Рішення № 156591, 27.09.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2006 р. Справа № 49/109-06

вх. № 10284/3-49

Суддя господарського суду Кононова О.В.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Любчак О.М., дов. № 23 від 16.09.2005 року відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Харківського обласного КП "Дирекція розвитку інфраструктури територій", м. Х-в

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Куп'янськ

про стягнення 974,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який прохає суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість згідно договору про постачання теплової енергіїНОМЕР_1 у розмірі 974,07 грн., з яких 844,20 грн. сума основного боргу, 89,34 грн. - сума пені, 26,43 грн. - сума інфляційних витрат та 41,10 грн. - сума трьох відсотків річних. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд в ухвалах від 21.08.2006 року та від 13.09.2006 року попереджував сторони, що у разі неявки їх представників в призначені судові засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.01.2006 року між Харківським обласним комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території» та ППОСОБА_1було укладено договір НОМЕР_1 про постачання теплової енергії (далі Договір). Відповідно до умов договору п.1.1. позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких зазначений в п. 2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в необхідних обсягах та в терміни передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п. 6.3. договору відповідач повинен був до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно платіжного доручення, отриманого від позивача здійснити остаточний розрахунок за використану теплову енергію. Згідно п. 6.5. договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають розрахунковим методом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячних фактичних температур навколишнього повітря і теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації, та втрат тепла в мережах споживача. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем, або зараховується (у разі передплати) на наступний розрахунковий період не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач свої зобов'язання виконав, на підставі вищезазначеного договору в період з січня 2006 року по червень 2006 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, лише частково оплатив теплову енергію за спірний період, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 844,20 грн. Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем платіжних вимог доручень для оплати.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем 14.08.2006 року було сплачено заборгованість за теплову енергію у розмірі 411,17 грн. згідно платіжної вимоги - доручення від 28.02.2006 року та 30.08.2006 року було сплачено 433,03 грн. заборгованості згідно платіжної вимоги - доручення від 31.01.2006 року. За таких обставин, враховуючи, що позивачем було подано позовну заяву до суду 18.08.2006 року, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві в задоволені позову в частині заявленої до стягнення суми 411,17 грн., оскільки на момент звернення до суду відповідач сплатив зазначену суму боргу. Щодо решти суми основного боргу у розмірі 433,03 грн., які позивач прохав суд стягнути з відповідача, то суд дійшов висновку про необхідність припинити провадження в цій частині на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Однак, своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, відповідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2.2. договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. Тому позовні вимоги в частині стягнення 89,34 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Тобто позовні вимоги в частині стягнення 26,43 грн. інфляційних витрат та 14,10 грн. трьох відсотків річних також обґрунтовані та підлягаючі задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Отже суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 58,94 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 68,19 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1; місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_2; адреса: АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» (адреса: 61022, м. Харків, Держпром, 3 під'їзд 5 поверх; розрахунковий рахунок 260023011273 в Першій Харківській філії АКБ «Базис», МФО 351599, код ОКПО 03361721) - 89,34 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по сплаті отриманої теплової енергії, 26,43 грн. інфляційних витрат, 14,10 грн. трьох відсотків річних, 58,94 грн. витрат по сплаті державного мита та 68,19 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В частині стягнення 433,03 грн. суми основного боргу провадження по справі припинити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 02.10.2006 року.

Суддя Кононова О.В.