Рішення № 15715438, 29.04.2011, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-2022/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 квітня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді:           Бондаренко В.М.,

при секретарі:           Троян В.Б.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров’я під час виконання трудових обов’язків, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача страхову виплату за моральну шкоду в сумі 15 000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він знаходився у трудових відносинах із шахтою ВАТ «Павлоградвугілля». При цьому працював на різних підземних посадах із повним робочим днем у шахті та був звільнений у зв’язку з виходом на пенсію. За час роботи на шахті ВАТ «Павлоградвугілля»він отримав професійні захворювання –радикулопатія шийна і попереко-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта на фоні деф.спондильозу шийного та попереко-крижового відділів хребта, стійким больовим і м’язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг; двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ст.), деформуючий артоз ліктьових (ПФ першого ст.) та колінних (ПФ другого ст.) суглобів зі згинально-розгинальними контрактурами та стійким больовим синдромом; хронічний бронхіт (ЛН першого ст.); нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Згідно первинного висновку Дніпропетровської обласної МСЕК № 2 від 28 вересня 2009 року йому встановлено 60 % втрати професійної працездатності, він визнаний інвалідом третьої групи безстроково. Внаслідок отримання професійного захворювання йому було завдано великої моральної шкоди, яка виразилася у тому, що він втратив працездатність, став інвалідом, тобто перестав бути повноцінною людиною, він постійно відчуває фізичну біль, стан його здоров’я дуже незадовільний, в нього дуже болять суглоби, він не витримує навіть легких фізичних навантажень, йому дуже важко стояти і навіть сидіти, він став дуже погано спати внаслідок сильних нападів болю, не має можливості працювати не тільки на виробництві, а й виконувати елементарну домашню роботу, він доставляє багато труднощів своїй родині, багато часу знаходиться на стаціонарному лікуванні.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача –відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»позов не визнав, пояснив, що згідно рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 року, передбачене ст. 237-1 КЗпП України і ст. 1167 ЦК України відшкодування моральної шкоди як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка завдала шкоду, або власником чи уповноваженим органом, не застосовується до осіб, що підлягають обов’язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону, тому що відшкодування матеріальної та моральної шкоди повинно здійснюватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, доводи представника відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Павлоградвугілля», вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, а саме ксерокопії: трудової книжки ОСОБА_3 (а.с. 8-10), акту розслідування хронічного професійного захворювання ( а.с. 11), виписок з історії хвороби (а.с. 12-14), висновку МСЕК (а.с. 15), постанов (а.с. 16-17), вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах із шахтою ВАТ «Павлоградвугілля». При цьому працював на різних підземних посадах із повним робочим днем у шахті, що підтверджується копією трудової книжки. Працюючи в шкідливих умовах на виробництві, позивач отримав професійні захворювання: радикулопатія шийна і попереко-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта на фоні деф.спондильозу шийного та попереко-крижового відділів хребта, стійким больовим і м’язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг; двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ст.), деформуючий артоз ліктьових (ПФ першого ст.) та колінних (ПФ другого ст.) суглобів зі згинально-розгинальними контрактурами та стійким больовим синдромом; хронічний бронхіт (ЛН першого ст.); нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Згідно первинного висновку Дніпропетровської обласної МСЕК № 2 від 28 вересня 2009 року позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності, позивач визнаний інвалідом третьої групи безстроково.

Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності позивачу завдана моральна шкода, оскільки позивач став інвалідом третьої групи, він постійно відчуває фізичну біль, стан його здоров’я дуже незадовільний, в нього дуже болять суглоби, він не витримує навіть легких фізичних навантажень, йому дуже важко стояти і навіть сидіти, він став дуже погано спати внаслідок сильних нападів болю, не має можливості працювати не тільки на виробництві, а й виконувати елементарну домашню роботу, він доставляє багато труднощів своїй родині, що порушує його нормальні життєві зв’язки, багато часу позивач перебуває на стаціонарному лікуванні.

Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати позивачем професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням, яке виникло у нього на протязі діяльності у ВАТ «Павлоградвугілля», йому спричинена моральна шкода.

Згідно п. 1 ст. 9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Дія положення підпункту «е»пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року, яким встановлено обов’язок Фонду СС НВ ПЗУ про відшкодування моральної шкоди наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому зупинена на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-IV, тобто на час виникнення спірних правовідносин у Фонду відсутній обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

А тому, враховуючи, що ОСОБА_3 висновком Дніпропетровської обласної МСЕК № 2 від 28 вересня 2009 року встановлено 60 % втрати професійної працездатності, суд вважає, що позивач має право на отримання з відповідача страхової виплати за моральну шкоду.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.10.2008 року, позивач має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з того, що позивач отримав хронічне професійне захворювання, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв’язків, враховуючи ступінь втрати ним професійної працездатності, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 6000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 9, 23, 1167, 1168, 1195 ЦК України, ст. ст. 10, 57-60,88, 131, 137, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров’я під час виконання трудових обов’язків –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Павлоградвугілля»(рахунок № 26006039733200 у ЯКІБ «Укрсіббанк»м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 00178353) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Павлоградвугілля»(рахунок № 26006039733200 у ЯКІБ «Укрсіббанк»м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 00178353) на користь ОСОБА_3 суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Павлоградвугілля»(рахунок № 26006039733200 У ЯКІБ «Укрсіббанк»м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 00178353) на користь держави судовий збір у розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп. (р/р 31412537700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:ОСОБА_5