Вирок № 15709284, 20.05.2011, Печерський районний суд міста Києва

20.05.2011 18:14:36

Справа № 1-185/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2011 Печерський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Тарасюк К. Е.

секретаряКуделі Д.В., Орловій М.О., Літвіновій О.І.,

за участі прокурораПанчишина М.Я., Вавренюка О.С.,

Мєнчица С.Є., Панова В.Є.,

та захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта повна вища, не одруженого, не працюючого, інтерна стоматологічного факультету Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

·02.12.05р. Печерським районним судом м.Києва за ст.ст.186 ч.2, 69КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

·06.11.08р. Радомишльським районним судом Житомирської області за ст.ст. 309 ч.1, 311 ч.1, 70 КК України на 6 місяців арешту;

·05.02.10р. Шевченківським районним судом м.Києва за ст.185 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільненого 18.08.10р. за відбуттям покарання;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_9, звільнившись з місць позбавлення волі, під час судимості, що не знята і не погашена у встановленому законом порядку, вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

27.10.2010р. приблизно об 11 год. 50 хв. ОСОБА_9, знаходячись в приміщенні офісу №9 тренінгового центру «Спікер», що розташований в буд. 57/3 по вул. Велика Васильківська в м. Києві, скориставшись тим, що гр. ОСОБА_10 залишила свій мобільний телефон на зарядці без нагляду, а також тим, що присутня громадянка ОСОБА_11 за ним не спостерігає, відєднав від зарядного пристрою мобільний телефон “LG KE990”, вартістю 2000 грн., зі встановленою сім-карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн, та поклав його у власну сумку, після чого почав виходити з приміщення. Злочинні дії ОСОБА_9 були помічені гр. ОСОБА_11, яка стала вимагати повернення викраденого телефону. ОСОБА_9, усвідомлюючи, що його злочинні дії викрито та не реагуючи на зауваження гр. ОСОБА_11, пригрозивши застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоровя останньої, повторно, відкрито викрав чуже майно, а саме мобільний телефон «LG KE990», що належить гр. ОСОБА_10, завдавши останній майнову шкоду на суму 2025 грн., після чого залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково і пояснив, що 27.10.2010 року приблизно об 11 год. він знаходився по вул. В.Васильківська та вирішив відвідати Планетарій, з метою дізнатись розклад психологічних тренінгів, які він потребував і раніше відвідував. У приміщенні Планетарію він піднявся на третій поверх і зайшов до офісу. Працівниця офісу йому повідомила, що в них є схожі курси, але йому треба дочекатись інших співробітників, які нададуть всю необхідну консультацію. Він присів на диванчик в кімнаті. Через деякий час він вирішив піти, при цьому спитавши працівницю, де знаходиться туалет. Остання в цей момент перша вийшла за двері офісу, щоб показати, куди слід йти, а він прослідував за нею. Оскільки стіл та диван в маленькій кімнаті офісу були розташовані незручно, він, виходячи із-за столу, трохи присів на стілець, що розташований поруч та відчув, що частково сів на твердий предмет, а коли подивився, то зясував, що це мобільний телефон, який був під`єднаний до зарядного пристрою, який був увімкнений в ризетку. Він непомітно відєднав зарядний пристрій та поклав телефон до сумки, яка висіла у нього на плечі. Цей телефон був з великим сенсорним екраном. Стверджував, що в цей час працівниця офісу бачити його не могла. Потім він вийшов за жінкою в коридор, однак, вона просила його залишитись та зачекати на працівників, що зможуть надати йому необхідну інформацію. Він повідомив їй, що можливо повернеться. Після їх розмови жінка зайшла до приміщення та зачинила за собою двері. Він же почав спускатись по гвинтових сходах, де порівнявся з чоловіком та жінкою, пройшовши далі, швидким кроком вийшов з будівлі Планетарію та спустився до метро на станцію «Республіканський стадіон», після чого поїхав до ст. метро «Оболонь», де в приміщеннях підземного переходу, в одному з кіосків з продажу мобільних телефонів продав раніше не знайомому хлопцю, що там працював, викрадений мобільний телефон за 500 грн. Гроші він витратив частково на погашення боргу в сумі приблизно 300 грн, а частково на власні потреби. Причину вчинення злочину пояснив тим, що потребував грошей, оскільки мав негативну звичку грати в азартні ігри. Не заперечував назву і вартість викраденого у потерпілої майна. Разом з тим, вважав, що його дії повинні бути кваліфіковані, як крадіжка.

Потерпіла ОСОБА_10 підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що працює в тренінговому центрі «Спікер» на вул. В.Васильківська 57/3, офіс №9, що на 3-му поверсі «Планетарію», який розташовується в двох приміщеннях: клас для тренування знаходиться на першому поверсі, а офіс - на 3-му поверсі. В офісі вона працює зі співробітницею ОСОБА_11 27.10.10р. перед проведенням тренінгу, зранку, вона залишила свій мобільний телефон «LG КЕ990», вартістю на той момент 2000 грн. з сім-карткою, вартістю 25 грн. в офісі на зарядці. В той день в Планетарії проводилась виставка садоводів, людей було багато. В офісі залишилась ОСОБА_11 Після проведення тренінгу вона піднімалась по гвинтових сходах, якими відвідувачі зазвичай не користуються, на 3-й поверх і побачила чоловіка, який швидким кроком рушив до виходу через залу другого поверху, де було багато людей. Вказаного чоловіка вона бачила зі спини. Коли вона піднялася до офісу та зустріла ОСОБА_11., остання повідомила, що раніше невідомий їй чоловік заходив до офісу та викрав телефон. Ганна їй повідомила, що вона намагалась зупинити чоловіка та прохала повернути телефон, однак він їй пригрозив, після чого вона зачинилась в офісі, а цей хлопець пішов до виходу. На досудовому слідстві їй було повернуто викрадений у неї мобільний телефон. Претензій до підсудного не мала.

Свідок ОСОБА_11 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і поснила, що 27.10.2010р. приблизно об 11 год. 40 хв. вона перебувала на робочому місці в тренінговому центрі «Спікер» на вул. В.Васильківська 57/3, офіс №9, що на 3-му поверсі Планетарію. Її колега - ОСОБА_10 спустилась на перший поверх. В цей час до приміщення офісу зайшов ОСОБА_9, який поцікавився виставками, курсами та проведеннями тренінгів. В руках ОСОБА_9 тримав якийсь папірець. Вона пояснила, що працівниця, яка займається тренінгами, тимчасово відсутня і запропонувала ОСОБА_9 почекати декілька хвилин на дивані. Останній сів, вона надала йому рекламний буклет. Поруч з диваном в той час на стільці лежав мобільний телефон «LG» з сенсорним екраном, підєднаний до зарядного пристрою, який належав ОСОБА_10. Ознайомившись з буклетом, ОСОБА_9 заявив, що хоче відкрити аналогічне підприємство у м.Львові, однак вона повідомила, що таких консультацій вона надати не може. Одразу після цього він запитав: «Где находиться уборная? Только не на первом этаже». Це її насторожило. Вона встала зі стільця та почала, жестикулюючи, пояснювати, як пройти до туалету на другому поверсі. В цей час ОСОБА_9 встав і повідомив, що вийде та пізніше повернеться. ОСОБА_9 поставив свою сумку на стілець, де лежав телефон ОСОБА_10, і почав щось класти до неї. Вона думала, що то був буклет та його власний папірець. В цей час вона побачила, що через бокову кишеню його сумки світиться екран мобільного телефону. Вона звернула увагу на стілець та переконалась, що телефону ОСОБА_10 на стільці вже немає, а зарядний пристрій відєднано. ОСОБА_9 швидко вийшов до коридору. Вона одразу вийшла за ним та попросила віддати телефон колеги, на що ОСОБА_9 наказав їй повертатись в офіс. Вона знову попосила повернути телефон, на що ОСОБА_9 повторно їй відмовив і почав рухатись в її бік. Вона злякалась, швидко повернулась до офісу, прикривши за собою двері, однак вважаючи, що зможе його умовити повернути телефон, знову відчинила двері та направилась за ОСОБА_9, який намагався уйти. Вона знов попросила його повернути телефон. ОСОБА_9, тримаючи руки в кишенях, наказав їй знов повернутись в офіс, або він її «приріже», і зробив різкий ривок корпусом в її бік. Вона не думала, що у ОСОБА_9 може бути ніж, але те, що він може нанести їй удар рукою чи штовхнути, оскільки мав фізичну перевагу, вона думала. Коли ОСОБА_9 знов пішов в її бік, вона забігла до приміщення офісу, однак не встигла зачинити двері. Він вставив свою руку між дверима та навпомацки почав шукати ключі в замку з внутрішньої сторони дверей. Не знайшовши їх, ОСОБА_9 прибрав руку назовні, після цього вона одразу закрила двері та притримувала їх спиною. Близько декількох хвилин вона продовжувала тримати двері, побоюючись, що він зайде. Після цього вона вийшла до коридору, однак вже нікого не було. В цей момент повернулась ОСОБА_10, вона розповіла їй про подію, та вони викликали працівників міліції.

