Рішення № 1569101, 26.02.2008, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

СПРАВА №2-172\2008 року

(Старий номер №2-2462/2007 року)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2008 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2“ про стягнення аліментів на дитину”, -

В С Т А Н О В И В :

06 грудня 2007 року, позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що з відповідачем по справі, вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 08 листопада 2003 року, про що вчинено актовий запис № 150 у відділі РАЦС Овруцького районного управління юстиції Житомирської області. Від даного шлюбу, вони з відповідачем мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, яка знаходиться на повному утриманні позивача, оскільки відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини, не надає. Позивач вказала, що вона не має відомостей про місце роботи відповідача, оскільки вони разом не проживають.

На підставі викладеного, позивач прохає суд стягнути на її користь на утримання дитини з відповідача аліменти у розмірі ¼ частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

07 грудня 2007 року ухвалою суду відкрито провадження по даній цивільній справі.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимог та наполягала на їх задоволенні повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з»явився про причини своєї неявки суду не повідомив, тоді як про день, час та місце слухання справи судом повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне поштове повідомлення, отримане ним 14 лютого 2008 року (а.с.№30). Згідно до Ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 січня 2008 року, відповідача було допитано за місцем його проживання, та направлено протокол допиту від 29 січня 2008 року Овруцького районного суду Харківської області (а.с.№25). В даному протоколі відповідач вказав, що позов позивача визнає; окрім спільної з позивачем доньки ОСОБА_3, він інших дітей на утриманні не має; стан здоров»я має позитивний, нічим не хворіє і працює складачем поїздів Коростенської дирекції залізничних перевезень станції Бехи і отримує заробітку платню в розмірі 1300 гривень. При цьому відповідач вказав, що він є потерпілим 3 категорії від аварії на ЧАЕС, про що додав ксерокопію свого посвідчення (а.с.№27).

При визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

 Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із ксерокопії свідоцтва про одруження (а.с.№6), судом встановлено, що дійсно між сторонами, 08 листопада 2003 року, було укладено шлюб, про що вчинено актовий запис № 150 у відділі РАГС Овруцького районного управління юстиції Житомирської області і після одруження, позивач взяла прізвище “ОСОБА_1”.

 Відповідно до ксерокопії свідоцтва про народження (а.с.№7), вбачається, що дійсно - ОСОБА_3, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1і в графі «Батько» вказано - ОСОБА_2, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_1, позивач по справі.

У судовому засіданні судом з»ясовано матеріальне положення позивача та відповідача, та встановлено, що позивач працює на станції Лозова оператором станційного технологічного центру. Згідно до протоколу допиту відповідача від 29 січня 2008 року (а.с.№25) працює складачем поїздів Коростенської дирекції залізничних перевезень станції Бехи і отримує заробітку платню в розмірі 1300 гривень

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач працює, і отримує заробітну плату, яка є недостатньою для належного забезпечення життєдіяльності та розвитку дитини. Відповідач працює, стан здоров»я має задовільний, ні чим не хворіє, інших дітей неповнолітніх на утриманні не має та з урахуванням визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (прибутку), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку.

 У своїй позовній заяві позивачем заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу  за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільненні від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 Із доданої до матеріалів справи ксерокопії посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) Серія Б №НОМЕР_1, виданого 10 жовтня 2005 року. Відповідно відповідно до п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7 «Про державне мито» з наступними змінами, встановлено, що від уплати державного мита звільняються громадяни, віднесені до категорії 3 потерпілих внаслідок Чорнобильськох катастрофи.

Відносно викладеного, суд е стягує з відповідача судовий збір (державне мито) на суму в 51 гривню, а компенсувати їх за рахунок держави.

 Однак, відносно витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 07 гривень 50 копійок,, законом не встановлено звільнення відповідача від сплати даних судових витрат, отже, суд стягує на користь держави з відповідача дані витрати.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 224-226, 367 ч. 1 ЦПК України, Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, Сімейного кодексу України, п.18 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2“ про стягнення аліментів на дитину”  -  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця села Підруддя, Овруцького району, Житомирської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, працюючого - складачем поїздів Коростенської дирекції залізничних перевезень станції Бехи - на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3народження, уродженки села Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, зареєстрованої за адресою:АДРЕСА_1 - на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, аліменти в розмірі ¼ частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 06 грудня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судовий збір (державне мито) на суму в 51 гривня 00 копійок з ОСОБА_2на користь держави не стягувати, а компенсувати за рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_2на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп. ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд