Постанова № 15658733, 11.05.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року Справа № 20/2135-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Сініцина Л.М.

при секретарі Юрчук Ю.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача

на рішення господарського суду Хмельницької області

у справі № 20/2135-10 від 21.02.11р. (суддя Гладій С.В.)

за позовом Приватний підприємець ОСОБА_1

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Євротрансбуд"

про стягнення в сумі 36 520 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.02.11р. по справі 20/2135-10 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до ТзОВ "Поділля-Євротрансбуд" про стягнення 36520 грн. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля Євротрансбуд” на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 5200,00 грн. (пять тисяч двісті гривень 00 коп.) заборгованості, 9490,00 грн. (девять тисяч чотириста девяносто гривень 00 коп.) пені, 146,90 грн. (сто сорок шість гривень 90 коп.) витрат по оплаті державного мита та 94,93 грн. (девяносто чотири гривни 93 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу товарно-матеріальні цінності, останній їх прийняв та зобов'язувався сплатити за них певну грошову суму.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п.4.3 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 2-х днів до моменту поставки товару зі складу Продавця. Отже, відповідач свої зобов'язання щодо поставки цегли керамічної не виконав на суму 5200,00грн..

Статтею 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Євротрансбуд" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 21.02.11р. у справі 20/2135-10 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання про стягнення пені неправильно застосовано відповідні норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також не застосовано норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", що безпосередньо регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань.

Крім того, апелянт відзначив, що ч.2 статті 258 ЦК України для стягнення у судовому порядку неустойки (штрафу,пені) встановлено позовну давність в один рік.

Таким чином, з урахуванням норм ч.6 статті 232 ГК України позовна давність по стягненню пені нарахованої за період з 11.02.2008 по 11.07.2008 р.р. сплинкла 11.07.2009 року, а питання щодо поноалення пропущеної позовної давності господарським судом Хмельницької області не вирішувалось.

Вважають, що судом першої інстанції справу розглянуто без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об"єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішень з помилквим застосуванням норм права.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 21.02.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник сторін в судове засідання не з"явилися,про час та місце розгляду справи повідомлені належним, відомстей про причин неявки суду не подали.

Так як, судом явка представників сторін не визнавалася обов"язковою, колегія суддів здійснює розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задовленнню, а рішення сулу першої інстанції частковому скасуванню з наступних підстав.

Між ТзОВ „Поділля Євротрансбуд” (Продавець) та ПП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки від 07.12.2007р. на постачання цегли керамічної рядової повнотілої відповіднодо п.2.1.( а.с.14-а.с.16). Пунктом 2.2.1 договору поставки визначено, що товар, вказаний в п.2.1 цього договору поставляється покупцю партіями. Кількість товару зазначена в додатку № 1. Згідно вказаного додатку - цегла керамічна рядова повнотіла кількості 130000 тис. штук ( а.с.17).

Згідно п.1.1 договору Постачальник зобовязується постачати і передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного договору.

Пунктом. 3.1 договору визначено, що перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною.

Відповідно до п.4.2 договору діюча ціна на момент відвантаження товару вказується в Рахунках фактурах. Покупець має право відмовитися від партії товару у разі незгоди з цінами, вказаними у Рахунках фактурах. Факт передачі товару за цінами, зазначеними у Рахунках фактурах, або факт оплати Рахунка фактури означає взаємну згоду Продавця і Покупця на ціну товару.

На виконання умов договору 17.12.2007р.відповідач виставив підприємцю ОСОБА_1 рахунок фактуру №пп-0000013 про сплату 16000 грн. за 40000 тис. штук цегли по ціні 0,40 грн. за одну штуку цегли з врахуванням ПДВ. а.с.22).

Згідно п.4.3 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 2-х днів до моменту поставки товару зі складу Продавця.

Позивач провів оплату по рахунку фактурі №пп 0000013 від 17.12.2007р. в 2 етапи: 18.12.2007р. перерахував на рахунок відповідача суму 5000,00 грн., та 11.01.2008р. суму 11000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4 від 18.12.2007р. та № 3 від 11.01.2008р.( а.с.23)

Підтвердженням оплати рахунку фактури №пп-0000013 від 17.12.2007р. на суму 16000 грн. за 40000 тис. шт.. цегли по ціні 0,40 грн. за одну штуку цегли з врахуванням ПДВ є одержання позивачем від відповідача податкових накладних за №64 від 28.12.2007р. на суму 5000,00 грн. та № 68 від 16.01.2008р. на суму 11000,00 грн. по ціні за одну штуку цегли 0,33 грн. ( а.с.25,а.с.27).

Тобто позивачем оплата проведена повністю за 40000 тис. шт.. цегли керамічної.

Підпунктом 5.1.1 договору поставки постачальник відповідач зобов"язаний поставити покупцю ( позивачу) товар не пізніше як протягом 30 днів від дати повної оплати за партію товару.

Позивач від відповідача отримав цеглу керамічну в кількості 14000 тис. шт.., що підтверджується видатковими накладними №ппр56 від 28.12.2007р., №пп58 від 16.01.2008р.( а.с.24, а.с.26).

Станом на 01.11.2008р. відповідачем позивачу недопоставлено цеглу керамічну в кількості 26000 тис.шт. на суму 10400 грн..

Позивачем 01.11.2008р. та 02.11.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача претензії про недопоставку цегли керамічної в кількості 13000 тис. шт. на суму 5200,00 грн. 31320,00 грн. пені., яка залишена без відповіді та задоволення ( а.с.18-а.с.21).

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 5200,00 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст.692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором , - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав, взяті на себе зобов'язання, прострочив поставку товару.

Відповідно до ч.3 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Такими чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відповідач свої зобов'язання щодо поставки цегли керамічної не виконав на суму 5200,00грн.. А тому, дана сума підлягає до задоволення.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.6.7 договору за несвоєчасну поставку або недопоставку Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,5% за один календарний день від суми фактично недопоставленої продукції, до моменту повного виконання Постачальником свого зобовязання по поставці ( а.с.15).

Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежне виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення зобовязання.

Тобто, умовами договору передбачено стягнення штрафних санкцій ( пені) в тому випадку коли відповідач не допоставив продукцію і позовна вимога позивача стосується виконання зобов"язання в натурі у відповідності до ч.3 статті 693 ЦК України.

Однак, позивачем подано позов предметом якого є стягнення грошових коштів в сумі 5200,00 грн., які були попередньо перераховані для отримання цегли від відповідача та пеню за недопоставлений товар в розмірі -31320,00 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно задоволив позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 9490,00 грн.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення підлягпє скасуванню частково в частині стягнення пені в сумі 9490,00 грн. з прийнятим у цій частиі нового рішення, яким в позові про стягнення 9490,00 грн. пені відмовити.

В зв"язку з частковим скасуванням рішення суду першої інстанції судовою колегією здійснюється перерозподіл судових витрат у відповідності до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст.49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Євротрансбуд" задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Хмельницької області від 21.02.2011 року у справі № 20/2135-10 скасувати частково в частині стягнення пені в сумі 9490,00 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення.

"В позові про стягнення 9490,00 грн. пені відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля Євротрансбуд” (с. Думанів Камянець Подільського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 34816243) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Борщів, Тернопільської області , ін.код НОМЕР_1) 102 грн.00 коп. витрат по оплаті державного мита та 65грн.84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Борщів, Тернопільської області, ін.код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля Євротрансбуд” (с. Думанів Камянець Подільського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 34816243) витрати по сплаті державного мита в сумі 52 грн.95 коп. за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6.Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили..

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.