Рішення № 15711038, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/8816.05.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»

Простягнення 24990, 00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 13.12.2010 р.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»про стягнення 24990, 00 грн. затрат по виплаті страхового відшкодування (в порядку регресу). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-Страхування»на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів № 130860 серії АТК від 14.09.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 власнику автомобіля «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2, а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу Scorpio», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/5069796), а тому позивач вказує, що обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 09.03.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/88 та призначено її розгляд на 20.04.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 20.04.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2011 р. надав витребувані судом документи.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 05.05.2011 р., представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.03.2011 р., яке підтверджує отримання відповідачем 21.03.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 09.03.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 20.04.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 16.05.2011 р.

У судовому засіданні 16.05.2011 р. представник позивача позовні вимоги повторно підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 16.05.2011 р. було оголошено перерву до 18.05.2011 р. о 09 год. 30 хв. з метою витребування у позивача платіжного доручення у підтвердження сплати ним суми страхового відшкодування в розмірі 1643, 81 грн. та договору добровільного страхування транспортних засобів № 130860 серії АТК від 14.09.2007 р. у новій редакції (оригінал для огляду у судовому засіданні та копію для залучення до матеріалів справи).

Представник позивача у судовому засіданні 18.05.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та надав витребувані судом документи.

Представник відповідача повідомив суду, що визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 р. на бульварі Перова у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобіля «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, та автомобіля Scorpio», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2.

ОСОБА_2 проїхав перехрестя на забороняючий «червоний», чим порушив п. 8.7.3. Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_4, який від удару відкинуло на іншу смугу руху, де він здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків.

Про наведене свідчить довідка, видана Управлінням державної автомобільної інспекції Управління державної автомобільної інспекції в м. Києві від 09.02.2008 р., та постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 29.02.2008 року в адміністративній справі № 3-6198/08, відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.02.2008 року в адміністративній справі № 3-6198/08, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «ПРОСТО-Страхування», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-Страхування»(страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 130860 серії АТК від 14.09.2007 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, використанням та розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

ОСОБА_3 повідомив Приватному акціонерному товариству «ПРОСТО-Страхування»про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 01.02.2008 р. на бульварі Перова у місті Києві та в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2, подавши 04.02.2008 р. страховику повідомлення про настання випадку.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2, замовив ПП «Галавтоекспертиза»проведення автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до звіту № 34б/02 від 28.03.2008 р., складеного ОСОБА_4 (свідоцтво НОМЕР_5 від 17.09.2005 р. Фонду державного майна України, сертифікат Фонду державного майна України № 4085/05 від 01.09.2005 р.) відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2, становить 39149, 88 грн.

05.04.2011 р. Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-Страхування»було складено страховий акт та 22.05.2008 р. додатковий страховий акт до договору добровільного страхування транспортних засобів № 130860 серії АТК від 14.09.2007 р., у відповідності до яких виплаті підлягає сума в розмірі 44426, 30 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що виконав свої зобовязання перед страхувальником за договором добровільного страхування транспортних засобів № 130860 серії АТК від 14.09.2007 р. належним чином, перерахувавши суму страхового відшкодування в розмірі 44426, 30 грн., у підтвердження чого надав суду платіжне доручення № 68687 від 08.04.2008 р. на суму 42782, 49 грн.

Враховуючи те, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.02.2008 року в адміністративній справі № 3-6198/08 ОСОБА_2, який керував автомобілем Scorpio», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 01.02.2008 р. на бульварі Перова у місті Києві, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2.

Відповідальність власника транспортного засобу Scorpio», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВВ/5069796.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-Страхування»на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів № 130860 серії АТК від 14.09.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 власнику автомобіля «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2, а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 - Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»про стягнення 24990, 00 грн. затрат по виплаті страхового відшкодування (в порядку регресу).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність ОСОБА_2, зокрема до відповідача у даній справі - Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

30.09.2010 р. Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»було направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»заяву про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу).

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5069796 передбачена франшиза, яка складає 510, 00 грн.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Ліміт відповідальності у відповідності до полісу № ВВ/5069796 становить 25500, 00 грн.

Враховуючи те, що особою, відповідальною за завдані ОСОБА_3 власнику автомобіля «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_2, збитки є Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА», в якому застрахована відповідальність Долгих Вадима Володимировиач, якого визнано винним у ДТП, а Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-Страхування»на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів № 130860 серії АТК від 14.09.2007 р. виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 44426, 30 грн., та з огляду на те, що ліміт відповідальності за полісом ВВ/5069796 складає 25500, 00 грн., і сума страхового відшкодування має бути зменшена на розмір франшизи, відтак, сума страхового відшкодування становить 24990, 00 грн. (25500, 00 грн. 510, 00 грн.), позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»затрат по виплаті страхового відшкодування (в порядку регресу) 24990, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (вул. Марини Раскової, буд. 11, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»(вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 24745673) затрат по виплаті страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 24990, 00 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., 249 (двісті сорок девять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати накази.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.