Рішення № 15711792, 19.05.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2011 Справа № 18/687/11

за позовом Одеської залізниці, 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19

до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт", 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Флотська, 2

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Статутне територіально-галузеве об'єднання Південна залізниця, вул. Червоноармійська, 7, м. Харків, 61052

про стягнення 22 680,00 грн.

Суддя О.В.Ківшик

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 225 від 20.01.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3 від 11.01.2011 р., Рябко Р.Л., довіреність № 1 від 11.04.2011 р.;

від третьої особи : ОСОБА_3, довіреність № 526 від 10.05.2011 р.;

У судовому засіданні 19.05.2011 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 19.05.2011 р. до 12 год. 00 хв. в реагування на клопотання третьої особи щодо надання можливості ознайомитися з матеріалами справи на надати відповідне письмове реагування.

19.05.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : Розглядається позовна заява Одеської залізниці про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" 22 680,00 грн. штрафних санкцій, визначених на підставі ст. 118 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позовну заяву № 158 від 01.04.2011 р. (вх. № 5825д від 05.04.2011 р.). Крім того, останній надав суду клопотання № б/н від 19.05.2011 р. (вх. № 8384д від 19.05.2011 р.) про зменшення суми штрафу з п'ятикратного до однократного розміру провізної плати, тобто з 22 680,00 грн. на 4 536,00 грн..

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Статутне територіально-галузеве об'єднання Південна залізниця - надала суду пояснення по суті спору вх. № 8385д від 19.05.2011 р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, оцінивши надані докази,

встановив:

Згідно залізничної накладної № 43020835 від 16.09.2010 р. на станцію Знам'янка Одеської залізниці в залізничних вагонах № 64867450, № 65161085, № 67891481, № 65489510 та № 65064735 надійшов вантаж : пісок річковий, відправлений зі станції Кременчук Південної залізниці, відправник ВАТ "Кременчуцький річковий порт" з пунктом призначення - станція Куліндрове Одеської залізниці на адресу ТОВ "Керамід".

При цьому в зазначеній залізничній накладній вантажовідправником (ВАТ "Кременчуцький річковий порт") вказана маса вантажу вагону № 65489510 68 900 кг. нетто, тара 23 800 кг., вагону № 65064735 68 800 кг. нетто, тара 21 800 кг..

На станції Знам'янка Одеської залізниці 17.09.2010 р. при зважуванні вагонів на тензометричних вагах виявилось, що маса вантажу у вагонах № 65489510 та № 65064735, зазначена у залізничній накладній № 43020835, не відповідає фактичній масі вантажу, а саме :

- у вагоні № 65489510 - вага брутто по протоколу зважування 83 600 кг, вага брутто по документу 92 800 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 9 100 кг,

- у вагоні № 65064735 - вага брутто по протоколу зважування 85 600 кг, вага брутто по документу 91 700 кг, що більше проти даних залізничної накладної на 6 100 кг).

Дані обставини зафіксовано в акті загальної форми № 952 від 17.09.2010 р..

При контрольному переважуванні вагонів з вантажем на 150-тонних вагонних вагах станції виявилось, що у вагоні № 65489510 вага брутто 83 900 кг. нетто - 60 100 кг., тара 23 800 кг., що складає різницю проти документів в сторону зменшення на 8 800 кг., у вагоні № 65064735 вага брутто 86 500 кг., нетто 64 700 кг. нетто, тара 21 800 кг., що складає різницю проти документів в сторону зменшення на 4 100 кг..

Згідно складеного комерційного акта від 18.09.2010 року АА № 056272/792 навантаження у вагоні № 65489510 3 холмами нижче бортів 1 200 мм, у вагоні № 65064735 рівномірне, нижче бортів на 1000 мм, просипання вантажу відсутнє, вагони з глухими торцевими стінками, люки плотно закриті, просипання вантажу немає, слідів втрати та крадіжки вантажу не виявлено.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" 22 680,00 грн. штрафних санкцій визначених на підставі ст. 118 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондує із ст. 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України від 04.07.1996 р. № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статут залізниць України (далі - Статут) згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. № 457, з подальшими змінами та доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1510 та від 25.12.2002 р. № 1973).

Статтею 5 Статуту на Міністерство транспорту України (далі - Мінтранс України, Мінтрансзв'язку України) покладено затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних документів.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.

Ст. 23 Статуту та Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 863/5084 із змінами і доповненнями) передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

За приписами п. 1.6 Правил оформлення перевізних документів оформлені відправником перевізні документи перевіряються і візуються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції. Перевіркою встановлюються: наявність плану (дозволу) на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення, платоспроможність вантажовідправника, правильність заповнення бланків перевізних документів відповідно до цих Правил, наявність необхідних додаткових супровідних документів та дозволів на відправлення вантажу (митних, карантинних, санітарних та інших контролюючих органів). Візування здійснюється після зазначеної перевірки і передує укладанню договору перевезення.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, графи "Маса вантажу в кг. Визначена відправником" та "Спосіб визначення маси" заповнюються відправником, у графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Аналогічні приписи містить ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення (затверджені наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 863/5084 із змінами і доповненнями), а саме : маса вантажу визначається відправником. Правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника (п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів").

У Правилах перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 р. № 542, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 р. за № 796/5987 із змінами і доповненнями) визначено, що у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т. ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, зазначених у додатку, які містять дрібні фракції (частки, розмір яких не перевищує 13 мм), визначається відправником. Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагони без перевірки маси та кількості вантажу.

Як вбачається з залізничної накладної № 43020835 від 16.09.2010 р., правильність внесених відомостей підтверджено підписом представника відправника, маса вантажу визначена при зважуванні вантажу на вагонних вагах.

Відповідно до пункту 10 Правил приймання вантажів до перевезення зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчеплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

Із комерційного акта від 18.09.2010 року АА № 056272/792 вбачається, що переважування станцією Знам'янка Одеської залізниці проводилося на 150-тоних вагонних вагах станції.

Виходячи із викладеного, перевірка маси вантажу здійснена у порядку, встановленому пунктом 22 Правил видачі вантажів, відповідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 року № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855із змінами і доповненнями) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт від 18.09.2010 року АА № 056272/792, який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній, є складеним у відповідності до вимог предявлених до його складання Правилами складання актів.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Ст. 118 Статуту визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Ст. 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Аналогічні приписи містить й п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, відповідно до якого якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зістаттею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно із ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Провізна плата у залізничній накладній № 43020835 від 16.09.2010 р. зазначена у розмірі 2 261,80 грн. за один вагон, сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 22 800,00 грн.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи той факт, що дії відповідача щодо невірного зазначення в залізничній накладній маси вантажу не мали негативних наслідків у вигляді збитків, та виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - суд зменшує розмір штрафу до суми однократної провізної плати, а тому позов підлягає задоволенню частково в розмірі 4 536,00 грн..

Заперечення відповідачем позовних вимог за мотивами відзиву на позовну заяву неведеного не спростовують.

Згідно п.6.3. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем. Таким чином, державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Флотська, 2), код ЄДРПОУ 05428292, р/р 260081227 в КФ КБ "Полтавабанк", МФО 331423 на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-банка", МФО 328801 : 4 536,00 грн. штрафу, 226,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 18 144,00 грн. штрафу у позові відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Повне рішення складене 23.05.2011 р.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.