Постанова № 15692744, 13.05.2011, Липоводолинський районний суд Сумської області

Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 2-а-199/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2011 року смт.Липова Долина

Суддя Липоводолинського районного суду Шульга О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження в селищі міського типу Липова Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області про поновлення строку на звернення до суду, про бездіяльність Управління Пенсійного фонду, щодо перерахунку та виплати недоотриманої пенсії ( соціальних виплат) особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 31 березня 2011 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області про поновлення строку на звернення до суду, про бездіяльність Управління Пенсійного фонду, щодо перерахунку та виплати недоотриманої пенсії ( соціальних виплат) особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Свої позовні вимоги обгрунтовує наступним.

Вона перебуваю на обліку у Управлінні Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області . Згідно довідок медико-соціальної експертної комісії у 2000 році їй встановлена II група інвалідності безстроково.

Також має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії

Вона як особа котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, (надалі Закон № 796-ХХІ )

Згідно ст 50 Закону про ЧАЕС особам, віднесеним до І категорії (II групи інвалідності), призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 75 відсотків

прожиткового мінімуму для осіб.

Також згідно ст 49 ч 4 ст. 54 Закону про ЧАЕС в усіх випадках для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (II групи інвалідності), щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсії не може бути нижчим - 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб як втратили працездатність. Прожитковий мінімум визначається на кожнии рік законами «Про Державний бюджет України».

Розмір мінімальної пенсії за віком за період 2008 - 2011 років згідно Таблиці 1:

Можливі доводи відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом, вважає безпідставними. Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

На даний час вона отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в значно нижчому розмірі, в зв'язку з чим йому довелося звернутись до відповідача із заявою про проведення перерахунку основної та додаткової пенсії відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ

Відповідач відмовляє у проведенні перерахунку та повідомляє, що нарахування

проводиться правильно.

Відмову у проведенні перерахунку вважає протиправними, оскільки за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії застосуванню підлягають стаття 51 та стаття 54 Закону № 796-ХІІ (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року), а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та №1375 від 23.12.2009 року, яка істотно звужує обсяг встановлених Законом прав.

Згідно з положеннями частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Додатково зазначає, що по розгляду судами аналогічних справ є практика, в якій Верховним судом України та Вищим адміністративним судом України підтримується положення пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та вказується, що застосуванню підлягають статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України.

Щодо можливих посилань відповідача на застосування судом позовної давності то просить суд врахувати:

Перша позиція

- Відповідач на відміну від неї знали про рішення Конституційного Суду України і по відношенні до неї не виконували рішення КСУ.

Відповідач на відміну від неї, мали у себе рішення судів загальної юрисдикції ухвалені на користь позивачів за аналогічним спором ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Про те, що їй неправильно нараховують пенсію і соціальні виплати мені довелося дізнатись недавно і це порушення є довготривалим..

Відповідно до норми ч. 2 ст. 21 КАС України, яка, до речі, зазначена і у рішенні Конституційного Суду України № 19 рп/2010 від 09 вересня 2010 року, їй гарантовано ч. 1 другої ст. 21 КАС України:

Таким чином, в адміністративному позові можуть зазначатися вимоги про відшкодування шкоди. Відповідно до правил ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням не потребують доказуванню.

В цьому сенсі, нижче приводить рішення КСУ, якими визнано такими, що не відповідають вимогам Конституції внесені зміни до чинних законів України, а норми ст. 92 Конституції України зазначають, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, правовий режим власності.

Відповідно до норми ст. 8 Конституції мені гарантовано звернення до суду на підставі норм Конституції України.

Норма ст. З Конституції зобов'язує державу відповідати перед людиною за свою діяльність;

Норма ст. 152 Конституції України встановлює, що порядок відшкодування шкоди встановлюється законом, отже, називаю і зазначаю такий закон - ст.1175 ЦК України, яка встановлює підстави і порядок відшкодування шкоди заподіяної внаслідок прийняття нормативно-правового акту визнаного незаконним.

Норма ст. 268 ЦК України не поширює позовну давність на - цитує п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України: «на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право».

І тут слідом цитує норму пункту З частини першої ст. 268 ЦК України: «на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;» Як визначає ця норма, приведена вище - не поширюється позовна давність на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної державою при прийнятті нормативно-правового акту, визнаного незаконним ,та і в Преамбулі, і в ст.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», держава визнає, що вона відшкодовує шкоду внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зазначаєи, що відповідно до норми ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» і Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права, які застосовують суди.

Отже, пенсії та соціальні виплати відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини є власністю в розумінні ст. 1 Першого Протоколу Конвенції. Таким чином, в контексті п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України, не поширюється позовна давність на відшкодування шкоди при перерахуванні і призначені та виплати пенсій і соціальних виплат, якщо таке нарахування або виплата здійснювалася на підставі нормативно-правового акту визнаного незаконним.

Також, відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначається, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Про грубе порушення її прав їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації. До цього у їй була повна довіра до держави України, проте, дізнавшись про порушення своїх законних прав з боку відповідача, щодо неналежного нарахування і виплати пенсії та соціальних виплат, яке продовжується і до цього часу, нею були направлені звернення до відповідача.

Для звернення до суду з метою забезпечення належного захисту своїх прав на підставі ст. 16 Кодексу адміністративного судочинства України їй довелося користуватися платними послугами юристів. На цей час нею сплачено до Сумської філії ТОВ «Надія» у м. Суми 500 (п'ятсот) гривень 00 коп. за надання консультативно - правових послуг, у тому числі інформування та консультування, складання та подання заяви до Управління Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, складання та подання адміністративного позову з необхідними додатками до суду, що підтверджується договором, рахунком, довідкою, та квитанціями, які додаються до цього позову.

На підтвердження того, що Сумська філія ТОВ «Надія» (код СДРПОУ 36100159, м. Суми) є фахівцем в галузі права, до адміністративного позову додається копія довідки СДРПОУ, видана Сумській філії ТОВ «Надія», в якій основним з основних видів діяльності вказана адвокатська діяльність.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони судового процесу. А відповідно до ст. 94 КАС України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Тому вважаю, що понесені нею витрати на правову допомогу мають бути відшкодовані їй за судовим рішенням за рахунок Відповідачів.

Відповідно до ст. 99 КАС України Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КАС України, у справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг застосовується скорочене провадження, тому вона просить суд:

1.Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області щодо нарахування та виплати мені основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи».

2.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області провести перерахунок та виплату мені, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (II групи інвалідності), основної пенсії згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровлю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - за період з 01.02.2008 року по 31.03.2011 року.

3.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області призначити (встановити) мені, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (II групи інвалідності), основну пенсію в розмірі не менше 8 ( восьми) мінімальних пенсій за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ.

22 квітня 2011 року до суду від відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області надійшло письмове заперечення, де останній зазначив наступне.

Позивач ОСОБА_2 отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , розмір якої станом на 01.04.2011 року складає 1085,39 грн.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри пенсій інваліді, щодо яких встановлено причинний звязок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 ЗУ „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”. Так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність. При цьому частиною третьою цієї статі встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій. Призначених за цим Законом. Позивачу ж пенсію призначено за іншими нормативно-правовими актами.

З 01 липня 2008 року відповідно до постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” основний розмір пенсії в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році інвалідів 3 групи не може бути нижчим 980,00 гривень, а тому основний розмір пенсії позивача з 01.07.2008 року встановлено в сумі 980,00 грн.

Щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком повідомляють наступне, що згідно частини 4 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам ІІ групи виплачується в розмірі 20 % від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до вищеназваних норм законодавства розмір пенсії позивача станом на 01.04.2011 року складає:

1 Розмір державної пенсії, визначений відповідно до ст. 27 ЗУ „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”- 789,89 грн;

2. Доплата за понаднормовий стаж проведена відповідно до ст.28 „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, якою визначено, що за кожний рік страхового стажу понад 20 років у жінок пенсія за віком збільшується на 1 відсоток основного розміру пенсії, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком 145,16 грн.;

3. Розмір пенсії по інвалідності визначений у відповідності до ст. 33 ЗУ „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”- 841,55 грн.;

4.Додаткова пенсія відповідно до ст. 50 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам віднесеним до 1 категорії інвалідам 2 групи становить 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2001 року 152,80 грн.

5. Розмір пенсії по інвалідності з 20% ростом з/п 33,46 грн.;

6 Фіксований розмір індексації 57.58 грн.

До виплати з 01.04.2011 року розмір пенсії становить 1085,39 грн

На підставі викладеного вище, вважають дії відповідача такими, що відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивача безпідставними і такими що не підлягають задоволенню.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, де мається вказана відмітка.

Як було встановлено під час розгляду справи, позивач належить до інвалідів ІІ групи внаслідок аварії на ЧАЕС та відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”

В березні 2011 року позивач отримав від УПФУ в Липоводолинському районі Сумської області відмову.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх і разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та і інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” у редакції Закону України від 06.06.1996 року, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 даного Закону, у редакції Закону України від 06.06.1996 року, передбачено, що особам віднесеним до І категорії , інвалідам ІІ групи призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “, статті 50, 54 та 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” були змінені, встановлювалися нові розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою. Проте згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені Законом України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ до статей 50, 54 та 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” визнано неконституційними.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, що визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За таких обставин, позивач саме з 22.05.2008 року має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Ці вимоги законодавства відповідачем порушено стосовно заявника, що підтверджується листом відповідача, запереченням проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу. Вищевикладене свідчить про те, що і відповідач, при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії, повинен був керуватися саме вимогами ст.ст. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », а не приписами окремих постанов КМУ, на які відповідач посилався в листі на ім.`я позивача та у відгуку на позов. КМУ не наділений правом звужувати права позивача та в одноособовому порядку змінювати визначений Законом розмір пенсій.

Не може бути підставою для невиконання відповідачем свого обов»язку і відсутність коштів з огляду на те, що згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Окрім того, Конституцією України визначено, що людина в Україні визнана найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », а також ч. 1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ”, під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за їх основу береться мінімальна пенсія за віком, мінімальний розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки пенсія позивачу має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Вищевикладене свідчить про те, що на відповідачеві лежить обов`язок здійснити перерахунок заявнику пенсії по ІІ групі інвалідності, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії з 01.10.2010 року у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » у редакції Закону України від 06.06.1996 року та статтею 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » у редакції Закону України від 05.10.2006 року, а також у відповідності до ст. 28 Закону України „ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 та обов`язок провести відповідні виплати.

Згідно до п.1 ч.3 ст. 87 КАС України до витрат, повязаних з розглядом справи, належить витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки позивач не надає розрахунку витрат, з зазначенням вартості кожної з отриманої юридичної послуги ( що включені до загальної суми витрат на правову допомогу 500 гривень), суд не вбачає підстав для стягнення витрат на правову допомогу з відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду виконується негайно.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 128, 159-163, 183-2, ч.1 ст. 256 КАС України, ст.ст. 13, 49-50, 53-54, 67, 70-71 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Боридкиної Ганни Іванівни задовольнити частково .

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі Сумської області щодо ненарахування та невиплати пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду 2 групи ОСОБА_2

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо захворювання з яким встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, згідно до ч.4 ст. 54, з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » у редакції Закону України від 05.10.2006 року, з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії як інваліду 2 групи за шкоду, заподіяну здоровю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 50 з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » у редакції Закону України від 05.10.2006 року, з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року.

Постанова прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду. Суддя О. М. Шульга