Рішення № 15711085, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/9716.05.11 За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто"

про стягнення 19 201 910,00 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від прокуратуриГресків І.І., посвідчення № 214;

від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю;

ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

від відповідачане з'явився.

У судовому засіданні 16.05.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто" про стягнення 19 201 910,00 грн. заборгованості по сплаті пайових внесків на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 порушено провадження у справі № 35/97, розгляд справи призначено на 13.04.2011.

У судове засідання 13.04.2011 з'явилися представники позивача та прокуратури, надали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, надали усні пояснення по суті спору.

У позовній заяві заступником прокурора м. Києва заявлено вимогу про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої суми, яке викладене у прохальній частині позовної заяви.

Розглянувши заявлене клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки в порушення вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, останнім не було зазначено жодних обставин, які б свідчили про те, що у випадку невжиття таких заходів, виконання рішення суду буде унеможливлено або утруднено.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, свого представника у судове засідання 13.04.2011 не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, клопотань, заяв до суду не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.05.2011.

Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні 16.05.2011 підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 16.05.2011 своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/69 від 23.03.2011 не виконав, витребуваних документів суду не надав.

До початку розгляду справи через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено.

Про місце та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 13.04.2011 та 16.05.2011, представники відповідача не зявились, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нове місто" (надалі відповідач) був укладений договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1133 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору сторони погодили, що відповідач, як забудовник, сплачує пайову участь (внески) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом торгівельного комплексу загальною площею 29320,38 кв.м. на вул. Червоногвардійській у Деснянському районі м. Києва.

Згідно із п. 1.2. договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунком від 29.11.2007 становить 16 808,96 тис. грн.

Як передбачено п. 3.1 договору забудовник сплачує пайовий внесок у сумі 1000,00 тис. грн. (без ПДВ) в термін до 28 грудня 2007 року та 15 808,96 тис. грн. (без ПДВ), з січня 2008 року по грудень 2009 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Згідно з п. 3.10 договору, оплата здійснюється на підставі рахунку, який видається забудовнику, за його письмовим зверненням до Головного управління економіки та інвестицій, не пізніше ніж за 3 дні до здійснення платежу. Сума платежу на момент здійснення оплати корегується на індекс інфляції з моменту виникнення зобовязання і до моменту його фактичного виконання (п. 3.11 договору).

На виконання умов Договору, відповідно до Довідки про надходження коштів за період 01.01.2007 по 04.04.2011, наданої Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти у сумі 7039873,64 грн.

Згідно пункту 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у звязку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

Рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (в редакції, чинній станом на момент укладання договору) затверджені нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів (далі Нормативи).

Згідно розділу 1 Нормативів, пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету міста Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Пайовий одноразовий внесок включає в себе наступні складові: відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

Пайовий внесок сплачується забудовником на підставі відповідного договору (п. 4.6 Рішення).

Однак, відповідно до пояснень представника позивача та помічника прокурора, відповідач в порушення умов договору №1133 від 19.12.2007 в строки та в обсягах, які встановлені укладеними між сторонами договором, частину пайового внеску до міського бюджету не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача з урахуванням індексу інфляції становить 16 652 150 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідально до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору №1133 від 19.12.2007, свої зобовязання по своєчасній сплаті пайового внеску до міського бюджету в обумовлений договором строк не виконав, сплативши на користь позивача лише частину пайового внеску в розмірі 7 039 873,64 грн.

Станом на момент вирішення спору відповідачем не було надано доказів сплати пайового внеску до міського бюджету у строк та розмірах, визначених договором (з урахуванням індексу інфляції згідно п. 3.11 договору).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу (частини несплаченого пайового внеску) з урахуванням індексу інфляції є документально підтвердженою та обґрунтованою, доведена позивачем та прокуратурою належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню в сумі 16 652 150,00 грн. згідно із наданим позивачем розрахунком.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2 549 760,00 грн.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. В силу ч. 1. ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 4.1. договору, у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від розміру пайового внеску, визначеного п. 2.1. цього договору, за кожен день прострочення. Пеня, що передбачена даним пунктом договору, нараховується протягом усього строку прострочення без урахування будь-яких обмежень строків нарахування.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання нарахована пеня у розмірі 2 549 760,00 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

За таких обставин, суд вважає вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 16 652 150,00 грн. (несплаченого пайового внеску) за Договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №1133 від 19.12.2007 та 2 549 760,00 грн. пені, обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

З огляду на задоволення позову у повному обсязі витрати по сплаті державного мита згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача повністю.

Відповідно до пп. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17,00 грн.

Ціна позову, вказана прокурором у позовній заяві, складає 19 201 910,00 грн., а, отже, розмір державного мита, яке підлягає стягненню з відповідача, становить 25000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто" (03056, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 12, ідентифікаційний код 32343915) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 24262621) 16 652 150,00 грн. (шістнадцять мільйонів шістсот п'ятдесят дві тисячі сто п'ятдесят гривень 00 коп.) заборгованості по сплаті пайових внесків, 2 549 760,00 грн. (два мільйони п'ятсот сорок дев'ять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.) пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто" (03056, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 12, ідентифікаційний код 32343915) в доход державного бюджету України 25 500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот 00 коп.) державного мита.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 20.05.2011