Свідок ОСОБА_13 підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що 27.10.10р. приблизно об 11.00 год. вона знаходилась на виставці «квітів та садженців», яка відбувалась в Планетарії за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська (В.Васильківська), 57/3. Спускаючись по сходах на перший поверх, вона побачила як невідомий чоловік, який її з-заду відштовхнув, швидко побіг до центрального входу та вибіг на вулицю. Вона зрозуміла, що даний чоловік вчинив щось незаконне. Цього чоловіка вона бачила лише зі спини. Вона повернулась і піднялась на другий поверх, де зустріла жінку, яка повідомила, що було викрадено мобільний телефон. Чоловік був одягнутий в чорну куртку, мав чорне волосся, на зріст приблизно 190-195 см.

Свідок ОСОБА_15 повідомила, що ОСОБА_9 є її сином, який проживав разом з нею. 27.10.10р. зранку ОСОБА_9 вийшов з дому на навчання, а повернувся приблизно о 18 чи 19 год. та був відсутній протягом дня. Про вчинення злочину не повідомляв. В той день ОСОБА_15 звернула увагу, що ОСОБА_9 був в стані стресу та засмучений. Вона думала, що після звільнення останній зможе справитись зі своїми проблемами, але так не вийшло.

З оголошених за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_16 на досудовому слідстві вбачається, що протягом останніх чотирьох місяців він неофіційно працював в ПП «ОСОБА_1» в кіоску, що розташованому в підземному переході станції метро «Оболонь». 27.10.10р. приблизно о 13.00 год. він перебував на своєму робочому місці, де до нього звернувся раніше невідомий чоловік та запропонував купити мобільний телефон, який зі слів останнього належав йому. Цей чоловік був одягнений в чорні класичні туфлі, темні джинси, темну «тряпчану» куртку. Після того, як він оглянув вказаний мобільний телефон марки «LG КЕ990» ІМЕІ НОМЕР_1, невідомий запропонував йому купити даний телефон за 500 грн., на що він погодився та придбав цей телефон для власного користування. Після чого вказаний чоловік пішов в невідомому напрямку. Про те, що телефон викрадений, свідок не знав.

Крім того, винність ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується наступними доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 27.10.10р. та фото таблицею до нього, з якого вбачається місце розташування речей в офісі №9 тренінгового центру «Спікер» за адресою: м. Київ, вул. В.Васильківська, 57/3. Під час вказаної слідчої дії були вилучені сліди пальців рук з поверхні вхідних дверей, файлу та журналу (т.1 а.с. 26-34);

- висновком дактилоскопічної експертизи №602 від 29.12.10р., згідно якого слід пальця руки №3, виявлений та вилучений 27.10.10р. під час огляду місця події, залишений вказівним пальцем лівої руки громадянина ОСОБА_9 (т.1 а.с. 45-48);

- речовим доказом по справ: відрізком липкої стрічки «скотч» розмірами сторін 32х22 мм з перекопійованим на нього слідом пальця руки №3, залишеним ОСОБА_9 (т.1 а.с. 57, 59)

- даними протоколу виявлення, огляду та вилучення від 03.11.10 р., з якого вбачається, що у гр. ОСОБА_16 вилучено мобільний телефон «LG KE990» IMEI НОМЕР_1, який належав потерпілій (т.1 а.с.120);

