Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 26/12928.04.11 р. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ Арт - Авто ”
До Дочірнього підприємства “ Київське обласне дорожнє управління ” Відкритого акціонерного товариства “ Державна акціонерна компанія “ Автомобільні дороги України ” в особі філії “ Спецавтобаза ”
Про стягнення 11811, 34 грн.
Суддя Пінчук В.І.
Представники:
від позивача Ольховик В.С. –предст; Вовк С.С. –предст.
від відповідача Матвєєва І.Ю. –предст.
Рішення прийняте 28.04.2011 р., оскільки у судовому засіданні 07.04.2011 р. оголошувалась перерва.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 9019, 20 грн. основного боргу, 251, 72 грн. –3% річних, 540, 42 грн. збитків від інфляції та 2000, 00 грн. витрат на юридичні послуги, а всього 11811, 34 грн.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує лише частково, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на юридичні послуги в розмірі 2000, 00 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
08.02.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ Арт - Авто ” ( позивачем ) та дочірнім підприємством “ Київське обласне дорожнє управління ” Відкритого акціонерного товариства “ Державна акціонерна компанія “ Автомобільні дороги України ” в особі філії “ Спецавтобаза ” ( відповідачем ) був укладений договір № б/н на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору, виконавець ( позивач ) зобов’язався надати замовнику послуги з технічного обслуговування та /або ремонту автомобільних транспортних засобів чи їх складових частин, що належить замовнику чи перебувають у нього в користуванні, у тому числі з використанням матеріалів ( запасних частин ) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем, а замовник ( відповідач ) зобов’язався прийняти та оплатити надані послуги, а також вартість використаних матеріалів ( запасних частин ) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.
Перелік автомобілів транспортних засобів, які підлягають ремонту, згідно з п. 1.1 даного договору вказується в додатку № 1, що є невід’ємною частиною даного договору. ( п. 1.3. договору ).
Перелік робіт з технічного обслуговування та /або ремонту, а також перелік матеріалів, що використовуються, вказуються в наряді –замовленні, який є невід’ємною частиною даного договору. ( п. 1.4. договору ).
Згідно п. 3.1 договору № б/н від 08.02.2010 р., вартість робіт, запасних частин та матеріалів зазначається в акті приймання – передачі виконаних робіт, що складається виконавцем після проведення ремонту та технічного обслуговування автомобіля і підписується представниками обох сторін.
Відповідно до п. 3.2 вказаного договору, замовник сплачує виконавцю вартість визначених робіт, запасних частин, паливно –мастильних матеріалів протягом 3 ( трьох ) банківських днів з дати підписання акту приймання –передачі виконаних робіт та виписки рахунку –фактури, після чого виконавець зобов’язаний видати замовнику податкову накладну.
Судом встановлено, що на виконання умов п. 3.2 договору № б/н від 08.02.2010 р. відповідачу були надані рахунки –фактури:
- № 1 від 01.03.2010 р. на суму 5400, 00 грн.;
- № 2 від 05.03.2010 р. на суму 1226, 40 грн.;
- № 3 від 09.03.2010 р. на суму 2392, 80 грн.
та підписані акти виконаних робіт:
- № 1 від 01.03.2010 р. на суму 5400, 00 грн.;
- № 2 від 05.03.2010 р. на суму 1226, 40 грн.;
- № 3 від 09.03.2010 р. на суму 2392, 80 грн.
Крім того, з метою отримання податкового кредиту відповідачу були надані податкові накладні:
- № 1 від 01.03.2010 р. на суму 5400, 00 грн.;
- № 2 від 05.03.2010 р. на суму 1226, 40 грн.;
- № 3 від 09.03.2010 р. на суму 2392, 80 грн.
Разом з тим, відповідач за надані послуги, передбачені договором № б/н від 08.02.2010 р. не розрахувався, в результаті чого у останнього виникла заборгованість в сумі 9019, 20 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 1 від 23.12.2010 р. з вимогою погасити заборгованість.
У відповіді на зазначену претензію відповідач визнає заборгованість, але зазначає, що заборгованість буде погашена після надходження коштів з державного бюджету, оскільки підприємство фінансується за рахунок коштів з державного бюджету. ( лист № 09/105 від 27.01.2011 р. знаходиться в матеріалах справи ).
Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 251, 72 грн. – 3% річних, 540, 42 грн. збитків від інфляції та 2000, 00 грн. витрат на юридичні послуги, а всього 11811, 34 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі 9019, 20 грн. основного боргу, 251, 72 грн. –3% річних та 540, 42 грн. збитків від інфляції, а в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2000, 00 грн. витрат на юридичні послуги, суд відмовляє, оскільки зазначені витрати не є витратами в розумінні ст. 44 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства “ Київське обласне дорожнє управління ” Відкритого акціонерного товариства “ Державна акціонерна компанія “ Автомобільні дороги України ” в особі філії “ Спецавтобаза ” ( 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, код 33096517 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ Арт –Авто ”( 98465, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Холмівка, вул. Комарова, 7, код 36712757 ) 9019 ( дев’ять тисяч дев’ятнадцять ) грн. 20 коп. основного боргу, 251 ( двісті п’ятдесят одну ) грн. 72 коп. –3% річних, 540 ( п’ятсот сорок ) грн. 42 коп. збитків від інфляції, 98 ( дев’яносто вісім ) грн. 11 коп. державного мита та 196 ( сто дев’яносто шість ) грн. 04 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяВ.І.Пінчук
Судове рішення № 15711346, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 26/129. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: