Рішення № 15707427, 19.05.2011, Козелецький районний суд Чернігівської області

                                                                                           Справа № 2/2508/139/2011

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 травня 2011 року                     смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

           головуючого                               Бригинець М.М.,

           при секретарі                     Пенській Л.Г.,

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

третьої особи на стороні відповідачки ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_7, треті особи на стороні відповідачки ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання оспорюваного правочину недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна, зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У суд з позовною заявою звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_11 про визнання договору купівлі-продажу приватного будинку з надвірними будівлями, які розташовані в смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області, укладеного 06 жовтня 2010 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 недійсним та визнання за ними права власності по 1/6 частині даного домоволодіння як спадкоємців першої черги за законом, мотивуючи тим, що дане домоволодіння побудоване відповідачкою спільно з їхнім батьком ОСОБА_12, який помер 12 квітня 2010 року, тому належить відповідачці та батьку на праві спільної сумісної власності подружжя і половина даного домоволодіння повинна входить до складу спадкового майна, на яке вони мають право разом з відповідачкою, як спадкоємці за законом першої черги. Однак, відповідачка ОСОБА_11 оформила свідоцтво про право власності на дане домоволодіння на себе і до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_12 продала сім’ї ОСОБА_6.

В судовому засіданні позивачки подали заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просять в порядку ст. 216 ч. 5 ЦК України застосувати наслідки нікчемного правочину (договору купівлі-продажу приватного будинку за адресою смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області, укладеного 6 жовтня 2010 року між ОСОБА_11 –відповідачем по справі та неповнолітньою ОСОБА_8, що діяла за згодою батьків ОСОБА_6, ОСОБА_9 як законних представників та ОСОБА_6 і ОСОБА_9, які діяли як законні представники в інтересах малолітнього ОСОБА_10 посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_13Б.), а саме: зобов’язати сторони правочину повернути одна одній в натурі все одержане за нікчемним правочином і визнати: за позивачем 1 ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину приватного будинку як спадкоємцем першої черги за законом; позивачем 2 ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину приватного будинку як спадкоємцем першої черги за законом.

Представник відповідачки ОСОБА_11 - ОСОБА_5 позов не визнав та пояснив, що відповідачка ОСОБА_11 при укладенні 06 жовтня 2010 року договору купівлі-продажу домоволодіння, яке розташоване в смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області, нічого не порушила; немає жодних доказів про те, що свідоцтво про право власності на дане домоволодіння, рішення виконкому Козелецької селищної ради про оформлення права приватної власності з послідуючою видачею свідоцтва на право власності на житлову будівлю і господарських будівель за адресою в смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області, чи будь-які інші документи –недійсні; на день розгляду справи являються чинними, ніким не скасовані. Позивачки за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 не надали жодних доказів нікчемності даного договору купівлі-продажу або порушення публічного порядку укладення даного договору. На даний час домоволодіння не належить ОСОБА_11, тому вважає позов необґрунтованим та не доведеним належними доказами і просить в позові відмовити. При цьому відповідачка звернулася до суду із зустрічним позовом до позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, мотивуючи тим, що батько позивачів за первісним позовом і відповідачів за зустрічним позовом, перебуваючи з нею в зареєстрованому шлюбі з 1985 року і по день смерті проживав разом з нею і як інвалід ІІІ групи перебував на її утриманні. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з моменту досягнення ними повноліття жодним чином не піклувались про батька ОСОБА_12, недбало ставились до нього, тому просить стягнути з позивачів за первісним позовом і відповідачками за зустрічним позовом солідарно 91 тисячу 945 гривень майнової шкоди, яка складається з додаткових витрат на догляд та лікування інваліда ОСОБА_12 впродовж 16 і 13 років. Окрім цього, позивачки за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, подавши позов про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння, яке розташоване в смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області, укладений 06 жовтня 2010 року між нею та сім’єю ОСОБА_10 завдало їй моральної шкоди, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинуватили її в порушенні публічного порядку оформлення договору, до якого вона не мала жодного відношення і така протиправна поведінка позивачів завдала їй душевних страждань, тому вона просить стягнути з позивачів за первісним позовом і відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно 91 тисячу 945 гривень моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_5 підтримав зустрічний позов в повному обсязі.

Представник третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_11 не визнав та пояснив, що його сім’я купила для дітей у ОСОБА_11 домоволодіння, яке розташоване в смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області. Всі умови даного договору вони виконали, сплатили за домоволодіння гроші, які обумовлені сторонами і які продавець (відповідачка за первісним позовом ОСОБА_11Є.) отримала до підписання договору; у відповідності до ст.ст. 210, 182 ЦК України вони 08 жовтня 2010 року зареєстрували дане домоволодіння в КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської області. Приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області цей договір посвідчено, при цьому було перевірено, що дане домоволодіння без обтяжень і належало тільки відповідачці по справі за первісним позовом. Вони являються добросовісними набувачами, тому вважає, що позивачки за первісним позовом посягають на приватну власність його сім’ї, а саме дітей; вони повинні доводити, що придбали домоволодіння, не порушуючи закон, тому вважає, що позивачки за первісним позовом завдали йому моральну шкоду, яку він оцінює в 91тисячу 945 гривень і яку просить солідарно стягнути з позивачів за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

Заслухавши позивачів за первісним позовом та відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_11В, ОСОБА_2 та їх представників ОСОБА_3, ОСОБА_4; представника відповідачки за первісним позовом, позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_11 –ОСОБА_5, представника третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог сторін необхідно відмовити з слідуючих підстав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, які розташовані в смт. Козелець, вул. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області, укладеного 06 жовтня 2010 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 і зареєстрованого 08 жовтня 2010 року КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської області власниками даного домоволодіння являються ОСОБА_10, ОСОБА_8, по 1|2 частині.

До укладання договору купівлі-продажу даного домоволодіння - останнє належало на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23 липня 2010 року виконавчим комітетом Козелецької селищної ради на підставі рішення № 71 від 15 липня 2010 року, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської області 23 липня 2010 року за №31043505 ОСОБА_11 На день розгляду справи свідоцтво про право власності на домоволодіння, яке розташоване в смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області, видане 23 липня 2010 року на ім’я ОСОБА_11- відповідачки за первісним позовом і позивачки за зустрічним позовом, а також рішення виконкому Козелецької селищної ради № 71 від 15 липня 2010 року, на підставі якого було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно - ніким не скасовані, являються чинними, тому належним власником даного домоволодіння до укладення договору купівлі-продажу була ОСОБА_11 Окрім того, при посвідченні даного договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області було перевірено і встановлено, що на час продажу дане домоволодіння було без обтяжень і належало тільки відповідачці по справі за первісним позовом ОСОБА_11, яка як власник вправі була розпорядитися домоволодінням на свій розсуд, зокрема, продати його сім’ї ОСОБА_8.

Згідно ст.. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Як вбачається із матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння, яке розташоване в смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області, виданого на підставі рішення виконкому Козелецької селищної ради № 71 від 15 липня 2010 року, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської області 23 липня 2010 року за № 31043505, ОСОБА_11 була власником даного домоволодіння до укладення договору купівлі-продажу.

В судовому засіданні позивачами за первісним позовом не заявлені позовні вимоги про визнання недійсним даного свідоцтва про право власності та рішення виконкому Козелецької селищної ради № 71 від 15 липня 2010 року, на підставі якого видано свідоцтво про право власності на ім’я ОСОБА_11 на домоволодіння, яке розташоване в смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області. А згідно ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, тільки в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Тому домоволодіння, яке розташоване в смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області не може входити до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_12, померлого 12 квітня 2010 року, оскільки не належало останньому на момент відкриття спадщини.

За таких обставин, підстав для визнання договору купівлі-продажу домоволодіння, яке розташоване в смт. Козелець, вул.. Гвардійська, б. 30, Чернігівської області, укладеного 6 жовтня 2010 року між ОСОБА_11 –відповідачем по справі та неповнолітньою ОСОБА_8, що діяла за згодою батьків ОСОБА_6, ОСОБА_9 як законних представників та ОСОБА_6 і ОСОБА_9, які діяли як законні представники в інтересах малолітнього ОСОБА_10, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_13, недійсним та застосування наслідків нікчемного правочину - судом не встановлено і позивачки за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 не надали жодних доказів для визнання даного договору купівлі-продажу: недійсним; нікчемним або порушення публічного порядку укладення даного договору купівлі-продажу. Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_11 заперечує проти позову, а оскільки відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню тільки обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, тому в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_11, про визнання оспорюваного правочину недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна необхідно відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_11 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 91 тисячі 945 грн. та моральної шкоди в розмірі 91 тисячі 945 грн., завданої утриманням ОСОБА_12 –батька відповідачок за зустрічним позовом, а позивачок - за первісним позовом суд вважає, також необхідно відмовити, оскільки позивачка за даним позовом і відповідачка за первісним позовом ОСОБА_11 не надала жодних доказів, що померлий її чоловік, інвалід ІІІ групи, а відповідачок за зустрічним позовом –батько –ОСОБА_12 знаходився на її утриманні; що останній потребував сторонньої допомоги, а також не надані докази позивачкою про суму понесених нею витрат на утримання останнього, недбалого ставлення відповідачок за зустрічним позовом до батька за життя. Дані докази не встановлені і в судовому засіданні. Окрім цього, позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_11 не надала суду жодних доказів, які б підтверджували заподіяння їй моральної шкоди відповідачками за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно ст.. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду за захистом, як вони вважають порушених своїх прав, в установленому законом порядку, а тому в цій частині зустрічного позову також необхідно відмовити.

Не підлягає задоволенню і позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди, оскільки згідно ст.. 55 Конституції України права і свободи людини захищаються судом, а згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду за захистом, як вони вважають порушених своїх прав, в установленому законом порядку, а тому в позові необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 182,210,215,216, 228, 331,1216, 1218 ЦК України, ст.ст.3,10, 11, 60, 61, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295, 296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_7, треті особи на стороні відповідачки ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання оспорюваного правочину недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна, в і д м о в и т и.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди, в і д м о в и т и.

В задоволенні позовних вимог третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди, в і д м о в и т и.

Ухвалу суду від 04 квітня 2011 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_11, треті особи на стороні відповідачки ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання оспорюваного правочину недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна,

с к а с у в а т и.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя