-624 від 15.11.04 (т. 3 а.с. 18-22).

Відповідно ж до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно ж до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно ст. 62-1 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що для майна, яке перебуває в іпотеці встановлено особливий правовий режим звернення стягнення на нього, а, відтак, визначений ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження»порядок черговості накладення арешту на майно та його реалізації на предмет іпотеки не поширюється.

Як зазначалось в описовій частині даного рішення, наказ суду від 16.07.07 у справі №9/252-06, яким стягнення боргу за кредитним договором та договором іпотеки від 15.11.2004 р. звернено на предмет іпотеки, приєднано до зведеного виконавчого провадження по боржнику - ВОДОСЛГП «Поділляспирт».

Разом з тим, слід зауважити, що факт приєднання вказаного виконавчого документу до зведеного виконавчого провадження по стягненню заборгованості позивача на користь юридичних осіб та держави, не змінює статусу спірного майна як предмета іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача також зазначила, що оскільки арештоване та призначене на реалізацію майно ВОДО «Поділляспирт»є державним і входить до статутного фонду державного об’єднання і в силу Закону України «Про мораторій на примусову реалізацію майна» не підлягає примусовій реалізації.

Проте, суд не погоджується з таким висновком представника позивача та вважає його помилковим.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про мораторій на примусову реалізацію майна», встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Статтею 2 вказаного закону визначено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:

звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами;

продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

Як свідчать матеріали справи, спірне майно перебуває у загальнодержавній власності та зареєстроване за державою в особі Верховної ради України на праві господарського відання ВОДОСЛГП «Поділляспирт», що підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлі та споруди №201 від 18.08.04, рішенням виконкому Вінницької міської ради №1425 від 10.08.04 та реєстраційним посвідченням від 27.09.04 (т. 1, а.с. 70-71).

Разом з тим, згідно довідки ВОДОСЛГП «Поділляспирт»№01-8/158 від 01.06.07 (т.3 а.с.5), та як пояснила в судовому засіданні представник позивача, адміністративна будівля по вул. Нансена, 5 в м. Вінниці у виробництві не задіяна.

За даних обставин, на відносини щодо звернення стягнення та передачі на реалізацію на прилюдних торгах спірного майна дія Закону України «Про мораторій на примусову реалізацію майна».

Проаналізувавши пояснення сторін та надавши оцінку представленим доказам, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача 2 порушень Закону України «Про виконавче провадження»під час здійснення останнім зведеного виконавчого провадження.

Крім того суд вважає за доцільне зауважити, що посилання третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, як на підставу визнання протиправними дій відповідача 1, на те, що останній не повідомив позивача щодо того, яким чином організовувався конкурс по залученню спеціалізованої організації, яка буде продавати арештоване майно на публічних торгах не може бути взято судом до уваги, виходячи з наступного

Частиною четвертою ст. 62-1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Хоча наведені норми і передбачають залучення на тендерній основі спеціалізованих організацій, проте не містять жодних посилань на обов’язок органу ДВС надавати боржнику інформації щодо процедури та результатів такого конкурсу.

До того ж, як свідчать матеріали справи, зокрема протокол №19 від 17.10.07 про результати проведення конкурсу між спеціалізованими організаціями стосовно передачі на реалізацію арештованого державними виконавцями майна (т.1 а.с.98), переможцем визначено відповідача 2 з яким, на виконання Генерального договору №1 від 10.07.07, і укладено договір №429-1/4 від 22.10.07 про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки (т. 1 а.с. 88-92).

В ході судового розгляду даної справи судом також не виявлено ознак порушень відповідачами порядку підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна позивача.

Так, згідно ч. 5 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», порядок проведення прилюдних торгів з продажу арештованого державними виконавцями нерухомого майна боржників визначається Міністерством юстиції України.

Зокрема, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 27.10.99 N 68/5 Тимчасовим положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визначено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами і доповненнями).

До заявки додаються:

1) копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження також довідка державного виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

2) копія акта опису й арешту майна;

3) копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або право користування нерухомим майном;

4) документи, що характеризують об'єкт нерухомості (копію технічного паспорта на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо);

5) у разі продажу об'єкта незавершеного будівництва державний виконавець додає до заявки також копію рішення про відведення земельної ділянки та копію дозволу місцевого органу виконавчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво;

6) у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, - довідка про розмір частки державної власності у статутному фонді підприємства-боржника та копія повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника

7) інші необхідні документи, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованим у Мін'юсті України 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами і доповненнями).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем 1 вимоги щодо надання вказаного переліку документів виконано, що підтверджується висновком директора та першого заступника Департаменту державної виконавчої служби, відповідно до якого подані відповідачем 1 документи підготовлені у відповідності з вимогами Інструкції про проведення виконавчих дій та Закону України «Про виконавче провадження»і після погодження висновку арештоване майно може бути передано на реалізацію (т.1 а.с.60),

Зазначений висновок погоджено заступником Міністра юстиції України 12.10.07, на підставі чого 17.10.07 відповідачем 2 було подано заявку про проведення прилюдних торгів з реалізації спірного майна.

Твердження позивача про неповідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на спірне майно спростовується наявним у справі листом відповідача 1 № 03-06/1693-8 від 24.09.07, надісланим на адресу Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Вінницькій області (т. 2 а.с.114).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», спеціалізована організація не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів.

Як встановлено судом, повідомлення про проведення прилюдних торгів з реалізації спірного нерухомого майна опубліковано в місцевих друкованих засобах масової інформації - в газеті «Незалежний кур’єр»- №43 від 24.10.04 та «Подільська зоря»- №44 від 01.11.07 (т.1 а.с.82-83).

Згідно ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації спеціалізована організація письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 2 листом №1/04-707 від 24.10.07 повідомив всіх зазначених осіб, про проведення 8 листопада 2007 року о 10:00 прилюдних торгів з реалізації арештованого майна боржника (т. 1 а. с. 12).

Посилання позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на те, що оголошення опубліковано лише в одній невідомій газеті «Кур’єр», яка не користується попитом і не є офіційним засобом масової інформації, внаслідок чого про прилюдні торги мало хто дізнався, в результаті чого не було конкуренції між учасниками торгів та як наслідок стартову ціну арештованого майна значно занижено, судом до уваги не беруться з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку»встановлено обов’язок спеціалізованої організації, що проводить публічні торги, розмістити в друкованих ЗМІ інформаційні повідомлення, про нерухоме майно, яке підлягає реалізації. Водночас вказана норма не містить детального переліку критеріїв вибору таких ЗМІ, а лише вказує, що повідомлення мають бути розміщені в двох місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки.

Крім того, представник відповідача 2 пояснив, що такі повідомлення періодично друкуються в газетах «Незалежний кур’єр»та «Подільська зоря», а газети обираються з огляду на дату виходу, вартість затрат та територію розповсюдження і їх перелік не є вичерпним.

До того ж, як зазначено в позові третьої особи, про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна ВОДО «Поділляспирт», їй стало відомо саме з газети «Кур’єр».

Посилання позивача та третьої особи ПП «Продкомпанія»на те, що внаслідок неповного зазначення в інформаційних повідомленнях додаткових відомостей, порушено їх права та охоронювані законом інтереси, суд вважає безпідставними, оскільки зміст розміщених відповідачем оголошень є таким, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої, у повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Крім того, відповідно до ч. 4 вказаної статті, спеціалізована організація забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.

Таким чином, будь-яка особа, в тому рахунку ПП «Продкомпанія»у випадку виявлення інтересу до предмету іпотеки мала право на отримання інформації про виставлене на продаж майно.

Що ж стосується тверджень позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про те, що стартова ціна арештованого майна запропонована на прилюдних торгах є значно нижчою від її фактичної ринкової вартості через умисне збільшення на 80 років віку адмінбудівлі, суд вважає їх безпідставними та такими, що не підтверджуються наявними у справі доказами.

Так, відповідно до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за незалежною оцінкою.

Як уже зазначалось вище, 17.08.07 відповідачем 1 призначено експертизу по визначенню вартості арештованого майна позивача. Експертиза проводилась експертами Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Казаком О.М. та Колонюком В.В., які попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивих висновків.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №1823 від 23.08.07 ринкова вартість нерухомого майна боржника загальною площею 844,8 кв.м, розташованого по вул. Нансена, 5 у м. Вінниці, станом на момент проведення дослідження становила 2003874 грн. (без ПДВ).

Вказаний висновок у встановленому законом порядку позивачем не оскаржено.

За клопотанням позивача в судове засідання для надання пояснень з приводу даного питання запрошено експерта Казака О.М.

Як вбачається з експертного висновку №1823 від 23.08.07 та пояснень експерта, під час здійснення експертизи спірного майна використано дохідний метод оцінювання, оскільки він дає найбільш достовірну оцінку вартості об’єктів нерухомості, через враховування таких ринкових показників як місце розташування, можливий доход та є точнішим порівняно з двома іншими методами - затратним і порівняльним. Оцінка нерухомості дохідним підходом базується на принципі залежності поточної вартості нерухомості від вартості всіх майбутніх переваг, що вона може принести. При проведенні дослідження експертом враховувались місце розташування об’єкта, характер оточуючої забудови, рівень розвитку транспортної та соціальної інфраструктури району, об’ємно-планувальне рішення приміщень.

Крім того, зазначив експерт, при безпосередньому обрахуванні вартості адміністративної будівлі такий критерій як рік її побудови та введення в експлуатацію не враховувався, натомість основними ціноутворюючими факторами визначено район розташування об’єкта, його площа, технічний стан, поверховість та цільове використання, а також ймовірні витрати на підтримання його в належному стані, затрати на реконструкцію.

Наведеним спростовується висловлені представником позивача припущення, що ринкову вартість арештованого майна визначено виходячи з віку адміністративної будівлі.

Суд за відповідним клопотанням прокурора залучає до матеріалів справи надану останнім довідку товарної біржі «ТБ Всеукраїнська»№02-0308 від 21.03.08 про орієнтовну комерційну вартість 1 кв. м адміністративного приміщення по вл. Нанесена, 5 у м. Вінниці (т. 4 а.с.59), але одночасно зауважує, що вказана довідка не є висновком експертизи і на відміну від останнього, не може бути належним доказом вартості спірного майна.

Викладене стосується також наданої суду третьою особою без самостійних вимог довідкової інформації Вінницької торгово-промислової палати щодо орендних ставок нерухомості офісного призначення (а.с. 60-73).

Крім того, як свідчать матеріали справи, зокрема п. 12 договору іпотеки від 15.11.04, яким визначено вартість предмету іпотеки в розмірі 616000 грн., позивач, підписавши вказаний договір іпотеки фактично погодив ринкову вартість спірного майна у запропонованому договором розмірі. До того ж, обумовлена договором ціна об’єкту іпотеки є меншою ніж визначена у висновку експертизи ринкова вартість належного позивачу майна.

Відповідно до п. 4.12 Тимчасового положенням «Про порядок проведення прилюдних торгів», прилюдні торги можуть бути припинені і майно знято з продажу в разі невиконання правил проведення прилюдних торгів, передбачених цим Положенням. У цьому разі наступні прилюдні торги провадяться в порядку, визначеному цим Положенням.

Проте, під час судового розгляду даної справи судом не встановлено фактів, які б свідчили про недотримання відповідачем 2 вимог Тимчасового положенням «Про порядок проведення прилюдних торгів»щодо процедури проведення прилюдних торгів по реалізації спірного майна, а протокол торгів містить усі передбачені п. 4.14 вказаного положення відомості.

Посилання позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору як на підставу визнання торгів недійсними, на те, що на момент проведення торгів Вінницьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу про заборону їх проведення не може бути прийнято судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку якого постановлено зазначену вище ухвалу про забезпечення позову, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Проте, як свідчать матеріали справи, ухвала про забезпечення в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку не була передана органу ДВС на виконання, а до Вінницького аукціонного центру її доставлено після проведення торгів.

До того ж, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача 2, проти чого представник позивача не заперечувала, на торгах були присутні представники ПП «Продкомпанія»та ВОДО «Поділляспирт», проте не повідомили відповідача 2 про винесення окружним адміністративним ухвали про забезпечення позову.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позивач не довів обґрунтованість своїх вимог про визнання недійсними прилюдних торгів, а його доводи не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи та наявними у них доказами, з огляду на що підстав для задоволення позову не вбачається.

З підстав викладених вище не підлягає задоволенню і позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Визначальною ознакою участі у справі такої процесуальної фігури як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору є наявність у останньої позовних вимог самостійного характеру, а задоволення позову такої особи має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача.

Натомість заявлені ПП «Продкомпанія»вимоги за своїм змістом є ідентичними позовним вимогам позивача, а відтак, за умов гіпотетичного припущення про їх задоволення, не могли б ані повністю, ані частково виключити задоволення вимог позивача.

До того ж, представник ПП «Продкомпанія» не надав суду пояснень щодо того, в чому конкретно полягає самостійність вимог ПП «Продкомпанія»як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та не навів обставин, які б про це свідчили і не надав доказів на підтвердження таких обставин.

Водночас, як вбачається з тексту позовної заяви ПП «Продкомпанія», більшість з наведених в ній обґрунтувань стосуються порушення прав та інтересів саме позивача, а не третьої особи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору слід відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.01.08, скасуванню не підлягають до набрання даним рішенням законної сили.

Судові витрати, відповідно до положень ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача та третю особу з самостійними вимогами на предмет спору.

У зв‘язку з надмірною сплатою третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору державного мита, різниця в сумі 85 грн. підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позовних вимог позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору відмовити.

2. Повернути з державного бюджету Приватному підприємству «Продкомпанія»(вул. Пирогова, 31, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 30295100) надмірно сплачене державне мито в розмірі 85 грн. (вісімдесят п’ять гривень).

3. Копію рішення надіслати прокурору, сторонам та третім особам.

Повний текст рішення підписано і оголошено

в судовому засіданні 23.04.08

Суддя І.Г.Залімський

надруковано 3 прим.:

1-до справи

2-позивачу

3-відповідачу