Рішення № 15705675, 11.03.2011, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа 2-36/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2011року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі головуючого судді Мичка І.М.,

при секретарі Сімонович С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної залізниці про відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку, що відбувся на залізниці, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 державної залізниці про відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку, що стався 12 червня 2010 року, а саме на залізничному вокзалі Одеса-Головний при посадці у поїзд під № 84 вагон №7- сполученням Одеса-Ковель

Позивачка в судовому засіданні пояснила, що є інвалідом другої групи загального захворювання. 12 червня 2010 року вона слідувала разом із своєю малолітньою онукою пасажирським поїздом Одеса-Ковель до станції Здолбунів Рівненської області. При посадці у вагон №7 внаслідок неналежного та небезпечного обладнання посадочної платформи, наявності великого простору між платформою та вагоном, впала в цей простір. При цьому отримала забій обох ніг та грудної клітки. Стверджує, що дані травми отримала при посадці на поїзд внаслідок неналежного утримання власником –ОСОБА_2 державною залізницею джерела підвищеної небезпеки, яким належить вважати транспорт відповідно до ст.1187 ЦК України. Тому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, пов’язану з її витратами на лікування, в розмірі 140 (сто сорок) грн. 57 коп. та моральну шкоду, у зв’язку з перенесеним нею болем, стражданнями, переживаннями, в розмірі 5000 (п’ять тисяч) грн. ОСОБА_3 обставини пов»язує із перебуванням на лікуванні в зв»язку із отриманими травмами та тимчасовою непрацездатністю.

В процесі розгляду справи за клопотанням позивачки до участі в справі було залучено страхову компанію «Брокбізнес», в якості співвідповідача, так як дана компанія значилася в її проїзному квитку як гарант відшкодування шкоди. Натомість, дана страхова компанія лише частково відшкодувала їй моральну шкоду в розмірі 713 (сімсот тринадцять) грн.

Крім того, позивачка подала заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, зокрема вказує, що в первинному позові вона зазначає матеріальну шкоду в сумі 140 грн. 57 коп., що було витрачено нею на лікування. Натомість відшкодування у разі тимчасової втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті регулюється ОСОБА_3 про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України за №959 від 14.08.1996 року. ОСОБА_3 передбачено відшкодування шкоди страховою компанією в розмірі 0,2 відсотка страхової суми (3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) за кожну добу тимчасової втрати працездатності. Відповідно страхова сума становить 51000 (п’ятдесят одна тисяча) грн. 0,2 відсотка від страхової суми становитиме 102 грн. Втрата працездатності становить 14 днів, починаючи з 12 червня 2010 року по 25 червня 2010 року. Їй відшкодовано матеріальну шкоду в розмірі 1228 грн., тобто за 12 днів, а два дні залишились не відшкодованими , що становить в грошовому виразі - 204,00 грн. Щодо моральної шкоди, яка обґрунтована нею в первинному позові, то вважає, що її повинна відшкодувати ОСОБА_2 державна залізниця, як власник джерела підвищеної небезпеки, яким вважає залізничний транспорт, а саме потяг №84 сполученням Одеса-Ковель та залізничний вокзал Одеса-Головний.

Тому, просить стягнути з страхової компанії «Брокбізнес»у відшкодування матеріальної шкоди 204,00/двісті чотири/ грн. страхової суми та 300/триста/ грн. витрат по наданню їй правової допомоги пов»язаної із зверненням до суду за захистом своїх прав. Стягнути з ОСОБА_2 державної залізниці завдану їй моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 5000,00 /п»ять тисяч/ грн.

Зокрема у судовому засіданні зазначила, що при посадці у потяг використала всі свої фізичні можливості до недопущення отримання травми при посадці, однак технічні умови є незадовільними, що призвело до травматизму. Крім того їй не надали першої медичної допомоги, за відсутністю таких засобів, як медична аптечка, а лише на станції Котовськ на дільниці Одеса-Роздільна їй була надана перша медична допомога провідником та працівниками медичного пункту станції Котовськ та на її настійливу вимогу був складений Акт про нещасний випадок, що стався на залізниці із застрахованим пасажиром. При цьому поведінка працівників залізниці/провідників/ не відповідала елементарним нормам уваги при нещасному випадку та відсутністю професіоналізму в таких випадках, а саме низьких професійних якостях персоналу. Вважає, що такого випадку могло не статися, як би персонал потягу доброякісно виконував свої службові обов»язки та приділяв увагу пасажирам, які здійснюють посадку у потяг.

Представник відповідача ОСОБА_2 державної залізниці позов не визнав та заявив, що будь яка вина залізниці в даному випадку відсутня. Розміщення посадкової платформи відповідає технічним вимогам, а пасажир при посадці у потяг повинен бути уважним та зосередженим, тому у позові слід відмовити.

Представник співвідповідача, страхової компанії «Брокбізнес», позов визнав повністю не заперечив про підставність вимог позивачки. Невиплату страхової суми обґрунтовує відсутністю підтвердження тимчасової непрацездатності за період перебування у дорозі. За наявності такого підтвердження сума буде виплачена у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка при посадці на пасажирський поїзд №84 сполученням Одеса-Ковель, внаслідок відсутності належної уваги з боку працівників залізниці, неналежного обладнання посадочної платформи, наявності невиправдано та небезпечно великого простору між платформою та вагоном, впала в цей простір та отримала травми: забій обох ніг та грудної клітки.

Першої необхідної кваліфікованої медичної допомоги, внаслідок отриманих пошкоджень, їй надано не було у зв’язку з відсутністю в поїзді будь-яких медичних засобів та осіб, які могли б таку допомогу надати. Внаслідок отриманих пошкоджень позивачка вимушена була лікуватись як амбулаторно, так і стаціонарно в Здолбунівській центральній райлікарні в травматологічному відділенні. Їй було встановлено діагноз: забій грудної клітки справа, забій ділянки правого суглобу, забій, осаднення правої гомілки. Дані обставини стверджуються: актом про нещасний випадок на залізниці від 12.06.2010року, епікризом щодо лікування в Здолбунівської ЦРЛ, довідкою про термін тимчасової непрацездатності від 25.06.2010року.

Відповідно до пенсійного посвідчення серія АГ №557916 виданого Рівненським Управлінням ПФУ в Здолбунівському р-ні від 06 травня 2005 року – ОСОБА_1, позивачка по справі, інвалід ІІ групи загального захворювання.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 вказаної статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Крім матеріальної шкоди, судом встановлено, що позивачці заподіяна моральна шкода, яка полягає у стражданнях і переживаннях у зв’язку з перенесеним нею болем та отриманими травмами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг психологічних страждань, понесених позивачкою, вимушені зміни в житті позивачки, а також вимоги розумності і справедливості і вважає, що їх слід визначити у розмірі по 3000 грн.( п.3 ст.23 Цивільного кодексу України).

Матеріальна шкода відшкодовується страховою компанією «Брокбізнес», співвідповідачем по справі. Моральна шкода підлягає стягненню з ОСОБА_2 державної залізниці, відповідача по справі.

В зв’язку з тим, що матеріальна шкода позивачці повністю відшкодована в позасудовому порядку, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 до страхової компанії «Брокбізнес»слід відмовити.

Згідно ст.84 ЦПК України виплати пов»зані із оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права несуть сторони в даному випадку такі витрати мають бути покладені на відповідача - ОСОБА_2 державну залізницю у розмірі фактичних витрат згідно довідки у сумі 300/триста/00грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 61, 212, 214-215 ЦПК України, ст.1166, 1167, 1187 ЦК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 державної залізниці (65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19. Поточний рахунок №260030000 у ОСОБА_2 філії АБ «Експрес-Банк»у м.Одесі, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) - моральну шкоду, внаслідок нещасного випадку, що відбувся на залізниці, в розмірі 3000/три тисячі/ гривень та витрати на надання правової допомоги в розмірі 300 /триста/ гривень.

В решті позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: