Рішення № 15712005, 14.01.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2010 р. Справа № 06/3001

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Мараксіній О.І.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача : ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача: не зявився,

розглядає справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт"

до фізичної особи - підприємець ОСОБА_2

про стягнення 838 264 грн. 37 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення 838264 грн. 37 коп., у тому числі: 529998 грн. 00 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару, 198599 грн. 26 коп. пені за прострочення платежу, 86389 грн. 67 коп. інфляційні, 23277 грн. 44 коп. 3% річних.

Відзиву на позов до суду не надійшло.

Представник відповідача в засідання не зявився, поважності причин неявки не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про місце і час засідання суду.

Наявні у справі матеріали дозволяють розглянути її за відсутності відзиву на позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

Заслухавши представника позивача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

21.05.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №. 21/05-01ВЕ та додаток № 1 від 21.05.2008р. до договору.

У відповідності з цим договором Постачальник (позивач) зобовязується передати, а Покупець (відповідач) прийняти і оплатити товар згідно п. 4 даного договору.

Згідно п. 7 договору, Постачальник здійснює поставку товару на умовах ЕХW склад ДП «Златодар».

Згідно п. 9 договору Покупець перераховує на розрахунковий розрахунок Продавця 100% вартості кожної партії товару на умовах і в строки вказаних у положеннях до даного договору, датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно п.10 договору, у разі нездійснення Покупцем платежу згідно п. 9 даного договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,2% від вартості поставленого, але неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 4 додатку № 1 до договору № 21/05-01 ВЕ від 21.05.2008 року оплата партії здійснюється Покупцем на протязі трьох банківських днів з моменту надання Покупцем документів, вказані в п. 8 договору поставки № 17/03-01ВЕ.

Даний додаток доповнює договір № 21/05-01ВЕ від 21.05.2008 року та вважається його невідємною частиною.

13.05.2008 року Продавець (ТОВ «Волари Експорт»), підприємство (ДП «Златодар) та Покупець (ФОП ОСОБА_2) склали акт приймання-передачі товару кукурудзи в кількості 500 тон.

ТОВ «Волари Експорт»повністю виконав умови договору, передав ФОП ОСОБА_2 кукурудзу в кількості 500 тон, по видатковій накладній № 59 від 22.05.2008 року на суму 589998 грн. 00 коп. згідно довіреності № 970652 від 22.05.2008 року.

ФОП ОСОБА_2 прийняв товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видатковій накладній. Накладна та акт приймання-передачі товару підписані уповноваженими особами сторін.

Відповідач свої зобовязання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого товару провів частково в сумі 60000 грн. 00 коп.

Згідно розрахунку позивача недоплата становить 529998 грн. 00 коп.

Позивач в судовому засіданні подав довідку від 14.01.2010 року, якою повідомив, що борг станом на день розгляду справи становить 529998 грн. 00 коп.

Розрахунок позову відповідачем не оспорено. Факт отримання товару підтверджено видатковою накладною, довіреністю, частковою оплатою та актом приймання-передачі, наявним в матеріалах справи.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (Продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (Покупцеві), а Покупець приймає або зобовязується прийняти майно (і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору № 21/05-01ВЕ від 21.05.2008 року, додатку №1, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань“ від 22.11.1996 року та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобовязань.

Суд погоджується з розрахунками позивача - 3% річних в сумі 23277 грн. 44 коп. та розміру інфляційних нарахувань в сумі 86389 грн. 67 коп. Розрахунок пені не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання» пеня нараховується на розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасники господарських відносин зобовязані сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку пеня за період з 27.05.2008 року по 27.11.2008 року становить 65114 грн. 51 коп. (розрахунок система ЛІГА:ЗАКОН).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 704779 грн. 62 коп. (529998 грн. 00 коп. борг + 65114 грн. 51 коп. пеня + 23277 грн. 44 коп. 3% річних + 86389 грн. 67 коп. інфляційні). В задоволенні решти позовних вимог в сумі 133484 грн. 75 коп. пені слід відмовити.

Господарський суд ухвалами від 01.12.2009р. та 22.12.2009р. зобовязував відповідача направити документи та свого представника. Представник в судове засідання не зявився.

Процесуальні документи надіслані господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Зазначені особи зобовязані зявитися до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГК України, господарський суд приймає тільки ті документи, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємець ОСОБА_2 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт»м. Київ, Подільський район, вул. Тераспільська, 43, код 31408390 529998 грн. 00 коп. боргу, 65114 грн. 51 коп. пеня, 23277 грн. 44 коп. 3% річних, 86389 грн. 67 коп. інфляційні, 7047 грн. 80 коп. витрат по сплаті держмита, 198 грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 133484 грн. 75 коп. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя І.А.Анісімов

Рішення підписано 14.01.2010р.