ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.05.11 Справа№ 5015/2091/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Приватного підприємства «Гонта», м. Львів
до відповідача: Фермерського господарства «Обеліск», с. Сулятичі Жидачівського району Львівської області
про стягнення 15127 грн. 62 коп.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1-на підставі договору про надання правової допомоги № 8 від 13.04.2011 року;
відповідача: не зявився
Ухвалою господарського суду від 14.04.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 13.04.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 15127 грн. 62 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 12.05.2011 року. З огляду на неявку представників сторін розгляд справи було відкладено на 24.05.2011 року.
Представнику позивача розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.
В судовому засіданні 24.05.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали господарського суду від 14.04.2011 року не виконав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів видаткової накладної, довіреності, претензії).
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.
24.05.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 26.05.2011 року.
Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Приватне підприємство «Гонта»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Фермерського господарства «Обеліск»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 15127 грн. 62 коп. боргу, з яких 14350 грн. 00 коп. - сума основного боргу та 777 грн. 62 коп. 3% річних. Позивач вказує, що відповідач не повністю оплатив поставлену йому продукцію, внаслідок чого борг відповідача перед ним становить 14350 грн. 00 коп. Дану суму позивач просить стягнути із відповідача в повному обсязі. Сума позову із врахуванням 777 грн. 62 коп. річних складає 15127 грн. 62 коп.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 03.06.2009 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 16796 грн. 28 коп., що підтверджується накладною № 0306-4. Товар отримав гр. Ситик В.В. на підставі довіреності № 14 від 03.06.2009 року. Після отримання вимоги про сплату боргу, відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 2446 грн. 28 коп., що підтверджується банківськими виписками: від 29.03.2010 року на суму 423 грн. 37 коп, від 09.04.2010 року на суму 300 грн. 00 коп., від 27.04.2010 року на суму 500 грн. 00 коп. та від 03.11.2010 року на суму 822 грн. 91 коп. Таким чином, на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 14350 грн. 00 коп., а загальна сума, що підлягає до стягнення, включаючи три відсотки річних за користування коштами становить 15127 грн. 62 коп.
Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:
Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.
Таким чином між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач здійснив поставку товару. Укладення договору поставки підтверджується накладною № 0306-4 від 03.06.2009 року та фактом проведення часткової оплати.
Згідно приписів ч.1 ст. 665 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України моментом виконання обовязку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 Цивільного кодексу України покладає на покупця обовязок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару погоджена сторонами у видатковій накладній № 0306-4 від 03.06.2009 року і становить 16796 грн.28 коп.
Згідно частини 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обовязків повязано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав постачання товару, а Фермерське господарство «Обеліск»зобовязалось провести оплату, при цьому термін оплати визначений не був. Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З метою отримання повного розрахунку вартості поставленого товару, позивач надіслав відповідачу претензію від 23.02.2010 року, після чого було проведено часткову оплату на суму 2446 грн. 28 коп., що підтверджено банківськими виписками: від 29.03.2010 року на суму 423 грн. 37 коп, від 09.04.2010 року на суму 300 грн. 00 коп., від 27.04.2010 року на суму 500 грн. 00 коп. та від 03.11.2010 року на суму 822 грн. 91 коп. Таким чином, на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 14350 грн. 00 коп.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобовязання недопустима.
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Також, стаття 536 Цивільного кодексу України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України. Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 14350 грн. 00 коп. основного боргу та 777 грн. 62 коп. річних.
Ст. 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК).
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 15127 грн. 62 коп. боргу.
Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства «Обеліск», с. Сулятичі Жидачівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 34587112) на користь Приватного підприємства «Гонта», вул. Ш.Руставелі, 42/4-а, м. Львів (код ЄДРПОУ 20831832) 14350 грн. 00 коп. основного боргу, 777 грн. 62 коп. річних, 151 грн. 28 коп. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Судове рішення № 15711648, Господарський суд Львівської області було прийнято 24.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2091/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: