Рішення № 15711560, 24.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.11                                                                                           Справа№ 5015/2183/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Сучасні дорожні технології», м. Жовква,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м. Львів,

про стягнення 42236,11 грн.

За участю представників:

від позивача: Коневалик А.В. - представник,

від відповідача: не з»явився.

Суть спору: ТзОВ «Сучасні дорожні технології», м. Жовква, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м. Львів, 33708,6 грн. інфляційних, 8527,51 грн. трьох процентів річних та судових витрат у справі. З урахуванням поданого позивачем 18.05.2011 р. уточнення позовних вимог, позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем ряду договорів та наявністю рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2010 р. у справі № 6/73, яке набрало законної сили і яким встановлено наявність 508170,03 грн. заборгованості відповідача перед позивачем. Крім цього, позивач посилається на норми ст. 193 ГПК України, ст.ст. 625, 629 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.           Відповідач в судове засідання не з»явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 26.04.2011 р. та від 29.04.2011 р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

                    Відповідно до ст. ст. 525, 526, 599, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов”язковим до виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2010 р. у справі № 6/73, господарський суд, розглядаючи справу за позовом ТзОВ «Сучасні дорожні технології»до ТзОВ спільного українсько-російського підприємства «Технобуд»про стягнення 632001,61 грн. встановив наявність у відповідача 508170,03 грн. основного боргу перед позивачем. При цьому судом встановлено, що вказаний борг виник на підставі: договору № 070528-М від 28.05.2007 р. - в розмірі 74260 грн. 80 коп.; договору № 070907 оренди майна від 04.06.2007р. - в розмірі 182924 грн. 61 коп.; договору № 080731-С/Е по перевезенню сипучих матеріалів від 31.07.2008 р. –в розмірі 140921 грн. 52 коп.; договору № 080827-Е/С на виконання робіт від 27.08.2008 р. - в розмірі 76631 грн. 83 коп.; договору № 081011-Е/С на надання послуг від 11.10.2008 р.- в розмірі 63554 грн. 52 коп.; договору № 090101 від 09.01.2009р., відповідно до умов якого позивач передав відповідачу майно в користування, - в розмірі 11640 грн.; на підставі надання позивачем відповідачу відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ОУ-0000019 від 05.05.2009р., ОУ-00042 від 02.11.2009р. послуг механізмами на паркінгу №2 туристичного комплексу “Буковель” –в розмірі 235759 грн. 81 коп.; в зв»язку з здійсненою позивачем за відповідача оплатою за ПММ в сумі 4320 грн., яка підтверджується прихідною накладною ПН-000139 від 29.08.2008р. Рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2010 р. у справі № 6/73 набрало законної сили. Вказаним рішенням відстрочено його виконання до 07.07.2010 р. Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвали суду не подані докази, які б свідчили про те, що станом на 08.07.2010 р. та на день розгляду справи судом відповідач сплатив 508170,03 грн. вищезгаданого основного боргу, наявність якого встановлена рішенням господарського суду Львівської області від 07.06.2010 р. у справі № 6/73. Позивач у справі № 5015/2183/11 просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України три проценти річних та інфляційні за період прострочення виконання грошового зобов»язання зі сплати 508170,03 грн. боргу з 08.07.2010 р. по 14.04.2011 р. З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 508170,03 грн. не погашена як на день вирішення судом справи № 6/73 так і на день вирішення справи № 5015/2183/11. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов»язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частино другою статті 625 Цивільного кодексу України. Такий висновок суду відповідає висновку Вищого господарського суду України, наведеному у Інформаційному листі № 01-06/249, та висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 20.01.2011 р. № 10/25. За наведених обставин, відповідач не звільняється від передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності перед позивачем за невиконання з 08.07.2010 р. по 14.04.2011 р. грошового зобов»язання в сумі 508170,03 грн. Відтак, позовні вимоги щодо стягнення з ТзОВ спільного уркраїнсько-російського підприємства «Технобуд»33708,6 грн. інфляційних та 8527,51 грн. трьох процентів річних обгрунтовані й підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство “Технобуд”, (79017, м.Львів, вул. Ольги Басараб, 11-А, кв. 8, код ЄДРПОУ 13815583 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні дорожні технології” (80300, м. Жовква, вул. Вокзальна, буд. 14, код ЄДРПОУ 32793214) 33708,6 грн. інфляційних, 8527,51 грн. трьох процентів річних, 422,36 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                           Бортник О.Ю.