- речовим доказом - мобільним телефоном «LG KE990» IMEI НОМЕР_1 (т.1 а.с. 124);

- даними протоколу предявлення фотознімків для впізнання від 22.12.10р., під час якого свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_9 та пояснила, що це той самий чоловік, що вчинив грабіж 27.10.10р. в приміщенні офісу ПП «Спікер», а саме, відкрито заволодів мобільним телефоном гр. ОСОБА_10 (т.1 а.с. 148-150);

- даними протоколу предявлення осіб для впізнання від 06.11.10р. та фото таблицею до нього, під час якого свідок ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_9 та пояснив, що це той самий чоловік, у якого він 27.10.10р. купив мобільний телефон «LG KE990» (т.1 а.с. 130-134).

Позиція захисту щодо необхідності перекваліфікації дій ОСОБА_9 на ст.185 ч.2 КК України була предметом судової перевірки і визнана безпідставною, а показання підсудного ОСОБА_9, який стверджував, що він вчинив таємне викрадення мобільного телефону, суд вважає неправдими і такими, що спрямовані на уникнення ним кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки вказане спростовується показаннями свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні, яка переконливо вказувала на підсудного, як на особу, яка відкрито заволоділа мобільним телефоном, оскільки на її вимоги повернути цей телефон після крадіжки ОСОБА_9 не реагував, при цьому погоржував їй насильством, що не є небезпечним для її життя та здоров`я. Потерпіла ОСОБА_10 в суді також підтверджувала, що таку інформацію свідок ОСОБА_11 надавала їй відразу після злочину 27.10.10р. Таким чином, суд вважає показання свідка ОСОБА_11 правдивими, оскільки підстав обмовляти підсудного судом встановлено не було.

При цьому, судом також приймалось до уваги те, що згідно протоколу явки з повинною ОСОБА_9 від 06.11.10р., останній власноручно підтверджував, що 27.10.10р. він відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілої. (т.1 а.с.63). При цьому, під час дослідження цього протоколу в судовому засіданні підсудний не посилався на те, що вказаний протокол був написаний ним під будь-яким тиском з боку працівників міліції.

Таким чином, оінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 186 ч.2 КК України, як грабіж відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого.

Обставиною, що пом`якшують або обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, те, що ОСОБА_9 раніше неодноразово судимий, в т.ч. і за вчинення аналогічних злочинів, вчинив злочин під час судимості, що не знята і не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про його відверте небажання стати на шлях виправлення, негативно характеризується за попереднім місцем відбуття покарання - Білоцерківською ВК №35, хоча і приймаючи до уваги те, що майно потерпілій повернуто на досудовому слідстві завдяки діям працівників міліції, ОСОБА_9 є інтерном стоматологічного факультету Національної медичної Академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, з 15.10.10р. проходив стажування на посаді фельдшера дитячої клінічної лікарні №9 м.Києва (де працює його мати), задовільно характеризується за місцем проживання та попереднім місцем загальноосвітнього навчання Кловський ліцей №77 м.Києва, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, а також враховуючи стан здоров`я ОСОБА_9, який має в минулому травми голови та інше, проте, згідно Акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №48 від 27.01.11р. останній є осудним, тобто, міг і може за своїм психічним станом усвідомлювати свої дії та керувати ними та не потребує примусових заходів медичного характеру, суд вважає, що виправлення підсудного не можливо без ізоляції від суспільства та ОСОБА_9 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.81 КПК України.

Судові витрати, відповідно до ст.93 КПК України, покласти на засудженого.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 обраховувати з 06 листопада 2010 року.

Речові докази по справі:

-мобільний телефон «LG KE990» IMEI НОМЕР_1, який переданий на зберігання власнику ОСОБА_10, залишити останній;

-відрізок липкої стрічки «скотч» розмірами сторін 32х22 мм з перекопійованим на нього слідом пальця руки №3 виявленим та вилученим 27.10.10р. під час огляду місця події, - який зберігається при матеріалах кримінальної справи, залишити там же.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві (ГУДКУ у Київській р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 ( код послуги експерта 10900) судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 557 грн. 28 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді арешту, утримуючи останнього у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб із моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк із моменту вручення йому копії вироку.

Суддя К. Е. Тарасюк